
- •1.Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства.
- •2.Масова комунікація як чинник глобалізаційного поступу.
- •12. Засоби передачі масової інформації.
- •Проблема дослідження комунікатора (ідеї м.Вебера).
- •Теорія „когнітивного дисонансу” та „теорія відповідності”. Проблема подолання „когнітивного дисонансу”.
- •Контроль за поширенням мас інф: від цензури до спіндоктора.
- •Масова аудиторія та її типологізація.
- •Ефективність масової комунікації як об’єкт дослідження.
- •Психологічні проблеми масово-інформ. Процесів.
- •Вплив уваги на ефективність масової комунікації.
- •Соціальні настанови та стереотипи у масово-комунікаційному процесі.
- •22.Комунікативна та докомунікативна стадії спілкування, їх врахування у масово-комунікаційному процесі.
- •Масова комунікація та зовнішньополітична діяльність.
- •25. Інформаційно-роз’яснювальна діяльність дипломатичних представництв та використання каналів масової комунікації.
- •Формування позитивного іміджу держави як комунікативна мета: роль масової комунікації та залучення нац змі.
- •Теорія „прямого впливу” та „теорія обмеженого впливу”.
- •28.Концепція двоступеневого поширення інформації: теорія та практичне застосування.
- •29Етапи розвитку теорії масової комунікації в хх ст.
- •30.Особливості діяльності засобів масової комунікації
- •31.Складові системи національних змк: особливості організації та функціонування.
- •32.Основні методи дослідження, які викор. В теорії мк.
- •33.Формування соціальних настанов методами масової комунікації.
- •34.Проблема дослідження комунікатора.
- •Професійні
- •Непрофесійні
- •Особливості каналів масової комунікації.
- •Ефекти "першості" та "нещодавності". Їх використання у практиці масової комунікації.
- •Інформація емоційна чи раціональна: проблема еф-ті.
- •42.Проблема соціальних настанов, стереотипів та психологічних бар’єрів: методи їх подолання засобами масової інформації.
- •43.Психологічні чинники привернення уваги до мк.
- •45.Сучасний погляд на соціальні функції змі: теорія використання та задоволення.
- •46.Надзвичайні події у структурі мк: вплив та ефекти.
- •Сучасний стан у вітчизняній теорії масової комунікації.
- •Видові риси, особливості та переваги окремих каналів мк.
- •Засоби мк та державотворчий процес.
- •Міжнародні комунікативні потоки та масова комунікація.
- •Інтерактивна модель в. Шрамма
- •Джерела для медіа досліджень в Україні
- •«Подвійна природа» змі
- •Політичні функції мас-медіа: особливості держав сталих та нових демократій.
- •Формування громадської думки та політичної волі засобами масової інформації.
- •Три моделі сучасних медіа систем
- •Основні риси :
- •Основні риси ліберальної моделі
- •68. Структурні трансформації медіа-індустрії: на прикладі східноєвропейських країн.
- •69. Роль державних органів у розвитку масовокомунікаційних процесів
- •74.Формування стереотипів у процесі масової комунікації та проблема їх подолання
- •VВисновки
Формування позитивного іміджу держави як комунікативна мета: роль масової комунікації та залучення нац змі.
Міжнародний імідж – забезпечення позитивного сприйняття країни у світі, посідає одне з центр місць у ЗП діяльності держави. Першочергове значення у створенні позитивного іміджу відіграє внутрішня стабільність у державі. Але якщо формування позитивного іміджу країни є комунікативною метою, то важливе значення має активне просування до світового простору інформації про ресурсні та економічні потужності держави, ії виробничі, науково-дослідні та науково-технологічні, освітні можливості, рівень кваліфікацій робочої сили в державі, переваги географічного розташування. Саме недостатнє просування у світі інформації про позитивні зрушення у внутрішньому розвитку та зовнішній політиці гальмують формування позитивного іміджу країни.
Заходи, спрямовані на формування позит іміджу, включають: безпосереднє централізоване розповсюдження фактичної, статистичної та довідкової інфо про країну, організацію поїздок представників іноземних держав (співробітників наукових та парламентських структур, неурядових організацій), міжнародних організацій, іноземних ЗМІ, встановлення постійних контактів із впливовими політиками, політологами, представниками ЗМІ в країнах світу тощо. Для підвищення ефективності заходів із формування позитивного іміджу держави як важливий засіб поширення інформації про державу використовують сучасні інфо технології-перш за все, мережа Інтернет.
Особливу роль у формуванні іміджу ЗМІ відіграють незалежні недержавні дослідницькі центри та інститути, повідомлення і матеріали яких виступають одним із основних джерел інформації про країну для зовнішнього світу.
Формування міжнародного іміджу країни в нинішньому «надто тісному світі» є невід'ємною складовою її культурної дипломатії, яка включає розгалужений арсенал впливів на свідомість світової громадськості, починаючи з поширення вигідних для даної країни міфів і стереотипів і закінчуючи пропагандою культурної спадщини народів, що населяють дану країну, її економічних досягнень, зразків її «передової ідеології» і тому подібне.
Сучасні засоби масової комунікації - газети, журнали, радіо, телебачення, а в останні роки і міжнародна мережа Інтернет - є на сьогоднішній день найпотужнішим каналом політичної комунікації, а, отже, в тій чи іншій мірі, і маніпуляції. Вони виявляються найважливішим фактором, що впливає на внутрішню і зовнішню політику, а також на громадську самосвідомість індивідів, оскільки регулярно і оперативно надають найбільш значущу інформацію широкій аудиторії. Іншими словами, роль засобів масової інформації в процесі формування колективної ідентичності громадян певної держави незаперечна.
Індивід спочатку оцінює об'єкт сприйняття як якесь ціле, а потім, в залежності від результатів оцінки, в тій чи іншій мірі ідентифікує себе як частина цього цілого. При цьому можна припустити, що чим вище оцінка, яку виносить адресат, тим більшою мірою ідентифікує він себе зі своєю державою. У цьому сенсі метою засобів масової комунікації є створення такого образу країни, і, перш за все існуючої влади, при якому кожен індивід буде відчувати себе безпосередньою частиною єдиного цілого - держави.
Таким чином, можна з певною часткою впевненості говорити про те, що сучасні мас-медіа відкрили нові можливості впливу, що дозволило перенести їх з позиції чисто описують на позиції, які формують ситуацію.