51. Видові риси, особливості та переваги окремих каналів мк.

Дослідження західними вченими різних видів комунікації дозволяють зробити висновок, що успіх чи невдача комунікації залежить в тому числі й від засобів та способів передачі інформації. В зв’язку з цим важливе значення для процесу комунікації набуває питання про канали комунікації. Канал – це засіб, за допомогою якого повідомлення передається від джерела до адресата. В теорії МК прийнято виділяти в якості каналів комунікації ЗМК (преса, радіо, телеб, інтернет) та міжособистісні канали (вербальні, невербальні та пара вербальні засоби передачі інформації).

Координація і взаємодія різних мас-медіа (преси, радіо, телебачення, Інтернет-медіа) успішно здійснюється тоді, коли у діяльності кожного з них у повній мірі розкриваються специфічні особливості та переваги. Однак їх максимальне використання неможливе без глибокого розуміння журналістами особливостей засобу комунікації, який знаходиться у їх розпорядженні, без творчого пошуку найбільш адекватних форм подачі матеріалів, які відповідають його природі. Власне типологічні особливості різних каналів комунікації залежать від особливості сприйняття людиною інформації та технічних характеристик і технології підготовки матеріалів у різних медіа. Наприклад, матеріали інформаційних жанрів найкраще розповсюджувати через радіо і Інтернет. Ці канали комунікації є найоперативнішими. Телебачення і, особливо, друкована преса тут відстають. Аналітичні жанри ліпше сприймаються через друковану пресу. Читач може сам задавати собі темп ознайомлення з новою інформацією, повертатися до тих місць, котрі він не зрозумів з першого разу. В принципі ці можливості є при роботі з матеріалами Інтернет-медіа, але там читання утруднено. Матеріали художньо-публіцистичних жанрів найкраще сприймаються через телебачення, бо тут діють кілька органів почуттів, як аудіо, так і візуальне сприйняття інформації.

Телебачення. Синтезуючи звук та зображення, телебачення забезпечує більш широкі комунікаційні можливості. Для глядача, який спостерігає пряму трансляцію з місця події, ТБ здатне створити «ефект присутності» - більший, ніж радіо чи газета. «Ефект особистісного спілкування» зближує телевізійну комунікацію з формами міжособистісного спілкування. Відомо, що спілкування може бути прямим та опосередкованим. Масова комунікація завжди носить опосередкований характер. Це означає, що між відправником та отримувачем є дистанція – просторова або часова. На ТБ дистанція може бути лише просторовою – у випадку прямого віщання. ТБ в очах своєї аудиторії ближче за інші ЗМІ стоїть до прямого, безпосереднього, особистісного та двостор спілкування. ТБ також властива програмність – тобто передача аудиторії повідомлень певним чином організованих.

Радіо. Унікальність радіо – в його повсюдності та доступності. Люди слухають радіо, займаючись ін справами. Вони корист. радіо, аби дізнатись новини, послухати музику, відволіктись від справ та відчути себе причетним до життя оточ світу. Тривалість життя радіоповідомлення – так само, як і телеінформації – не перевищує тривалості його передачі.

Преса. Це масові періодичні друковані видання – газети та журнали. Газети розрізняються: 1) за періодичністю; 2) за масштабом; 3) за профілем. У кожної газети – своя аудиторія певного розміру (в залежності від тиражу), професійного та соціально-демографічного профілю. Провідні газети світу мають свої бюро в низці зарубіжних країн. Через газету людина ототожнює себе із суспільством, вона допомагає йому відчувати себе громадянином, членом професійної чи іншої соціальної групи. Газету чи журнал, - на відміну від інформації радіо та телебачення – можна зберегти, звернутися до неї ще раз. Інформація в журналі менш оперативна, проте більш яскраво оформлюється та довше зберігається читачем, містить більше аналітичного матеріалу, ніж газета. Читач розраховує знайти в газеті найсвіжіші новини та сподівається, що вони виявляться достовірними.