51. «Подвійна природа» змі

Існує декілька концепцій, що пояснюють «подвійну природу» ЗМІ.

«Подвійна природа» ЗМІ полягає у тому, що, з одного боку, це дієвий інструмент формування суспільної думки з різних питань, і з іншого – суспільна трибуна, дзеркало, у якому відбивається стан умов. У демократичному суспільстві ЗМІ грають важливу роль суспільного контролера й експерта, який оцінює діяльність держави. Сама природа ЗМІ така, що всі процеси, що проходять в соціумі, так чи інакше відбиваються у їх змісті. Тож, будучи частиною інформаційного простору ЗМІ відбивають соціальну реальність у всьому її різноманітті.

ЗМІ, і це знову прописні істини, мають «подвійну природу». З одного боку, вони інформують громадськість про все значуще в Україні і світі, з іншого - як суб'єкти господарювання - ЗМІ мають на меті отримання прибутку. Як мінімум, аби вижити в жорсткому конкурентному середовищі. А формулу виживання вигадали задовго до нас: заробляй більше, витрачай менше. Наприклад, замість утримання цілого штату кореспондентів купують готову новину від тих, хто фінансово і ресурсно може собі дозволити виступити «інформаційним донором». Виходить дешевше, і завжди, на відміну від власного продукту, є вибір.

51. Політичні функції мас-медіа: особливості держав сталих та нових демократій.

Функції ЗМІ різноманітні. У будь-якому сучасному суспільстві вони в тій чи іншій формі виконують ряд загальних політичних функцій.

Інформаційна. Мабуть, найважливішою з них є інформаційна функція. Суть її в одержанні і поширенні відомостей про найбільш важливі для громадян і органів влади події. Інформація, передана мас-медіа, включає не тільки неупереджене, фотографічне висвітлення тих або інших фактів, а й їхнє коментування та оцінку.

Звичайно, далек не всі розповсюджувані ЗМІ відомості носять політичний характер. До політичної інформації належать ті відомості, які мають суспільну значимість і потребують уваги з боку державних органів або чинять на них вплив.

Просвітництво. Інформаційна діяльність ЗМІ дає людям можливість адекватно судити про політичні події й процеси лише в тому випадку, якщо вона виконує й просвітницьку функцію. Ця функція виявляється в повідомленні громадянам знань, завдяки чому можна адекватно оцінювати й упорядковувати зведення, одержувані зі ЗМІ й інших джерел, правильно орієнтуватися в складному й суперечливому потоці інформації.

Звичайно, ЗМІ не можуть забезпечити систематичне й глибоке засвоєння політичних знань. Це завдання спеціальних освітніх установ — шкіл, університетів тощо. І все-таки мас-медіа, супроводжуючи людину протягом усього її життя, в тому числі і після завершення навчання, значною мірою впливають на сприйняття нею політичної і соціальної інформації.

Соціалізація. Освітня роль ЗМІ тісно пов'язана з функцією соціалізації, і власне кажучи, переростає в неї. Однак якщо політична освіта передбачає систематичне набуття знань і розширює пізнавальні й оцінювальні можливості особистості, то політична соціалізація передбачає засвоєння людиною політичних норм, цінностей і зразків поведінки. Вона дає особистості можливості адаптуватися до соціальної дійсності.

У демократичному суспільстві найважливіше політико-соціалізаційне завдання ЗМІ — масово впроваджувати засновані на повазі закону і прав людини цінностей, навчання громадян мирно розв'язувати конфлікти, не ставлячи під сумнів суспільний консенсус з основоположних питань державного устрою.

Критика і контроль. Критика ЗМІ відзначається широтою або навіть необмеженістю свого об'єкта. Так, якщо критика з боку опозиції звичайно концентрується на уряді і партіях, які його підтримують, то об'єктом уваги мас-медіа є і президент, і уряд, і королівські особи, і суд, і різні напрями державної політики, і самі ЗМІ.

їхня контрольна функція ґрунтується на авторитеті суспільної думки. Хоч ЗМІ, на відміну від державних і господарських органів контролю, не можуть застосовувати адміністративні або економічні санкції до порушників, їхній контроль часто не менш ефективний і навіть, можливо, більш строгий, оскільки вони дають не тільки юридичну, а й моральну оцінку тим чи іншим подіям і особам.

У демократичному суспільстві ЗМІ в здійсненні контрольної функції спираються як на суспільну думку, так і на закон. Вони проводять власні журналістські розслідування, після публікації результатів яких нерідко створюються спеціальні парламентські комісії, заводяться кримінальні справи або приймаються важливі політичні рішення.

Мобілізаційна. Вона виражається в спонуканні людей до відповідних політичних дій (або свідомій бездіяльності), в їхньому залученні в політику. ЗМІ мають великі можливості впливу на розум і почуття людей, на їхній напрям думок, способи і критерії оцінок, стиль і конкретну мотивацію політичного поводження.

Коло політичних функцій ЗМІ не вичерпується перерахованими. Деякі вчені, підходячи до цього питання з інших позицій, виділяють такі їхні функції, як:

інноваційна, що виявляється в ініціюванні політичних змін шляхом широкої і наполегливої постановки відповідних суспільних проблем і привертання до них уваги влади і громадськості;

оперативна — обслуговування ЗМІ політики відповідних партій і асоціацій;

формування громадської думки;

артикуляція різних суспільних інтересів, конституювання й інтеграція політичних суб 'єктів. Вони забезпечують представникам різних суспільних груп можливість привселюдно виражати свою думку, знаходити і поєднувати однодумців, згуртовувати їх спільністю цілей і переконань, чітко формулювати і репрезентувати у суспільній думці свої інтереси.