28 Мікроекономіка. Практикум податку, але й від способу його стягнення. Податок може стягуватись як певна сума з одиниці товару (потоварний
податок) або як відсоток від ціни товару.
У випадку встановлення потоварного податку на виробників кри-
ва пропонування зміщується ліворуч паралельно до початкової кривої на ве-
личину податку по вертикалі. Визначити параметри нового стану рівноваги
можна кількома способами.
У точці нової рівноваги ціна пропонування PS , яка визначає виторг про-
давців, відрізняється від рівноважної – ціни попиту PD , за якою купують
товар покупці, на величину податку (T ) :
PD − PS = T .
Знаходження параметрів нової рівноваги потребує відповідної корекції рі-
внянь пропонування або попиту.
Якщо ми приймаємо, що PS = PD − T , то параметри нової рівноваги ви-
значаються шляхом корекції рівняння пропонування: QS = −c + d ( P − T ).
T
Відтак у точці рівноваги: a − b ⋅ P = −c + d ( P − T ) , звідки визнача-
ються нові рівноважні ціна та обсяг продукції.
Якщо ми приймемо, що PD = PS + T , то коригується рівняння попиту.
Тоді за рівнянням рівноваги: a − b ⋅ ( PS + T ) = −c + d ⋅ PS знаходимо спо-
чатку ціну пропонування PS , а потім ціну рівноваги. Обидва методи розра-
хунку дають однаковий результат і з точки зору математики є однаково при-
йнятними. Проте, з огляду на економічний зміст перетворень, обґрунтованою
є корекція саме рівняння пропонування, оскільки податок є його неціновим
чинником і зрушує криву пропонування.
З встановленням відсоткового податку крива пропонування та-
кож зміщується ліворуч, але не паралельно до попередньої. У цьому випадку
змінюється і точка перетину кривої пропонування з відповідною віссю, і кут
її нахилу, оскільки має місце непропорційне підвищення рівнів цін для різ-
них обсягів пропонування. Ціна пропонування PS відрізняється від рівно-
важної – ціни попиту
PD :
PS = (1 − t ) ⋅ PD або PD = (1 + t ) ⋅ PS .
Якщо, наприклад, ставка податку (t ) становить 10%, то PS = 0,9 PD . З
врахуванням ставки податку рівняння кривої пропонування матиме вигляд:
t
QS = −c + d (1 − t ) ⋅ P .Звідси визначаємо нову рівноважну ціну та обсяг продукції:
a − b ⋅ P = −c + d (1 − t ) P .
Розділ
2. Попит, пропонування, ринкова рівновага
29
Водночас
за ставки податку 10%
PD
=1,1·
PS
.
Відповідно можна скори-
гувати
рівняння попиту і за рівнянням рівноваги:
a
− b(1 + t ) ⋅ P
знайти спочатку ціну пропонування PS , а потім ціну рівноваги.
На відміну від потоварного податку, для відсоткового податку розрахунки
за двома способами корекції рівнянь дадуть результат з незначною розбіжні-
стю даних, що пов’язано з властивістю процентів.
В обох розглянутих способах встановлення податку рівноважна ціна то-
вару зростає не на величину податку, а на меншу величину. Винятками є
випадки вертикальної та горизонтальної кривих попиту, коли ціна відповідно
зростає на величину податку та не змінюється взагалі.
Субсидії вважаються „податком навпаки“, вони покривають частину
витрат виробника і дозволяють збільшити пропонування. Тому крива пропо-
нування буде зміщуватись праворуч на величину наданої субсидії по верти-
калі. У точці нової рівноваги ціна пропонування PS відрізняється від рівно-
важної – ціни попиту PD , за якою купують товар покупці, на величину суб-
сидії
(sub) :
PS = PD + sub або
PD = PS − sub .
Параметри нової рівноваги після надання субсидії можуть бути визначені
шляхом корекції рівняння пропонування:
sub
QS = −c + d ( P + sub ) .У точці рівноваги: a − b ⋅ P = −c + d ( P + sub ) , звідки визначаються
нові рівноважні ціна та обсяг продукції.
Якщо ми приймемо, що PD = PS − sub , то за рівнянням рівноваги:
a − b( PS − sub ) = −c + d ⋅ PS
знаходимо спочатку ціну пропонування PS , а потім ціну рівноваги та рівно-
важний обсяг. В обох випадках матимемо однаковий результат, хоча еконо-
мічно логічною є корекція рівняння пропонування.
За інших рівних умов з наданням субсидії виробникам рівноважна ціна
знизиться, а рівноважний обсяг зросте.
Втручання держави або інших регулюючих інституцій в процес ринково-
го ціноутворення може бути спрямованим на відхилення цін від рівноваж-
них. Якщо ціна встановлюється на рівні, вищому за рівноважну (нижня межа
або „підлога“ ціни), з’являється надлишок продукції. Якщо ціна відхиля-
ється вниз від рівноважної (верхня межа або „стеля“ ціни), з’являється де-
фіцит.
30
Мікроекономіка.
Практикум
Таке
втручання розбалансовує ринок, ціна
втрачає свою роль регуля-
тора. Тоді скорочення обсягу попиту (за вищої за рівноважну ціни), або про-
понування (за нижчої) виводять ринкову систему в стан нестійкої рівноваги,
яка може утримуватись лише адміністративними методами. У точці нестійкої
рівноваги інтереси покупців і продавців можуть не співпадати, а ціна попиту
не відповідатиме ціні пропонування, як у випадку встановлення податку чи
субсидії. Ринкова система втрачає здатність до саморегулювання.
КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
Завдання 1. Визначте єдино правильну відповідь
1.
Закон попиту описує:
а) обернено-пропорційну залежність між ціною та обсягом попиту;
б) пряму залежність між ціною та обсягом попиту;
в) обернену залежність між ціною та обсягом попиту;
г) пряму пропорційну залежність між ціною та обсягом попиту.
Якщо ціна товару підвищується, то згідно з законом попиту:
а) попит скорочується;
б) попит зростає;
в) обсяг попиту скорочується;
г) обсяг попиту зростає.
Яке з наступних тверджень ілюструє закон попиту?
а) з підвищенням ціни кави обсяги її покупок будуть скорочуватись;
б) зі зростанням доходів споживачі віддадуть перевагу більш дорогим
сортам кави;
в) зі зниженням ціни кави знизяться й обсяги її споживання;
г) споживачі бажають споживати і готові платити за каву ціну, яку про-
понує ринок.
Коли ціна товару підвищується, то:
а) попит на нього, як правило, скорочується;
б) крива попиту на товари-замінники зміщується ліворуч;
в) крива попиту на товари-комплементи зміщується ліворуч;
г) обсяг попиту на нього, як правило, збільшується.
2.
3.
4.
Розділ
2. Попит, пропонування, ринкова рівновага
31
5.
Якщо
зміна кількості товару, яку бажають та
можуть купити спо-
живачі,
викликана неціновим чинником, відбудуться
зміни:
а)
у попиті на товар, що зрушить криву
попиту;
б)
у попиті на товар, але крива попиту не
зміститься;
в)
в обсязі попиту на товар, крива попиту
не зміститься;
г)
в обсязі попиту на товар, крива попиту
зміститься.
Точки
на кривій ринкового попиту показують:
а)
обсяг попиту всіх споживачів за кожної
можливої ціни;
б)
сукупний обсяг платежів споживачів за
одиницю товару;
в)
видатки споживачів за кожної можливої
ціни;
г)
виторг продавців за кожної можливої
ціни.
На
ринковий попит не чинять впливу:
а)
число покупців на ринку;б) ціни ресурсів;
в)
доходи споживачів;г) ціни товарів-замінників.
Зростання
попиту на товар може бути наслідком
зниження ціни:
а)
даного товару;б) товару-замінника;
в)
товару-доповнювача;г) нейтрального
товару.
Скорочення
попиту на товар і зміщення кривої попиту
на нього лі-
воруч
є наслідком:
а)
зменшення доходів споживачів;
б)
очікування підвищення ціни товару;
в)
скорочення пропонування товару;
г)
підвищення цін товарів-замінників.
6.
7.
8.
9.
10.
Який з наведених чинників не призведе
до зміщення кривої попиту
на
тенісні м’ячі?
а) дуже гарна погода;
б) зниження ціни на тенісні ракетки;
в) збільшення числа бажаючих грати в теніс;
г) підвищення ціни на тенісні м’ячі.
11. Підвищення ціни бензину переміщує криву попиту на автомобільні
шини:
а) ліворуч, оскільки бензин і шини є товарами-замінниками;
б) ліворуч, оскільки бензин і шини є товарами-доповнювачами;
в) праворуч, оскільки бензин і шини є товарами-доповнювачами;
г) праворуч, оскільки підвищення ціни на бензин зменшує купівельну
спроможність споживачів.
