14. Соціальні настанови та стереотипи у масово-комунікаційному процесі.

Поступово, завдяки своєму життєвому досвiду, люди накопичують iнформацiю про найважливiшi для них елементи середовища i зберiгають її у формi звичок, настанов, правил поведiнки, прагнень i стереотипiв. Ця iнформацiя допомагає їм у задоволеннi потреб i бажань. Керуючись нею, люди швидко знаходять той тип поведiнки, який бiльш вiдповiдає певнiй ситуацiї. Роль цих стереотипiв наочно проявляється у процесi дiяльностi людини.

Можливості управління масовою свідомістю і поведінкою пов'язані з дією цілого ряду елементів, що лежать у сфері несвідомого. Найбільш значимі з них з точки зору масового впливу - це установки та стереотипи.

Настанова особливо важлива як засiб, який економить енергiю людини, оскiльки вона, як правило, дає ключ для обрання типу поведiнки у визначенiй ситуацiї. Часто настанова формується не стiльки на пiдставi знання самого предмета, скiльки орiєнтацiї на норми поведiнки визначеної соцiальної групи.

Установка - це стан внутрішньої готовності суб'єкта реагувати певним чином на об'єкти дійсності або на інформацію про них. Це попередня будь-яким психічним або поведінковим актам людини готовність здійснювати їх адекватно цій ситуації. Завдяки встановленню людині не потрібно щоразу заново визначати, в чому полягають її потреби в даний конкретний момент, і вибирати кращі способи їх задоволення. Все це на підставі минулого досвіду вже зафіксовано в установці.

Крім власного соціального досвіду особистості, установка може бути продуктом стихійної або цілеспрямованої комунікації, особливо тих видів масової комунікації, які передбачають високий ступінь співпереживання подіям.

Більшість установок здобуваються людиною в готовому вигляді з соціального досвіду і культури. Масова свідомість вкрай рідко прагне виробити ставлення до соціальних і політичних явищ і процесів. Воно воліє отримувати його в готовому вигляді зі ЗМІ.

Більш складну структуру в порівнянні з установою має стереотип. Стереотипи - стійкі, мало залежні від емпіричного пізнання образи навколишніх предметів чи явищ. Строго кажучи, формування у свідомості образу предмета завжди включає елемент стереотипізації, тобто певний ступінь спрощення, виділення значущих і витіснення неважливих для суб'єкта його сторін і характеристик.

Стереотип допомагає зменшити навантаженості на наше сприйняття, так як необхiднiсть сприймати всi оточуючi предмети однаково чiтко i в деталях, не обмежуючісь відiленням тiльки характерного, типового в них, веде до швидкого стомлення наших органiв вiдчуттiв.

Усю iнформацiю, яка надходить, можна подiлиті на три категорiї, якщо взяти за основу поведiнку людини у ставленнi до неї: 1) iнформацiя Дуже Важлива, 2) iнформацiя, Яка Може стати потрiбною, 3) iнформацiя, яка не сприймається, так як вона непотрiбна .

У механiзм вилучення непотрiбної iнформацiї входять вiдмова вiд сприйняттів, перекрученаiнформацiя та забування. Настанови, стереотипи i звички допомагають сортувати iнформацiю, Яка надходить. На основi власного чи чужого досвiду людина дiзнається, що найбiльш важливу для неї iнформацiю треба шукати у визначеному джерелi. Так складаються Переваги, Які надаються певнiй газетi, радіо и телепрограмi. Орiєнтуватися в потоцi iнформацiї, Яка надходить з потрiбного джерела, допомагають так званi iндексі, Наприклад, відiльній шрифт у газетi, особливий тон чи жест диктора.

Таким чином, соцiальнi настанови є своєрiдними фiльтрамі iнформацiї, що надходіть, i тому впливають на поведiнку iндівiда.