- •1.Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства.
- •2.Масова комунікація як чинник глобалізаційного поступу.
- •12. Засоби передачі масової інформації.
- •Проблема дослідження комунікатора (ідеї м.Вебера).
- •Теорія „когнітивного дисонансу” та „теорія відповідності”. Проблема подолання „когнітивного дисонансу”.
- •Контроль за поширенням мас інф: від цензури до спіндоктора.
- •Масова аудиторія та її типологізація.
- •Ефективність масової комунікації як об’єкт дослідження.
- •Психологічні проблеми масово-інформ. Процесів.
- •Вплив уваги на ефективність масової комунікації.
- •Соціальні настанови та стереотипи у масово-комунікаційному процесі.
- •22.Комунікативна та докомунікативна стадії спілкування, їх врахування у масово-комунікаційному процесі.
- •Масова комунікація та зовнішньополітична діяльність.
- •25. Інформаційно-роз’яснювальна діяльність дипломатичних представництв та використання каналів масової комунікації.
- •Формування позитивного іміджу держави як комунікативна мета: роль масової комунікації та залучення нац змі.
- •Теорія „прямого впливу” та „теорія обмеженого впливу”.
- •28.Концепція двоступеневого поширення інформації: теорія та практичне застосування.
- •29Етапи розвитку теорії масової комунікації в хх ст.
- •30.Особливості діяльності засобів масової комунікації
- •31.Складові системи національних змк: особливості організації та функціонування.
- •32.Основні методи дослідження, які викор. В теорії мк.
- •33.Формування соціальних настанов методами масової комунікації.
- •34.Проблема дослідження комунікатора.
- •Професійні
- •Непрофесійні
- •Особливості каналів масової комунікації.
- •Ефекти "першості" та "нещодавності". Їх використання у практиці масової комунікації.
- •Інформація емоційна чи раціональна: проблема еф-ті.
- •42.Проблема соціальних настанов, стереотипів та психологічних бар’єрів: методи їх подолання засобами масової інформації.
- •43.Психологічні чинники привернення уваги до мк.
- •45.Сучасний погляд на соціальні функції змі: теорія використання та задоволення.
- •46.Надзвичайні події у структурі мк: вплив та ефекти.
- •Сучасний стан у вітчизняній теорії масової комунікації.
- •Видові риси, особливості та переваги окремих каналів мк.
- •Засоби мк та державотворчий процес.
- •Міжнародні комунікативні потоки та масова комунікація.
- •Інтерактивна модель в. Шрамма
- •Джерела для медіа досліджень в Україні
- •«Подвійна природа» змі
- •Політичні функції мас-медіа: особливості держав сталих та нових демократій.
- •Формування громадської думки та політичної волі засобами масової інформації.
- •Три моделі сучасних медіа систем
- •Основні риси :
- •Основні риси ліберальної моделі
- •68. Структурні трансформації медіа-індустрії: на прикладі східноєвропейських країн.
- •69. Роль державних органів у розвитку масовокомунікаційних процесів
- •74.Формування стереотипів у процесі масової комунікації та проблема їх подолання
- •VВисновки
30.Особливості діяльності засобів масової комунікації
Сучасна система ЗМК підрозділяється на три види: засоби масової інформації (ЗМІ); телекомунікацію; інформатику.
ЗМІ -це організаційно-технічні комплекси, що дозволяють здійснювати швидку передачу, масове тиражування більших обсягів словесної, образної й музичної інформації.
Структура сучасної системи ЗМІ виглядає в такий спосіб:
- преса (газети, журнали, дайджести, щотижневики й ін.);
- аудіовізуальні ЗМІ (радіо, телебачення, документальні фільми, телетексти й ін.);
- інформаційні служби (телеграфні агентства, рекламні бюро, PR- Агентства, професійні журналістські клуби й асоціації).
- електронні ЗМІ (блоги, соціальні мережі, Інтернет)
Преса -це масові періодичні друковані видання, що дають споживачеві інформації можливість контролювати динаміку освітлюваних подій, обставини й напрямки їхнього розвитку. Основне місце в системі періодичних видань займають газети.
Радіо -це масове аудиальное ЗМІ. Унікальність радіо -у його вездесущности й загальнодоступності. Слухаючи радіо, люди можуть довідатися новини, слухати музику, розважальні програми й при цьому займатися іншими справами.
Телебачення -це аудіовізуальне ЗМІ, що, синтезуючи звук і зображення, забезпечує більше широкі комунікативні можливості. Телебачення здатне створити "ефект присутності", що не можуть створити ні радіо, ні газети.
Інформаційні служби - це організації, що збирають і пересылающие новини. Традиційно вони становлять основу національної й міжнародної систем поширення новин. Кореспонденти інформаційних служб збирають відомості, які потім перепродуються передплатникам - газетам, журналам, державним органам, телекомпаніям, комерційним і іншим структурам.
Телекомунікація -це технічні служби, що забезпечують передачу й прийом повідомлень.
Різноманітність щодо типологічних характеристик, за допомогою яких визначається кожне видання чи програма, засоби масової інформації у сукупності створюють цілісну систему журналістики. Вони взаємодіють між собою, координують зусилля, конкурують, обмінюються досягненнями і досвідом.
Завдяки здатності телебачення відображувати дійсність за допомогою звукозорової мови все інтенсивніше виявляється інтегральна якість системи — емоційність. Тепер вже не тільки газета, але і радіо змушені шукати власні можливості для посилення емоційності виступів.
Помітно відчувається і вплив преси на радіо і телебачення, наслідком яких є проникнення аналітичного, дослідницького начала в радіо- і телепередачі. Це і бесіда «за круглим столом» глядачів, і публіцистичне осмислення складних життєвих проблем за участю телеглядачів, і документальні фільми дослідницького характеру.
Протягом кількох століть суспільство задовольнялось по суті єдиним засобом масової інформації — пресою. Прискорення суспільного життя зумовило виникнення й інших засобів.
Преса — найстаріший вид журналістики, її родоначальниця. Розширення і диференціація аудиторії преси, нові соціальні завдання, науково-технічна революція породжують необхідність виникнення нових видів і типів періодичних видань, включаючи програми і канали електронної преси. Цей процес продовжується і в наш час, система преси знаходиться в постійному русі, розвитку.
