Практичні завдання до теми 8

Завдання 8.1. За даними фінансової звітності (Додатки 1-2) побудувати прогнозний звіт про фінансові результати підприємства. При цьому врахувати, що у зв’язку із загостренням конкуренції керівництво підприємства очікує зростання продажу на 5 % та має намір скоротити адміністративні витрати на 20 %. Інший дохід (при його наявності) планується скоротити на половину суми поточного року. Ставки податків і дивідендів залишаються на рівні минулого року. Аналітики під час підготовки проектованого звіту вирішили застосувати метод відсотку від продажу.

Завдання 8.2. Проаналізувати фінансові результати, показники прибутко-вості діяльності підприємства поточного року та за прогнозованим звітом. Для цього використати фінансову звітність та рішення попередніх завдань. Визначити доцільність доходів, які прийняті керівництвом при проектуванні звіту про фінансові результати.

Розв’язок задачі оформити аналітичною таблицею.

Завдання 8.3. За даними фінансової звітності і рішення попередніх завдань побудувати прогнозний баланс підприємства. Аналітики під час підготовки проектованого балансу вирішили застосувати метод відсотку від продажу. При цьому врахувати, що підприємство з метою стимулювання продажу, погашення дебіторської заборгованості планує подовжити на 5 днів. Вартість запасів та кредиторська заборгованість залишається на рівні поточного року. Вартість основних засобів зросте на 3 %, нематеріальні активи (при їх наявності) скоротяться на 3 %. Визначити додатково необхідні фонди (ДНФ), розподілити їх між балансуючими статтями. Для розподілу ДНФ (якщо значення буде позитивним) використати такі статті: статутний капітал, довгострокові кредити банку, кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги у пропорції 50 %, 30 %, 20 % відповідно.

Завдання 8.4. Проаналізувати структуру балансу, оцінити фінансовий стан підприємства за показниками фінансової стійкості та платоспроможності на дату складання звітності, короткострокову перспективу відповідно фінансової звітності та рішення попередніх завдань.

Розв’язок задачі оформити аналітичною таблицею.

Змістовий модуль 4. Стратегічний аналіз як основа прийняття інвестиційних рішень

Тема 9. Стратегічний аналіз інвестиційних проектів

9.1. Сутність та класифікація інвестицій.

9.2. Методи оцінювання капітальних інвестиційних проектів.

9.3. Оцінка ризику в стратегії прийняття інвестиційних рішень.

Понятійний аппарат Інвестиції, реальні інвестиції, фінансові інвестиції, періоди окупності, облікова норма прибутковості, чиста теперішня вартість, внутрішня норма прибутковості, індекс прибутковості, дисконт, ризик, інвестиційний ризик.

Перелік рекомендованої літератури

6; 7; 10; 11; 12; 13; 15; 18; 20; 22; 24; 26; 31; 33; 38; 43; 45; 48.

9.1. Сутність та класифікація інвестицій

Згідно із Законом України “Про інвестиційну діяльність” інвестиції – це всі види матеріальних та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Такими цінностями можуть бути: грошові кошти, цінні папери, банківські депозити, паї, рухоме і нерухоме майно, майнові права, патенти, ліцензії та ін.

Прибутковість підприємства залежить від ефективності діяльності підприємства. У складі діяльності підприємства розглядають основну, фінансову та інвестиційну діяльність.

Інвестиційна діяльність – це сукупність практичних дій щодо придбання та продажу довгострокових активів, а також інших інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.

Інвестор – суб’єкт підприємницької діяльності, який приймає рішення

щодо вкладення власного, запозиченого або залученого капіталу в об’єкти інвестування. Класифікація інвестицій для потреб обліку, аналізу і планування наведена на рис. 9.1.

Ознаки Види

За об’єктами вкладання Капітальні (реальні)

к апіталу Фінансові

Інтелектуальні

За характером участі Прямі

в інвестиційному процесі Непрямі (портфельні)

За періодом інвестування Короткострокові

Середньострокові

Довгострокові

За величиною Великі

Традиційні

Малі

За формами власності Приватні

і нвестора Державні

Іноземні

Спільні

За регіональною ознакою Внутрішні

Зовнішні

За рівнем ризику Безризикові

Ризикові

Венчурні

Рис. 9.1. Класифікація інвестицій

Під реальними інвестиціями розуміють вкладання коштів у реальні активи як матеріальні, так і нематеріальні (виробництво, реконструкція, будівництво, модернізація діючих потужностей, переоснащення виробництва). Здійснення реальних інвестицій створює умови для збільшення прибутку від основної господарської діяльності підприємства за рахунок розширення асортименту продукції, підвищення її конкурентоспроможності, розширення ринків збуту продукції, підвищення фондоозброєності праці або опосередко-вано, шляхом покращення умов праці та покращення іміджу підприємства.

Під фінансовими інвестиціями розуміють вкладання коштів у різні фінансові інструменти (переважно цінні папери).

Інтелектуальні інвестиції – це купівля патентів, ноу-хау, підготовка та перепідготовка персоналу, вкладання коштів у науково-дослідні роботи.

Під прямим інвестуванням розуміють безпосередню участь інвестора у виборі об’єктів інвестування і вкладання коштів. Пряме інвестування здійснюють переважно стратегічні інвестори з метою управління.

Під портфельними інвестиціями розуміють процес інвестування, що опосередковуються іншими особами – фінансовими посередниками.

Короткострокові інвестиції здійснюються на період, що не перевищує одного року. До них належать короткострокові депозитні вклади, короткостро-кові облігації, векселі.

Довгострокові інвестиції здійснюються на період понад один рік. До них

відносять переважно реальні інвестиції, пов’язані із процесом виробництва.

Внутрішні інвестиції передбачають рух інвестиційного капіталу суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб на території певної країни.

Іноземні інвестиції – капіталовкладення іноземних юридичних, фізичних осіб, міжнародних урядових та неурядових організацій.

Однією з найважливіших класифікаційних ознак інвестицій є рівень ризику, адже, прийняття практично будь-якого інвестиційного проекту не може ігнорувати його міру, причому у країнах з нестабільною ринковою економікою ризики підприємців-інвесторів особливо великі. Майбутні доходи від проектів можуть несподівано суттєво зменшитися через низку причин, які точно спрогнозувати дуже важко чи навіть неможливо. Серед них слід вказати на такі, наприклад, як непередбачена втрата позиції інвестора на ринку через незалежні обставини, які знаходяться поза його впливом, різке зростання цін на фактори виробництва (сировину, робочу силу тощо), зростання вимог держави у сфері оподаткування, екології, політичні реформи.

У зв’язку з цим виділяють безризикове інвестування, за умов якого витрати нижчі ніж витрати при альтернативі відмови від такого капіталовкладення.

Ризикове інвестування передбачає можливість втрати прибутку або всієї суми інвестованого капіталу.

Венчурне інвестування пов’язане із кредитуванням і фінансуванням науково-технічних розробок і винаходів та характеризується найвищим ступенем ризику.