33.Формування соціальних настанов методами масової комунікації.

Значну роль у громадянській соціалізації відіграють засоби масової інформації. Вони виконують функції соціальної комунікації, інформування і виховання, формування громадянських цінностей, створюють відповідний соціально-політичний клімат.

Аудиторія як об'єкт комунікаційного впливу має ряд соціального-психологічних особливостей, які необхідно мати на увазі, вивчаючи масові інформаційні процеси. У ході їх ламаються перепони (чи бар'єри) декількох видів: фізичні — тобто простір і час; соціальні — ті, що визначаються статусом і ролями індивідів, які складають аудиторії; гносеологічні — ті, які виникають через відсутність чи нерозвиненість абстрактного мислення; ідеологічні — ті, що проявляються як результат засвоєння світогляду і стереотипів, які суперечать ідеологічним основам здійснюваного впливу; психологічні — у вигляді вже склавшихся у свідомості аудиторії соціальних настанов, сформульованих думок, пасивності уваги тощо. Сукупність цих факторів визначає висоту бар'єрів, які стоять між джерелом інформації та аудиторією.

Громадянська соціалізація особи значною мірою залежить від історичної пам'яті народу, яка має чималий потенціал формування національної самосвідомості.

Cоціальна інформація має своєю метою формування соціальних параметрів функціонування соціуму. Закріплені у суспільній свідомості як норми поведінки та суспільні установки, вони ціленаправляють розвиток суспільства.

Конкретна реальна людина формує погляди на своє майбутнє в повсякденному житті, спираючись при цьому на властиві їй здоровий глузд і буденний досвід. Він виробляється від покоління до покоління повсякденною діяльністю людини, її світовідчуттям та світосприйняттям як основа безпосередньо практичного ставлення до наявної дійсності, інших людей і приймає форму предметно–соціальних і предметно–моральних настанов.

Зміни у способі життя людини, які генеруються суспільним прогресом, а також накопичений дотепер науково–технічний потенціал, інформаційні потужності і засоби масової комунікації, що стали реальною четвертою владою й опорою демократії, двояко впливають на гуманітарну сферу. Вони не тільки сприяють її розвитку, але й одночасно і, треба визнати, досить ефективно руйнують попередню структуру звичних, самовідтворюваних соціальних спільностей людей, роблять відносини між ними більш заплутаними і багатозначними.

Зокрема, це означає масову заміну суворої регламентації у відносинах між членами даної соціальної спільності, між останньою та іншими спільностями і суспільством в цілому на більш аморфну. Все залежить від того, чи не йде збільшення соціальних відносин людини за рахунок зниження їхньої якості. Тобто, за рахунок порушення відповідності між цими відносинами і загальнолюдськими цінностями, узвичаєними нормами моралі, культури та спілкування.

Інтенсивна інформатизація суспільства, з одного боку, розширює простір для розвитку масової свідомості, а з іншого боку — збільшує можливості індивідуальної свідомості завдяки численним інформаційним каналам максимально наблизитися до масового за обсягом та змістом.

Отже, завдяки суспільному прогресу відбувається поступова демонополізація впливу якогось певного, безпосереднього соціокультурного середовища на формування конкретної людини. А це, у свою чергу, призводить до того, що збільшується її сприйнятливість тих ціннісних орієнтацій, що продиктовані міжособистісним спілкуванням і менше залежать від масової свідомості. Вони можуть не збігатися з тими, які характерні для соціальної спільності (формального оточення), куди ця людина входить.