68

Мікроекономіка. Практикум

12. Між кривими сукупної та граничної корисності існує геометричний

зв’язок:

а) крива сукупної корисності досягає максимального значення в точці,

яка відповідає нульовому значенню граничної корисності;

б) кут нахилу кривої сукупної корисності показує величину граничної

корисності;

в) за від’ємних значень граничної корисності крива сукупної корисності

відхиляється донизу, стає спадною;

г) всі відповіді правильні.

13. Який з наведених нижче переліків значень сукупної корисності ілю-

струє закон спадної граничної корисності?

а) 20, 15, 10, 5;б) 20, 10, 10, 10;

в) 20, 30, 40, 50;г) 20, 28, 34, 38.

14. Який з наведених нижче переліків значень граничної корисності

ілюструє закон спадної граничної корисності:

а) 200, 150, 150, 150;б) 200, 230, 250, 260;

в) 200, 300, 400, 500;г) 200, 150, 90, 40.

15. П’яте морозиво, яке ви їсте, надає вам менше задоволення, ніж пер-

ше. Це приклад:

а) дії закону попиту;

б) дії закону спадної граничної корисності;

в) наявності надлишку товару;

г) наявності дефіциту товару.

16. Споживач готовий купити третій кілограм цукерок тільки за умови,

що продавець знизить ціну. Його поведінку найкраще пояснює:

а) закон спадної граничної корисності;

б) ефект доходу;

в) закон зростаючої граничної корисності;

г) ефект заміни.

17. Закон спадної граничної корисності (перший закон Госсена) твер-

дить, що:

а) відношення граничних корисностей благ до їхніх цін повинні бути рівні;

б) сукупна корисність зростає зі зростанням споживання благ;

в) величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ

даного виду зменшується до досягнення нульового значення в точці

повного насичення потреби;

г) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від спожи-

вання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується.

Розділ 4. Теорія поведінки споживача. Мета споживача

69

18. Закон зростаючої сукупної корисності полягає у тому, що:

а) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від спожи-

вання кожної додаткової одиниці благ даного виду зростає;

б) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від спожи-

вання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується;

в) з нарощуванням споживання будь-якого блага величина задоволення

від кожної додаткової його одиниці зменшується;

г) з нарощуванням споживання будь-якого блага загальна сума корисно-

сті зростає.

19. Ординалістський підхід до аналізу поведінки споживача на відміну

від кардиналістського:

а) передбачає можливість кількісного визначення величини корисності;

б) не вимагає вимірювання величини корисності;

в) не враховує суб’єктивної оцінки споживачем корисності благ;

г) не враховує бюджетних обмежень споживача.

20. Припущення щодо транзитивності благ полягає у тому, що спожи-

вач, який вважає набір К привабливішим за М, а набір М привабли-

вішим за набір Н:

а) віддасть перевагу набору К перед набором Н;

б) віддасть перевагу набору Н перед набором К;

в) буде байдужим у виборі між цими наборами;

г) не може зробити вибору без інформації про рівень його доходу.

21. Модель бажаного:

а) описує поведінку споживача без врахування його видатків на при-

дбання будь-якого ринкового кошика;

б) описує поведінку споживача з врахуванням його фінансових можли-

востей;

в) визначає множину наборів товарів, доступних споживачу;

г) правильні відповіді а) і в).

22. Поверхні байдужості:

а) це множина еквівалентних з точки зору споживача наборів благ;

б) відображають уподобання споживача;

в) для двопродуктових кошиків можуть бути зображені набором кривих

байдужості;

г) всі відповіді правильні.