- •1.Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства.
- •2.Масова комунікація як чинник глобалізаційного поступу.
- •12. Засоби передачі масової інформації.
- •Проблема дослідження комунікатора (ідеї м.Вебера).
- •Теорія „когнітивного дисонансу” та „теорія відповідності”. Проблема подолання „когнітивного дисонансу”.
- •Контроль за поширенням мас інф: від цензури до спіндоктора.
- •Масова аудиторія та її типологізація.
- •Ефективність масової комунікації як об’єкт дослідження.
- •Психологічні проблеми масово-інформ. Процесів.
- •Вплив уваги на ефективність масової комунікації.
- •Соціальні настанови та стереотипи у масово-комунікаційному процесі.
- •22.Комунікативна та докомунікативна стадії спілкування, їх врахування у масово-комунікаційному процесі.
- •Масова комунікація та зовнішньополітична діяльність.
- •25. Інформаційно-роз’яснювальна діяльність дипломатичних представництв та використання каналів масової комунікації.
- •Формування позитивного іміджу держави як комунікативна мета: роль масової комунікації та залучення нац змі.
- •Теорія „прямого впливу” та „теорія обмеженого впливу”.
- •28.Концепція двоступеневого поширення інформації: теорія та практичне застосування.
- •29Етапи розвитку теорії масової комунікації в хх ст.
- •30.Особливості діяльності засобів масової комунікації
- •31.Складові системи національних змк: особливості організації та функціонування.
- •32.Основні методи дослідження, які викор. В теорії мк.
- •33.Формування соціальних настанов методами масової комунікації.
- •34.Проблема дослідження комунікатора.
- •Професійні
- •Непрофесійні
- •Особливості каналів масової комунікації.
- •Ефекти "першості" та "нещодавності". Їх використання у практиці масової комунікації.
- •Інформація емоційна чи раціональна: проблема еф-ті.
- •42.Проблема соціальних настанов, стереотипів та психологічних бар’єрів: методи їх подолання засобами масової інформації.
- •43.Психологічні чинники привернення уваги до мк.
- •45.Сучасний погляд на соціальні функції змі: теорія використання та задоволення.
- •46.Надзвичайні події у структурі мк: вплив та ефекти.
- •Сучасний стан у вітчизняній теорії масової комунікації.
- •Видові риси, особливості та переваги окремих каналів мк.
- •Засоби мк та державотворчий процес.
- •Міжнародні комунікативні потоки та масова комунікація.
- •Інтерактивна модель в. Шрамма
- •Джерела для медіа досліджень в Україні
- •«Подвійна природа» змі
- •Політичні функції мас-медіа: особливості держав сталих та нових демократій.
- •Формування громадської думки та політичної волі засобами масової інформації.
- •Три моделі сучасних медіа систем
- •Основні риси :
- •Основні риси ліберальної моделі
- •68. Структурні трансформації медіа-індустрії: на прикладі східноєвропейських країн.
- •69. Роль державних органів у розвитку масовокомунікаційних процесів
- •74.Формування стереотипів у процесі масової комунікації та проблема їх подолання
- •VВисновки
Вплив уваги на ефективність масової комунікації.
СМК володіють можливістю комплексного впливу на особистість, соціальну групу, організацію. Це виражається в тому, що поширювана ЗМК інформація фокусує увагу аудиторії на тих темах і проблемах, які з точки зору соціальної системи, власників ЗМК, комунікаторів є найбільш важливими. Таким чином, формуються інформаційні інтереси і потреби, які можуть стати реальними для реципієнтів.
Увага людини у сферi масового спiлкування надзвичайно вібiркова. Людина рiдко чітає всю газету, но, продивившись заголовки статей, обирає те, що її цiкавіть, тобто те, що мiстить корисну для неї iнформацію i пов'язане з важливими для неї об'єктами оточуючого середовища. Те ж самє здiйснюється i вiдносно iнших ЗМК.
Констатація положення про те, що одна і та ж публікація і заява може бути зрозуміла різними людьми не тільки з різною мірою глибини, але і з різною мірою адекватності, змушує звернутися до питання про фактори, що впливають на процес сприйняття і розуміння мас. Можна виділити три групи таких чинників: характеристики особистості, яка виступає в якості суб'єкта сприйняття і розуміння; параметри тексту і тієї реальності, яка в цьому тексті відбивається; особливості ситуації, в якій протікає процес сприйняття і розуміння. В процесі сприйняття інформації, поряд з вищевказаними чинниками, діють також загальпсихологічні закономірності уваги, розуміння і запам'ятовування, які вимагають обліку в процесі масової комунікації.
Увага до інформації залежить від її значимості для реципієнта. При цьому, чим вище увага, тим більше в процесі сприйняття помічається подробиць (аналітичний ефект), тим сильніше враження (фіксуючий ефект) і виразніше сприйняття (підсилює ефект). Тому, щоб викликати високий рівень уваги, важливо спиратися на такі орієнтири, які викличуть цю увагу, організувати свою діяльність так, щоб відомості що подаються були насичені інформацією, яка залучає увагу. Найпростіше і дуже ефективне рішення завдання по залученню уваги (і значною мірою на її утримання) можливе на шляхах використання особливостей мимовільної уваги, що базується на гострому орієнтовному рефлексі як мимовільної реакції на незвичайне, незвичне, само по собі впадає в очі в «інформаційне поле » (така дія виробляє сенсація). Навіть просте оголошення майбутньої передачі, якщо в ньому виділено щось незвичайне, особливе, має величезне значення для встановлення первинного контакту з інформацією (включення телевізора в означений час). Однак справді активне і «розумне» сприйняття починається тоді, коли реципієнтами зрозуміле глибоке значення інформації. Так відбувається перехід до довільної уваги, що зв'язує інформацію з глибинними областями свідомості аудиторії. Але треба мати на увазі, що максимально ефективно сприйняття протікає лише в тому випадку, коли з'єднані ці обидва види. Але і в цих умовах механізми уваги діють так, що неминучими виявляються перемикання і відволікання уваги. Це слід враховувати і урізноманітнити оповідання - перемежовувати плани, вводити «освіжаючі» відступи, викладати концепт (головну думку) твори розосереджено, варіативно, щоб «втрати» не вплинули на засвоєння головного.