214 Мікроекономіка. Практикум на другому – обчислює результати діяльності в оптимальному

◘

ні витрати: P > MR = MC . Точка, яка графічно визначає комбінацію ціни

та обсягу випуску, що забезпечує монополісту максимізацію прибутку, назива-

ється точкою рівноваги Курно.

Поведінку монополіста у короткостроковому періоді, як і поведінку кон-

*

або

як

EP = TR − TC

*

215

пних втрат надлишку споживача і надлишку виробника від скорочення обсягу

випуску і підвищення ціни, які графічно відповідають площі трикутника

Харбергера. Інша частина надлишку споживача захоплюється монополістом і

трансформується у надлишок виробника. Через наявність суспільних втрат мо-

нополія вважається неефективною ринковою структурою. Виняток становить

природна монополія.

Природна монополія – це галузь, яка має настільки значну еконо-

мію, зумовлену зростанням масштабів, що виробництво будь-якого обсягу

продукції однією фірмою обходиться суспільству дешевше, ніж його вироб-

ництво кількома фірмами. Природні монополії утворюються в галузях, де

ефект масштабу явно виражений, а конкуренція неприйнятна. Відтак існу-

вання природної монополії є економічною необхідністю і вигідне для суспі-

льства. Для зменшення негативних наслідків, породжених монопольною вла-

дою, діяльність природних монополій регулює держава.

Поведінка монопсоніста є дзеркальним відображенням поведінки

монополіста. Як єдиний покупець товару, він має справу з висхідною кривою

ринкового пропонування, яка відображає його середні видатки на покупку

товару ( S = AE ) . Висхідний характер кривої пропонування означає, що ку-

півля додаткової одиниці товару потребує підвищення ціни на весь обсяг по-

купок, тому граничні видатки монопсоніста зростають швидше, ніж середні.

Крива граничних видатків (ME ) відхиляється ліворуч вгору від кривої се-

редніх видатків. Крива попиту відображає спадну граничну вигоду монопсо-

ніста ( MB ) від купівлі кожної одиниці товару ( D = MB) .

Оптимальна кількість товару, яку купує монопсоніст, визначається за

правилом максимізації вигоди монопсоніста: MB = ME .

Графічно вона відповідає точці перетину кривої попиту з кривою граничних

видатків. Ціну товару монопсоніст знаходить за кривою пропонування. Мо-

нопсонічна ціна завжди нижча за граничні видатки і граничну вигоду товару

для покупця ( Pms < MB = ME ) .

Монопсонія також спричиняє виникнення суспільних втрат, що робить її

неефективною ринковою структурою:

за інших рівних умов монопсоніст порівняно з конкурентним покуп-

Мікроекономіка. Практикум

передбачає встановлення ціни на рівні граничних витрат з деякою накидкою.

Величина накидки обчислюється на основі правила MR=MC з врахуванням

показника цінової еластичності попиту: MR = ΔTR / ΔQ = Δ ( P ⋅ Q ) / ΔQ;

MR = P + Q(ΔP / ΔQ) ;

MR = P + P (1 / E p ) ;

Приблизне

правило

D

MR = P + P(Q / P)(ΔP / ΔQ) ;

P + P(1 / E p ) = MC .

D

ціноутворення:

( P − MC ) / P = −1 / E p .

D

Ліва частина рівняння ( P − MC ) / P показує перевищення ціни над гранич-

ними витратами, виражене в процентах, яке є обернено пропорційним до ела-

стичності попиту на продукцію монополії.

Показник “відносної націнки” слугує для вимірювання монопольної влади

L = ( P − MC ) / P = −1 / E p .

Значення індексу Лернера завжди перебуває в проміжку між нулем (для

досконало конкурентної фірми) і одиницею (для чистої монополії).

На основі приблизного правила ціноутворення можна знайти вираз для

монопольної ціни:

D

MC

E

D

Монополія призначає ціну, вищу за граничні витрати на величину, обе-

217

◘ Цінова дискримінація першого ступеня, або абсолютна

(досконала) цінова дискримінація, виникає, коли фірма призначає для кож-

ного покупця резервну ціну – максимальну, яку кожен покупець погоджуєть-

ся заплатити за кожну придбану одиницю товару. Встановлення цієї ціни до-

зволяє здійснити максимально можливу сегментацію ринку. Для монополіс-

та, який здійснює абсолютну цінову дискримінацію, ціна і граничний виторг

співпадають, подібно до досконалої конкуренції, так само співпадають криві

попиту і граничного виторгу D = AR = MR . Досконала цінова дискримі-

нація пом’якшує недоліки монопольної влади і виявляється вигідною для

обох сторін: монополіст розширює обсяги випуску до ефективного рівня

конкурентного ринку, відсутні незворотні втрати, що сприяє зростанню доб-

робуту суспільства. Проте весь надлишок споживачів перетворюється на мо-

нопольний прибуток, і суспільний добробут зростає саме за рахунок додатко-

вих надприбутків монополіста, тоді як споживачі зовсім не одержують чистої

вигоди.

◘ Цінова дискримінація другого ступеня передбачає блокове призна-

чення цін залежно від обсягів продажу: чим більша кількість товару купуєть-

ся, тим нижчою є ціна. Спонукаючи фірму до розширення виробництва, вона

може сприяти зниженню середніх витрат за зростаючого ефекту масштабу і

навіть підвищенню добробуту споживачів. Додатковий прибуток монополіс-

та проте виявляється меншим, ніж у випадку досконалої цінової дискриміна-

ції: він не в змозі захопити весь надлишок споживача.

◘ Цінова дискримінація третього ступеня запроваджується тоді, ко-

ли можна виділити кілька окремих груп покупців за їх чутливістю до зміни

ціни, тобто за ціновою еластичністю попиту. Сегментація ринку здійснюєть-

ся в залежності від тих чи інших ознак, які надають групі характерних рис

споживання. На сегментованих ринках перерозподіл продукції між покупця-

ми відбувається шляхом зниження цін для одних і підвищення для інших.

Вища ціна встановлюється на тому сегменті ринку, де попит менш еластич-

ний. Аналіз ціноутворення в цьому випадку досить складний, наслідки дис-

кримінації неоднозначні. Єдиний очевидний висновок – дискримінація тре-

тього ступеня збільшує прибуток монополіста, в іншому разі монополія вста-

новила б єдину ціну для всіх.

Моделі цінової дискримінації другого і третього ступеня є різновидами

Мікроекономіка. Практикум

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1. Визначте єдино правильну відповідь

1.

Чиста монополія має місце, коли на галузевому ринку:

а) діє одна фірма, яка застосовує найбільш ефективну технологію;

б) існує один продавець продукту, який не має замінників;

в) діє одна фірма, пропонування якої є абсолютно нееластичним;

г) існує один продавець, який призначає виключно високу ціну.

Джерелом монопольної влади може виступати:

а) зростаючий ефект масштабу;б) розмір ринку;

в) наявність патентів і ліцензій;г) всі відповіді правильні.

До утворення монополій не призводить:

а) наявність у фірми економії на масштабі;

б) наявність у фірми патентів, ліцензій, авторських прав;

в) виробництво та збут товару, який має багато близьких субститутів;

г) контроль над стратегічними ресурсами, необхідними для виробництва.

Умови досконалої конкуренції не виконуються, якщо:

а) крива попиту на продукцію фірми є спадною;

б) крива сукупного виторгу є лінійною висхідною;

в) криві середніх і граничних витрат мають U-подібну форму;

г) середній виторг фірми дорівнює граничному виторгу за всіх рівнів випуску.

Якщо за будь-якого обсягу випуску середній виторг фірми переви-

щує її граничний виторг, то:

а) фірма є недосконалим конкурентом;

б) граничний виторг дорівнює ціні продукції;

в) граничний виторг менший за ціну;

г) правильні відповіді а) і в).

У моделі чистої монополії:

а) крива попиту на продукцію фірми співпадає з кривою граничного виторгу;

б) граничний виторг дорівнює ціні за всіх обсягів випуску;

в) крива сукупного виторгу є нелінійною, опуклою вгору;

г) крива попиту на продукцію фірми є горизонтальною прямою.

2.

3.

4.

5.

6.

219

7.

За умов монополії для кожного обсягу випуску крім першої одиниці:

а) граничний виторг дорівнює ціні;

б) граничний виторг менший за ціну;

в) граничний виторг більший за ціну;

г) граничні витрати дорівнюють ціні.

Якщо граничний виторг монополії дорівнює нулю, то:

а) економічний прибуток фірми є максимальним;

б) сукупний виторг фірми є максимальним;

в) цінова еластичність попиту на продукцію фірми дорівнює 1;

г) правильні відповіді б) і в).

Оптимальним обсягом випуску для фірми-монополіста є обсяг, за

якого:

а) ціна дорівнює мінімуму середніх сукупних витрат;

б) граничний виторг дорівнює середнім сукупним витратам;

в) граничний виторг дорівнює граничним витратам;

г) граничний виторг дорівнює середнім змінним витратам.

8.

9.

10. Якщо монополія обирає комбінацію обсягу випуску і ціни, яка від-

повідає нееластичному відрізку кривої попиту, то:

11. Монополіст ніколи не вироблятиме обсяг продукції, для якого

E

12. Монополіст, який прагне максимізувати прибуток, буде знижувати

ціну на свою продукцію, доки: