38. Ефекти "першості" та "нещодавності". Їх використання у практиці масової комунікації.

• Ефект першості - тенденція переоцінювати початкові події більш, ніж наступні події.

• Ефект нещодавності - тенденція оцінювати значення недавніх подій вище, ніж більш ранніх подій.

Ефект нещодавності - збільшення ймовірності пригадування останніх елементів розташованого в ряд матеріалу порівняно із середніми елементами ряду. Вивчається в контексті досліджень пам'яті, процесів навчання . Встановлено, що ефект нещодавності залежить не від довжини ряду що запамятовується і темпу його пред'явлення, а від характеру діяльності, що виконується безпосередньо після пред'явлення ряду: якщо вирішується завдання на виявлення сигналу, то ефект нещодавності зберігається (Д. Рейтман), якщо ж вирішується вербальне завдання, то ефект нещодавності відсутній (Л. і М. Петерсон). Ефект нещодавності пов'язаний з отриманням інформації з короткочасної пам'яті. У разі відсутності ефекту нещодавно на зазначену інформацію накладається інша подібна інформація, що надходить у сховище короткочасної пам'яті. Ефект нещодавності не має однозначної інтерпретації. У соціальній психології ефект нещодавності (відомий більше як ефект новизни) вивчається при сприйнятті людьми один одного і полягає в тому, що по відношенню до знайомої людини найбільш значущою виявляється остання, тобто більш нова, інформація про нього, тоді як по відношенню до незнайомої людини більш значима перша інформація.

38. Інформація емоційна чи раціональна: проблема еф-ті.

Початок численних досліджень з ефективності емоційної та раціональної інформації було покладено ще в 1935 р. Джорджем Хартманом. Тоді експеримент проводився не в лабораторних умовах, а безпосередньо на виборцях в Пенсільванії під час передвиборчої кампанії: було розіслано 5000 листівок з використанням емоційної та раціональної аргументації з закликами голосувати та соціалістів. Шанси на перемогу у виборах в цьому місті у соціалістів були незначними. Дослідники випустили п'ять тисяч листівок з використанням емоційної та раціональної інформації з закликами голосувати за соціалістів.

До цього часу багато дослідників працюють в перерахованих напрямах, розробляючи та перевіряючи висунуті раніше гіпотези в тих чи інших конкретних умовах, уточнюючи межі дії визначених закономірностей.

Одним з прикладів комунікації, що спрямована на широкий загал населення, є реклама. Як і більшість інших процесів, що здійснюють масовому комунікацію, рекламу за способом впливу на потенційного споживача поділяють на раціональну та емоційну.

Раціональна реклама - інформує, звертається до розуму потенційного покупця, наводить аргументи, щоб переконати його; докази виражаються у словесній формі та підкріплюються відповідними малюнками й кресленнями. На думку деяких авторів, саме такою має бути реклама, наприклад, страхових послуг: конкретною, використовувати продумані аргументи та цифрові дані.

Емоційна реклама, - спираючись на асоціації потенційного споживача, викликає характерні емоції та формує певне ставлення. Вона звертається до почуттів, діє на підсвідомість. Найчастіше - це малюнок, але може використовуватись і звук. Така реклама досить широко застосовується західними страховими компаніями, коли як основний стимулюючий образ використовуються благополучні (щасливі) усміхнені люди. У такому разі реклама має суто іміджовий характер.

Досить часто в рекламі використовують ефект порівняння, змальовуючи емоційний стан людини, яка не має даного продукту, і стан людини що вже скористалася ним.

Проте насправді рекламні повідомлення рідко являють собою лише один із двох видів реклами - раціональну чи емоційну – оскільки ефективність кожної окремо є досить обмеженою певним колом цільової аудиторії, що чутливий до кожного з цих видів. Тож найчастіше рекламні повідомлення тією чи іншою мірою поєднують у собі обидва ці види.

Емоційна інформація, що характеризує емоційний стан індивіда в процесі спілкування (радість, сум, гнів, страх, здивування, різні складні почуття) є однією з найважливіших. С.Л. Рубінштейн писав що для справжнього розуміння не лише тексту промови, а й мовця, не тільки абстрактного значення його слів, але і того сенсу, який вони набувають в мові даної людини в даній ситуації, дуже істотно розуміння емоційно-виразного підтексту, а не тільки тексту.

Слід розрізняти спрямованість емоційної експресивності мовця: а) на партнера (партнерів) по спілкуванню, б) на предмет розмови, в) на самого себе, що, природно, передбачає абсолютно різний психологічний характер впливу виражається емоції на комуніканта і відповідно його реакцію. Сприйняття емоційної інформації залежить від ступеня вираженості емоції в голосі. Дослідження показали велику надійність адекватного сприйняття таких емоцій, як гнів і страх в порівнянні з емоцією радості

41.Загальні характеристики процесу контент-аналізу.

Контент-аналіз – формалізований кількісно-якісний метод дослідження повідомлення. При визначенні основних характеристик контент-аналізу особливе значення має коло питань, яке обирається для дослідження. Професор Колумбійського університету Е.Тенні у своїй книзі "Науковий аналіз преси" запропонував вивчати ступінь уваги, яку преса приділяє різним проблемам. Він вважає, що перший крок у дослідженні полягає у здобутті даних, котрі стосуються ступеня уваги, що її приділяє преса різним темам, які вона реально помічає.

Процес контент-аналізу визначають як:

• Статистичну семантику

• Техніку для об’єктивного й кількісного опису змісту комунікації

• Техніку вироблення висновків на базі об’єктивного й систематичного встановлення характеристик повідомлення.

Загальні характеристики контент-аналізу:

- Об’єктивність – усі кроки на підставі заздалегідь вироблених процедур

- Встановлення факту має значення лише тоді, коли воно поставлене в залежність від характеристик адресата або адресанта. Саме по собі виявлення повторення якогось слова поетом не є контент-аналізом.

- Виявлення елементарної одиниці і підрахунок її появи у тексті. Важливим є частота появи, наявність/відсутність зв’язків і довжина тексту.

Відповідно до цих характеристик встановлено три суттєві ознаки комунікативних процесів, при яких найефективніше використовується цей метод:

-коли є непрямий вихід на промовця

-коли мовний чинник є вирішальним для дослідження

-коли обсяг матеріалу є занадто великим

Існує дуже багато галузей застосування контент-аналізу. Тільки у соціальній психології їх п'ять: 1) вивчення соціально-психологічних особливостей комунікаторів, 2) вивчення реальних соціально-психологічних явищ, які відбиті у текстах, 3) вивчення соціально-психологічної специфіки засобів комунікації, 4) вивчення соціально-психологічних особливостей реципієнтів, 5) вивчення соціально-психологічних аспектів впливу комунікації на реципієнтів. Взагалі ж сфера об'єктів контент-аналізу охоплює усі галузі народження й обертання текстів.

Не всі документи можуть стати об’єктом контент-аналізу. Необхідно, щоб зміст, який досліджується, дозволив задати однозначне правило для надійної фіксації потрібних характеристик, а також, щоб елементи, які цікавлять дослідника, зустрічались з достатньою частотою. Частіш за все в якості об’єктів дослідження контент-аналізу виступають повідомлення друку, радіо, телебачення, протоколи зборів, листи, накази, розпорядження тощо, а також дані вільних інтерв’ю та відкриті питання анкет. Основні напрямки застосування контент-аналізу: виявлення того, що існувало до тексту і що тим чи іншим чином отримало в ньому відображення: визначення того, що існує тільки в тексті як такому (різноманітні характеристики форми – мова, структура, жанр повідомлення, ритм та тон мовлення); виявлення того, що буде існувати після тексту, тобто після його сприйняття адресатом. При проведенні політичного контент-аналізу слід враховувати, що повідомлення публікуються і відповідним чином складаються з конкретною метою – інформування, опису, заклику, припису, самозахисту, дезінформації. Тому під час аналізу потрібно інтерпретувати їх зміст в контексті цілей, що переслідуються автором, які також потрібно визначити. Нарешті, слід враховувати й спосіб розповсюдження того чи іншого повідомлення.