318

Мікроекономіка. Практикум

17. Уряд країни Телеманії розглядає проект створення додаткового 21-

го телеканалу. Граничні витрати його відкриття становлять 500 тис.

грн., готовність платити за додатковий канал трьох груп телегляда-

чів є такою: І – 250 тис. грн., ІІ – 175 тис. грн., ІІІ – 90 тис. грн. Уряд

повинен:

а) скоротити кількість телеканалів;

б) обмежити телеканали числом 20;

в) підтримати створення 21 телеканалу;

г) за наявної інформації визначити неможливо.

18. Проблема безбілетників:

а) виникає, коли кондуктору складно зібрати плату за проїзд у перепов-

неному громадському транспорті;

б) пов’язана з тим, що люди не бажають добровільно оплачувати про-

граму, що має властивості суспільного блага;

в) виникає, коли товари, виробництво яких фінансується державою, без-

оплатно дістаються людям, які мають можливість за них заплатити;

г) пов’язана зі значними витратами, які супроводжують надання суспі-

льних благ.

19. Застосування при голосуванні за будь-який громадський проект

„принципу більшості“ матиме результатом відображення:

а) суспільних інтересів і уподобань;

б) інтересів і уподобань „середнього виборця“;

в) інтересів і уподобань лобістських груп;

г) інтересів і уподобань фінансово-промислової олігархії.

20. Якщо депутати блоку „Рідна країна“ погоджуються підтримати за-

конопроект заборони добудови АЕС в обмін на підтримку „Лігою зе-

лених реформ“ підвищення ставок імпортного мита, то має місце:

а) парадокс голосування;б) перевага середнього виборця;

в) логролінг;г) прямий підкуп депутатів.

21. Неспроможність державної влади може бути наслідком:

а) нераціональної поведінки економічних суб’єктів;

б) лобіювання політичних рішень;

в) неефективного розподілу ресурсів суспільства за умов монополізації

виробництва;

г) існування галузей зі зростаючими витратами виробництва.

Розділ 20. Неспроможності ринку і необхідність

державного втручання в економіку

319

Завдання 2. Визначте, правильні чи неправильні

наступні твердження:

Ринковий механізм неспроможний самостійно вирішувати чимало нага-

льних проблем сучасної змішаної економіки.

2. Асиметричність інформації, як неспроможність ринку, може спричинити

заміщення споживачами високоякісних товарів низькоякісними, але де-

шевшими товарами.

3. Крива попиту на суспільне благо може буде одержана як горизонтальна

сума обсягів попиту кожного зі споживачів за кожного можливого зна-

чення ціни.

4. Проблема безбілетників породжується виключно несвідомим ставленням

окремих громадян до необхідності платити за суспільне благо.

5. Для суспільного блага характерні невинятковість та неконкурентність.

6. Автомобільні дороги можуть бути як суспільним благом, так і приватним.

7. Виробництво суспільних благ забезпечується виключно підприємствами

державного сектора економіки.

8. Внаслідок неможливості виключення суспільних благ зі споживання їх на-

дання супроводжується своєрідним позитивним зовнішнім ефектом –

„проблемою безбілетника“.

9. Цінність суспільних благ, так само як і приватних, можна визначити на

підставі готовності людей платити за них.

10. Комерційне телебачення є прикладом надання суспільних благ без участі уряду.

1.

Завдання 3. Розв’яжіть задачі

Задача 1.

Припустимо, що суспільство складається з двох громадян

А і Б, індивідуаль-

ний попит яких на певне благо, а також його пропонування задані даними таблиці:

Ціна, грн.

7

6

5

4

3

2

1

1.

2.

3.

4.

Обсяг попиту А, од.

0

0

1

2

3

4

5

Обсяг попиту Б, од.

0

1

2

3

4

5

6

Обсяг пропонування, од.

6

5

4

3

2

1

0

Побудуйте криві індивідуального та ринкового попиту за умови, що дане бла-

го призначене для індивідуального споживання і є приватним благом.

Визначте рівноважну ринкову ціну та рівноважну кількість блага.

Побудуйте криву попиту за умови, що дане благо є суспільним благом.

Визначте оптимальні обсяг ціну і суспільного блага.

320

Мікроекономіка. Практикум

Задача 2.

Припустимо, що деяке суспільство складається з 5 індивідів, кожен з яких має

функцію попиту на суспільне благо: QD =20 – P. Сукупні витрати на надання сус-

пільного блага становлять: ТС=50Q.

Визначте аналітично та графічно оптимальний обсяг суспільного блага.

Задача 3.

Припустимо, що власники дачного кооперативу вирішити зробити освітлення

своєї території. Попит на освітлення кожного власника дачної ділянки описується

рівнянням: P = 300 – 50Q, де Р – граничні вигоди освітлення, а Q – кількість ліхтар-

них стовпів.

Визначте, яка кількість ліхтарних стовпів буде оптимальною для даного дачного

кооперативу, якщо ціна одного стовпа становить 1500 грн., а кооператив склада-

ється з 30 власників дачних ділянок.

Задача 4.

Три фірми претендують на ліцензію з обслуговування маршрутними таксі.

Одержання ліцензії означатиме, що одна з них стане монополістом. Попит паса-

жирів на послуги маршрутних таксі описується рівнянням: P = 120 – Q, де Р – ці-

на однієї поїздки, Q – число пасажирів; щорічні експлуатаційні витрати сталі і

складають: ТС = 200.

Визначте, яку максимальну величину коштів готова витратити кожна з фірм на

лобіювання власних інтересів.

Задача 5.

Припустимо, що три громадянина деякого суспільства – Бронська, Нікитенко і

Погребняк – повинні вирішити долю трьох важливих суспільних проектів: фінансу-

вання нового оборонного комплексу, програми наукових досліджень та програ-

ми боротьби з бідністю. Стан державного бюджету дозволяє профінансувати ли-

ше одну з програм.

У таблиці наведені варіанти індивідуального ранжирування проектів:

Ступінь важливості проекту

найбільш важливий

середньої важливості

найменш важливий

Бронська

оборона

наука

бідність

Нікитенко

наука

бідність

оборона

Погребняк

бідність

оборона

наука

Проаналізуйте:

1) який з проектів має більші шанси отримати фінансування, якщо рішення бу-

де прийматися за принципом більшості голосів з почерговим голосуванням

проектів парами: 1 тур: „оборона – наука“, 2 тур: „переможець 1 туру – бід-

ність“?

2) у якій послідовності проекти будуть поставлені на голосування, якщо його по-

рядок буде визначати пані Бронська? який вплив на остаточний вибір може

мати черговість голосування проектів?

Розділ 20. Неспроможності ринку і необхідність

державного втручання в економіку

321

Вправа 1.

Завдання 4. Графоаналітичні вправи

За даними графіка, який

представляє попит на чисте

суспільне благо двох груп спо-

живачів, а також граничні витра-

ти його виробництва, визначте і

проілюструйте графічно:

1) криву граничної суспільної

вигоди;

2) обсяг попиту на благо ко-

жної групи споживачів;

3) оптимальний обсяг вироб-

ництва суспільного блага;

4) величину додаткової виго-

ди, яку отримають спожи-

вачі першої групи від оп-

тимізації виробництва су-

спільного блага.

Вправа 2.

Припустимо, що три гро-

мадянина – А, В і С повинні

прийняти рішення щодо опти-

мального обсягу деякого сус-

пільного блага, витрати вироб-

ництва якого будуть розподіле-

ні між ними порівну. Голосу-

вання здійснюється за мажо-

ритарним принципом.

За даними графіка визначте:

1) оптимальну кількість бла-

га, за яку буде голосувати

кожен з громадян;

2) криву суспільного попиту

на благо;

3) оптимальний обсяг вироб-

ництва суспільного блага;

4) чи буде одержаний вна-

слідокголосуванняза

принципом більшості суспільно оптимальний результат?

5) голос і уподобання якого депутата виявляться вирішальними для прийняття ос-

таточного рішення?

322

Мікроекономіка. Практикум

ПРОБЛЕМИ

РОЗДІЛ 21ДЕРЖАВНОГО

РЕГУЛЮВАННЯ

ЗОВНІШНІХ ЕФЕКТІВ ТА

ДІЯЛЬНОСТІ МОНОПОЛІЙ

Базовий рівень. Основні терміни та поняття

Зовнішні ефекти – це нерегульовані ринком побічні наслідки еко-

номічної діяльності, що впливають на інтереси третіх осіб, які не є учасника-

ми ринкової угоди.

В залежності від того, хто є джерелом виникнення зовнішнього ефекту, а

хто зазнає його впливу, розрізняють:

зовнішні ефекти у сфері виробництва – коли один виробник впли-

ває на діяльність іншого;

зовнішні ефекти у сфері споживання – коли один споживач впли-

ває на рівень корисності іншого;

змішані зовнішні ефекти: між виробництвом та споживанням –

коли господарська діяльність виробника впливає на добробут спожи-

вачів, та між споживанням та виробництвом – коли споживання

індивідів впливає на господарську діяльність фірм.

В залежності від того, хто спричиняє зовнішній ефект – виробник чи спо-

живач – він впливає відповідно або на функцію граничних витрат і пропону-

вання, або на функцію граничної вигоди і попиту. Для сторони, яка зазнає

впливу зовнішнього ефекту, відбувається зміна або виробничої функції, або

функції корисності. Зміни у станах суб’єктів характеризують за допомогою

двох груп граничних показників – показників витрат і вигод.

Граничні приватні витрати (MPC ) , граничні зовнішні витрати

(MEC ) та граничні суспільні витрати (MSC ) – це додаткові витрати,

пов’язані зі збільшенням виробництва або споживання деякого продукту на

одиницю. Співвідношення між ними є таким:

MSC = MPC + MEC .

Граничні приватні вигоди (MPB) , граничні зовнішні вигоди

(MEВ) та граничні суспільні вигоди (MSB) – це додаткові вигоди,

пов’язані зі збільшенням виробництва або споживання деякого продукту на

одиницю. Вони співвідносяться як:

MSВ = MPВ + MEВ .

Розділ 21. Проблеми державного регулювання

зовнішніх ефектів та діяльності монополій

323

Умовою оптимального з точки зору суспільства розподілу ресурсів є рі-

вність граничної суспільної вигоди та граничних суспільних витрат:

MSB = MSC .

В залежності від характеру впливу діяльності учасників ринкових угод на

третіх осіб розрізняють негативні і позитивні зовнішні ефекти.

Негативні зовнішні ефекти виникають, коли діяльність одних

суб’єктів завдає шкоди іншим. В умовах негативних екстерналій ринкова рі-

вновага не є ефективною, їх вплив призводить до додаткових витрат тре-

тіх осіб, знижує результативність конкурентного розподілу ресурсів.

Виробник, діяльність якого спричиняє негативний зовнішній ефект, ви-

робляє за кривою пропонування, яка відповідає його граничним приватним

витратам S = MPC . Оскільки він не сплачує за шкоду, яку завдає третім

особам, і не несе витрат, пов’язаних з усуненням негативного ефекту, його

MPC нижчі, ніж граничні суспільні витрати. Оптимальний обсяг випуску

він визначає за рівністю MPC = MSB , тому виробляє продукції більше і за

нижчою ціною, ніж це доцільно з точки зору суспільної оптимальності.

Виробництво, пов’язане з негативними зовнішніми ефектами, призводить

до неефективного використання ресурсів економіки. Виробник – забрудню-

вач штучно перебирає надлишкові ресурси, а інші виробники недоотримують

їх і виробляють менше продукції порівняно з ефективним випуском. У ре-

зультатінеефективноювиявляєтьсявсяструктураекономіки

( MRS ≠ MRT ) , її можна поліпшити, усунувши вплив негативного зовніш-

нього ефекту за допомогою державного регулювання.

Позитивні зовнішні ефекти створюють додаткову вигоду для

третіх осіб, які не сплачують за неї відповідному споживачу або виробнику.

Вони також є свідченням неефективного розподілу ресурсів у суспільстві.

Для суб’єкта, діяльність якого пов’язана зі створенням позитивного зов-

нішнього ефекту, рівноважна ринкова ціна відображає лише цінність даного

товару для його споживачів (MPB ) і не відображає додаткової зовнішньої

вигоди (MЕB ) . Якби споживачі сплачували за додаткову вигоду, то ціна то-

вару була б вищою і відображала б не граничну приватну, а граничну суспі-

льну вигоду (MSB ) . У разі впливу позитивного зовнішнього ефекту, ство-

реного одним виробником, на іншого останній має можливість значно знизи-

ти свої граничні приватні витрати, його пропонування зростає. Різновидом

позитивних зовнішніх ефектів є технологічні переливи. Вони виникають в

наукомістких галузях, сприяють розвитку науково-технічного прогресу, ре-

зультатами якого зрештою користуються всі інші галузі економіки, всі члени

суспільства.