
- •1.Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства.
- •2.Масова комунікація як чинник глобалізаційного поступу.
- •12. Засоби передачі масової інформації.
- •Проблема дослідження комунікатора (ідеї м.Вебера).
- •Теорія „когнітивного дисонансу” та „теорія відповідності”. Проблема подолання „когнітивного дисонансу”.
- •Контроль за поширенням мас інф: від цензури до спіндоктора.
- •Масова аудиторія та її типологізація.
- •Ефективність масової комунікації як об’єкт дослідження.
- •Психологічні проблеми масово-інформ. Процесів.
- •Вплив уваги на ефективність масової комунікації.
- •Соціальні настанови та стереотипи у масово-комунікаційному процесі.
- •22.Комунікативна та докомунікативна стадії спілкування, їх врахування у масово-комунікаційному процесі.
- •Масова комунікація та зовнішньополітична діяльність.
- •25. Інформаційно-роз’яснювальна діяльність дипломатичних представництв та використання каналів масової комунікації.
- •Формування позитивного іміджу держави як комунікативна мета: роль масової комунікації та залучення нац змі.
- •Теорія „прямого впливу” та „теорія обмеженого впливу”.
- •28.Концепція двоступеневого поширення інформації: теорія та практичне застосування.
- •29Етапи розвитку теорії масової комунікації в хх ст.
- •30.Особливості діяльності засобів масової комунікації
- •31.Складові системи національних змк: особливості організації та функціонування.
- •32.Основні методи дослідження, які викор. В теорії мк.
- •33.Формування соціальних настанов методами масової комунікації.
- •34.Проблема дослідження комунікатора.
- •Професійні
- •Непрофесійні
- •Особливості каналів масової комунікації.
- •Ефекти "першості" та "нещодавності". Їх використання у практиці масової комунікації.
- •Інформація емоційна чи раціональна: проблема еф-ті.
- •42.Проблема соціальних настанов, стереотипів та психологічних бар’єрів: методи їх подолання засобами масової інформації.
- •43.Психологічні чинники привернення уваги до мк.
- •45.Сучасний погляд на соціальні функції змі: теорія використання та задоволення.
- •46.Надзвичайні події у структурі мк: вплив та ефекти.
- •Сучасний стан у вітчизняній теорії масової комунікації.
- •Видові риси, особливості та переваги окремих каналів мк.
- •Засоби мк та державотворчий процес.
- •Міжнародні комунікативні потоки та масова комунікація.
- •Інтерактивна модель в. Шрамма
- •Джерела для медіа досліджень в Україні
- •«Подвійна природа» змі
- •Політичні функції мас-медіа: особливості держав сталих та нових демократій.
- •Формування громадської думки та політичної волі засобами масової інформації.
- •Три моделі сучасних медіа систем
- •Основні риси :
- •Основні риси ліберальної моделі
- •68. Структурні трансформації медіа-індустрії: на прикладі східноєвропейських країн.
- •69. Роль державних органів у розвитку масовокомунікаційних процесів
- •74.Формування стереотипів у процесі масової комунікації та проблема їх подолання
- •VВисновки
1.Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства.
Масова комунікація – діяльність з добору упорядкування, обробки та передачі інформації. Також це діяльність з добору нових сенсів, які наближають людину до осягнення морального знання. Крім цього, МК – це також процес поширення інформації, знань та моральних цінностей за допомогою технічних засобів на чисельну велику розпорошену у часі та просторі аудиторію.
Виділяються три основні (базові) функції соціальної комунікації:
Інформаційна функція означає, що завдяки соціальній комунікації в суспільстві передається інформація про предмети, їх властивості, явища, дії та процеси.
Експресивна функція визначає здатність соціальної комунікації передавати оціночну інформацію про предмети або явища.
Прагматична функція означає, що соціальна комунікація є засобом, який спонукає людину до певної дії та реакції.
Характерні риси:
наявність технічних засобів, що забезпечують тиражність
соціальна значущість, що сприяє мотивованості масової комунікації
масовість аудиторії, що вимагає глибоко продуманої ціннісної орієнтації
багатоканальність, що дозволяє вибирати комунікативний засіб
специфіка аудиторії (гетерогенна аудиторія)
Ознаки МК:
опосередковане спілкування технічними засобами
спілкування великих соціальних груп
яскраво виражена соціальна орієнтація спілкування
інституційно організований характер спілкування
однонаправленість інформації
колективний характер комунікатора і його публічна індивідуальність
масова, стихійна, нерізнорідна, анонімна аудиторія
масовість, публічність, періодичність повідомлень
перевага двоступеневого характеру спілкування (спочатку повідомлення сприймають лідери думок)
Комунікативний процес характеризується:
діахронністю – повідомлення зберігається в часі
діатопністю – можливістю інформац. повідомлення долати простір
мультиплікація – повідомлення піддається багаторазовому повторенню з відносно незмінним результатом та об”ємом
симультанність – одночасна подача повідомлення багатьом учасникам комунікації
Функції МК в суспільстві:
Інформаційна – надання масовій аудиторії актуальної інформації з різноманітих сфер життя. Сприяє опримізації корисної діяльності суспільства та індивіда.
Регулююча – вплив на формування суспільної свідомості, суспільної думки та створення соціальних стереотипів. Дозволяє здійснювати функцію соціального контролю („промивки мізків”). Відбувається соціалізація індивіда у відповідності до норм, необхідних для спільноти в певний історичний момент.
Культурологічна – ознайомлення з досягненнями культури та мистецтва, збереження культурологічних традицій. Сприяє інтеграції суспільства. З цією функцією пов”язане поняття масової культури.
Засоби масової комунікації традиційно мають великий вплив на суспільство. Звичайно, він зростає в період соціальних катаклізмів, різких зламів у житті людей. Період бурхливого зростання кількості засобів мас медіа, появи нових, нетрадиційних видань змінився різкою конкурентною боротьбою, намаганням вижити та подолати економічні труднощі.
Розвиток громадянського суспільства багато в чому залежить від преси, телебачення, радіомовлення, інших засобів масової комунікації. А в самих ЗМК центральною ланкою, безперечно, є зміст комунікації, бо саме він несе повідомлення від комунікатора до аудиторії, поєднує їх. Зміст комунікації, її роль не змінюються з появою нових видів масової комунікації. Тому зрозуміло, наскільки важливо вивчити як загальні підходи, так і конкретні методичні прийоми аналізу змісту. Все це, звичайно, можна розглядати тільки в загальній системі масової комунікації і тих методів, якими її можна досліджувати. Тим більш, що в сучасних умовах можна використовувати для подібних досліджень новітні технології за допомогою комп'ютерної техніки.
Професіональна масова комунікація - це майстерно організоване спілкування у вигляді суспільно-культурної діяльності, учасниками якого є, з одного боку, професіональні мовці (комунікатори, або комуніканти), що чинять згідно з суспільно-етичними нормами, законами держави, вимогами технології організації мовлення й спілкування, і, з іншого боку, маса людей, на яку здійснюють вплив професіональні мовці через засоби масової комунікації, що є продуктом професійної масової інформаційної діяльності у сфері інформаційної індустрії як "інституалізованої форми виробництва і розповсюдження загальнодоступних (публічних) повідомлень, які поширюються у великому масштабі, включаючи значний розподіл праці в їхньому виробничому процесі та функціонуванні через складне посередництво друку, фільму, фотографії та звукозапису».