
- •1.Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства.
- •2.Масова комунікація як чинник глобалізаційного поступу.
- •12. Засоби передачі масової інформації.
- •Проблема дослідження комунікатора (ідеї м.Вебера).
- •Теорія „когнітивного дисонансу” та „теорія відповідності”. Проблема подолання „когнітивного дисонансу”.
- •Контроль за поширенням мас інф: від цензури до спіндоктора.
- •Масова аудиторія та її типологізація.
- •Ефективність масової комунікації як об’єкт дослідження.
- •Психологічні проблеми масово-інформ. Процесів.
- •Вплив уваги на ефективність масової комунікації.
- •Соціальні настанови та стереотипи у масово-комунікаційному процесі.
- •22.Комунікативна та докомунікативна стадії спілкування, їх врахування у масово-комунікаційному процесі.
- •Масова комунікація та зовнішньополітична діяльність.
- •25. Інформаційно-роз’яснювальна діяльність дипломатичних представництв та використання каналів масової комунікації.
- •Формування позитивного іміджу держави як комунікативна мета: роль масової комунікації та залучення нац змі.
- •Теорія „прямого впливу” та „теорія обмеженого впливу”.
- •28.Концепція двоступеневого поширення інформації: теорія та практичне застосування.
- •29Етапи розвитку теорії масової комунікації в хх ст.
- •30.Особливості діяльності засобів масової комунікації
- •31.Складові системи національних змк: особливості організації та функціонування.
- •32.Основні методи дослідження, які викор. В теорії мк.
- •33.Формування соціальних настанов методами масової комунікації.
- •34.Проблема дослідження комунікатора.
- •Професійні
- •Непрофесійні
- •Особливості каналів масової комунікації.
- •Ефекти "першості" та "нещодавності". Їх використання у практиці масової комунікації.
- •Інформація емоційна чи раціональна: проблема еф-ті.
- •42.Проблема соціальних настанов, стереотипів та психологічних бар’єрів: методи їх подолання засобами масової інформації.
- •43.Психологічні чинники привернення уваги до мк.
- •45.Сучасний погляд на соціальні функції змі: теорія використання та задоволення.
- •46.Надзвичайні події у структурі мк: вплив та ефекти.
- •Сучасний стан у вітчизняній теорії масової комунікації.
- •Видові риси, особливості та переваги окремих каналів мк.
- •Засоби мк та державотворчий процес.
- •Міжнародні комунікативні потоки та масова комунікація.
- •Інтерактивна модель в. Шрамма
- •Джерела для медіа досліджень в Україні
- •«Подвійна природа» змі
- •Політичні функції мас-медіа: особливості держав сталих та нових демократій.
- •Формування громадської думки та політичної волі засобами масової інформації.
- •Три моделі сучасних медіа систем
- •Основні риси :
- •Основні риси ліберальної моделі
- •68. Структурні трансформації медіа-індустрії: на прикладі східноєвропейських країн.
- •69. Роль державних органів у розвитку масовокомунікаційних процесів
- •74.Формування стереотипів у процесі масової комунікації та проблема їх подолання
- •VВисновки
Контроль за поширенням мас інф: від цензури до спіндоктора.
Контроль за поширенням масової інформації по своїй суті і є цензура, яка заборонена як конституцією України, так ї на міжнародній арені. Вважається, що в країні, в якій є цензура, немає демократії. Проте мас.інф. вважається особливо сильним важелем впливу, тому встановлені деякі заборони щодо розповсюдження мас.інф по ЗМК. Так, наприклад, за Конвенцією про транскордонне телебачення заборонене розповсюдження порнографічної інформації, а також заборонена реклама цигарок на спиртніх напоїв до 22:00.
Найчастіше спіндоктор зайнятий виправленням висвітлення події в мас-медіа, після того як інформаційний розвиток прийняло несприятливий відтінок. Термін виник від англійського слова spin - «кружляння, вертіння». Тобто це подача подій у більш сприятливому вигляді. Спіндоктор, можна сказати, «розкручує» інформацію, подає її в сприятливому вигляді. Іншими словами, спіндоктор - це керуючий інформацією. Можна сказати і по-іншому: спіндоктор «лікує» інформацію у ЗМІ, лікує подія, точніше те, яке освітлення подія може отримати в мас-медіа.
На практиці виділяється кілька видів спина:
1. до-спін - підготовка аудиторії до події;
2. після-спін - «наведення блиску» на подію;
3. торнадо-спін - перенесення суспільної уваги на іншу подію;
4. кризовий спин - контроль кризової інформації з метою зменшення подальшої шкоди.
Головним об'єктом діяльності спіндоктор є інформаційний блок. Формування їм новинний інформаційної сфери здійснюється:
- Шляхом відбору інформації;
- Доданням значимості «потрібним» новинам;
- Шляхом гальмування та прискорення інформації.
Зокрема, для гальмування інформації спіндоктор використовує такі інструменти, як:
а) недопуск події в ЗМІ;
б) зміна модусу інформації;
в) заміна повідомлення новою інформацією або ситуацією;
г) перенесення акцентів
Робота спіндоктор з управління освітленням подій при проходженні новин в ЗМІ передбачає:
- Підготовку очікування події (наприклад, можлива відставка президента);
- Проведення самої події;
- Висвітлення події засобами телебачення і радіо;
- Висвітлення події засобами газет
- Коментарі до події;
- Згадка події в списку однорідних подій,
- Посилання на подію в якості підтвердження будь-якої тенденції.
- Надання події статусу якоїсь закономірності.
Масова аудиторія та її типологізація.
Поняття «аудиторія» пов'язане з представленням про безліч людей, безпосередньо включених в процес сприйняття інформації. В емпіричних дослідженнях воно тлумачиться звичайно як сукупність людей, що вступають в контакт з джерелом інформації. Таке визначення не може вичерпати всіх рівнів соціологічного аналізу аудиторії.
Масова аудиторія як компонент масової комунікації характеризується неоднорідністю, рассредоточенностью (за територіальною ознакою) і анонімністю. У соціології індивіди, що утворюють цю аудиторію, розглядаються як особистості, включені в мережу реальних суспільних відносин і зв'язків. Саме за допомогою масової комунікації ці особистості можуть встановити і підтримувати відносини і зв'язки не тільки усередині своєї соціальної групи, але і з більш широким соціальним середовищем.
Аудиторії можуть бути стійкими чи нестійкими у своїх перевагах, звичках, що враховується при дослідженні взаємодії джерела і одержувача інформації.
Багато в чому залежать від соціально-демографічних характеристик (стать, вік і т.д.). Також при прийомі масової інформації поведінку аудиторії опосередковується факторами, що мають ситуативний характер (унікальність обставин, зовнішня обстановка і т.д.). Чим більше аудиторія, тим більш важлива інформація і значуще джерело.
В основі типологізації аудиторії лежить можливість доступу груп населення до конкретних джерел інформації. Буває три типи аудиторії:
1.Условні і нецільові - не орієнтуються ЗМІ.
2.Регулярні і нерегулярні.
3.Реальні і потенційні - хто є аудиторією ЗМІ, а хто має до цього ЗМІ доступ.