
- •1.Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства.
- •2.Масова комунікація як чинник глобалізаційного поступу.
- •12. Засоби передачі масової інформації.
- •Проблема дослідження комунікатора (ідеї м.Вебера).
- •Теорія „когнітивного дисонансу” та „теорія відповідності”. Проблема подолання „когнітивного дисонансу”.
- •Контроль за поширенням мас інф: від цензури до спіндоктора.
- •Масова аудиторія та її типологізація.
- •Ефективність масової комунікації як об’єкт дослідження.
- •Психологічні проблеми масово-інформ. Процесів.
- •Вплив уваги на ефективність масової комунікації.
- •Соціальні настанови та стереотипи у масово-комунікаційному процесі.
- •22.Комунікативна та докомунікативна стадії спілкування, їх врахування у масово-комунікаційному процесі.
- •Масова комунікація та зовнішньополітична діяльність.
- •25. Інформаційно-роз’яснювальна діяльність дипломатичних представництв та використання каналів масової комунікації.
- •Формування позитивного іміджу держави як комунікативна мета: роль масової комунікації та залучення нац змі.
- •Теорія „прямого впливу” та „теорія обмеженого впливу”.
- •28.Концепція двоступеневого поширення інформації: теорія та практичне застосування.
- •29Етапи розвитку теорії масової комунікації в хх ст.
- •30.Особливості діяльності засобів масової комунікації
- •31.Складові системи національних змк: особливості організації та функціонування.
- •32.Основні методи дослідження, які викор. В теорії мк.
- •33.Формування соціальних настанов методами масової комунікації.
- •34.Проблема дослідження комунікатора.
- •Професійні
- •Непрофесійні
- •Особливості каналів масової комунікації.
- •Ефекти "першості" та "нещодавності". Їх використання у практиці масової комунікації.
- •Інформація емоційна чи раціональна: проблема еф-ті.
- •42.Проблема соціальних настанов, стереотипів та психологічних бар’єрів: методи їх подолання засобами масової інформації.
- •43.Психологічні чинники привернення уваги до мк.
- •45.Сучасний погляд на соціальні функції змі: теорія використання та задоволення.
- •46.Надзвичайні події у структурі мк: вплив та ефекти.
- •Сучасний стан у вітчизняній теорії масової комунікації.
- •Видові риси, особливості та переваги окремих каналів мк.
- •Засоби мк та державотворчий процес.
- •Міжнародні комунікативні потоки та масова комунікація.
- •Інтерактивна модель в. Шрамма
- •Джерела для медіа досліджень в Україні
- •«Подвійна природа» змі
- •Політичні функції мас-медіа: особливості держав сталих та нових демократій.
- •Формування громадської думки та політичної волі засобами масової інформації.
- •Три моделі сучасних медіа систем
- •Основні риси :
- •Основні риси ліберальної моделі
- •68. Структурні трансформації медіа-індустрії: на прикладі східноєвропейських країн.
- •69. Роль державних органів у розвитку масовокомунікаційних процесів
- •74.Формування стереотипів у процесі масової комунікації та проблема їх подолання
- •VВисновки
29Етапи розвитку теорії масової комунікації в хх ст.
Більшість дослідників, які в тому чи в іншому вигляді та обсязі переймались історією та безпосередньо періодизацією розвитку масової комунікації, відзначали, що до кінця ХХ ст. цей науковий напрям пройшов декілька етапів свого розвитку (відзначалось близько чотирьох етапів до середини 90-х рр. ХХ ст.)
У ХХ ст. дослідники визначають етапи, які можна поєднати у першу стадію досліджень мас-медіа, що практично охоплюють це сторіччя.
Перший етап першої стадії досліджень масової комунікації охоплює період від зародження цього феномену на початку ХХ ст. і до початку ІІ-ої світової війни, тобто: перше десятиріччя ХХ ст. – кінець 30-х рр. ХХ ст. У цей час бурхливий розвиток преси – досягнення нею масових тиражів, досягнення документального та художнього кінематографу, широке впровадження радіо привернули увагу громадськості та політиків, які зрозуміли, що в цілому мас-медіа можуть суттєво впливати на масові аудиторії, на суспільну думку, на політичні орієнтири держави тощо. Такі погляди висловили на основі емпіричних спостережень у 30-х рр. ХХ ст. Дж. Бламлер, Г. Гаудер, Г. Герзота, Г. Кентріл
Використання під час Другої світової війни у військових та військово-політичних цілях методів пропагандиського впливу на маси Німеччиною, Росією, США та Великобританією ще більшою мірою підігріли суспільно-науковий інтерес до природи мас-медіа та методів управління мас- медійними системами і засобами.
Таким чином, до 1896 року – появи терміну «масової комунікації» слід вважати передісторією щодо досліджень мас-медіа, а термін з початку ХХ ст. до рубіжу 40-х рр. ХХ ст. – першим етапом розвитку досліджень.
Перед фахівцями, що почали досліджувати масові комунікації, постали головні проблеми: виокремити предмет досліджень як спеціальний новий напрям та знати фундаментальні, академічні засоби (базові засоби) подальших наукових розробок у цій галузі. Потрібен був прорив на цьому науковому напрямі і він стався у 40-і рр. ХХ ст.
Другий етап досліджень масових комунікацій більшість фахівців окреслює в межах початку 40-х – початку 60-х років ХХст. Цей етап можливо охарактеризувати як фундаментальний у становленні та розвитку масових комунікацій тому, що саме в цей період частина дослідників безпосередньо зайнялась створенням «теорії масових комунікацій»
Окрім того, що другий етап розвитку досліджень був науково продуктивним і визначальним у подальшому розвитку масових комунікацій взагалі, він дав надзвичайно продуктивний поштовх для професійної освіти журналістів. Насамперед така практика охопила університети США, а на початку 50-х рр. ХХ ст. факультети журналістики виникли і в Україні.
Таким чином, другий етап розвитку досліджень масових комунікацій став кардинальним і найбільш важливим у цій сфері діяльності людства. Детальне дослідження всіх ідей, теоретичних розробок і творчих доробок цього етапу – це теми окремих досліджень.
Третій етап у розвитку теорії масових комунікацій більшість дослідників визначає у межах середини 60-х – кінця 70-х рр. ХХ ст. Це період могутнього розвитку телебачення, і тому в центрі уваги дослідників були засоби та методи впливу телебачення на масові аудиторії, його роль у визначенні соціальної реальності та формуванні соціальних норм [9, с. 31, 3, с. 24-25].
У цей час дослідження були спрямованні на пошук ефекту телебачення як могутнього чинника рекламних та політичних кампаній, як засобу демонстрації широкого спектра явищ, фактів, подій тощо. Суттєвого поширення на третьому етапі досліджень масових комунікацій набули досягнення соціальних і психологічних студій того часу в США та європейських країнах, які спрямували свої дослідження на виявлення експозицій поведінки членів аудиторії, що вибірково сприймають інформацію. Ще одним фактором відмінностей третього етапу масовокомунікаційних теорій було розмаїття дослідницьких напрямів та широке включення в цей процес фахівців і дослідників різних країн світу.
Таким чином, можна відзначити, що перші три етапи, при відмінності наукових досягнень на кожному з них, можуть бути об’єднанні та класифіковані як І-а стадія досліджень мас-медіа.
Друга стадія досліджень мас-медіа пов’язана з ходом та результатами інформаційно-технологічної революції, яка відкрила нові засоби медіа. З одного боку продовжувались, зберігались та поширювались теоретичні розробки минулих етапів розвитку масових комунікацій, з іншого боку виникала практична і теоретична необхідність осмислення новітніх досягнень техніки і технологій, тому і на другій стадії слід зберегти послідовність розгляду, що попередньо встановлена в періодизації інших дослідників.
Четвертий етап розвитку теорії масових комунікацій прийнято розглядати з 80-х рр ХХ ст. Цей етап позначений зростанням кількох робіт, присвячених вивченню аудиторії ЗМІ та ЗМК, соціальним особливостям, складу та структури цих аудиторій тощо
На цьому етапі визначились такі напрямки дослідників [3, с. 33]:
- масові культури;
- мас-медіа та суспільство;
- культурне домінування;
- культурна залежність;
- культурний плюралізм тощо.
П’ятий етап – з початку 90-х рр. до 2001 р. і шостий етап з 2001 р. (або з початку ХХІ ст. до теперішнього часу ). При цьому п’ятий етап зв’язується з початком досліджень початку кіберпростору, розвитком Інтернет, мережними війнами тощо, а шостий етап пов'язаний із розгортанням медіа-терористичних атак (події вересня 2001 р. у США та інші подібні атаки: операція Норд – Ост в Москві, Біслан, тощо). Глобальні кризові явища та роль у них ЗМК у 2008 – 2010 рр. висувають нові вимоги до осмислення ролі, значення, можливостей та трансформацій сучасних мас-медіа вже у світлі нових соціальних викликів, задач та загроз.