18. Учіння та розвиток

Існують різні точки зору на вирішення цього питання. Так, згідно однієї з них, навчання і є розвиток, хоча природа навчання розуміється всіма по-різному. Згідно з іншою, навчання - це тільки зовнішні умови дозрівання, розвитку.

Учіння є необхідною умовою всебічного психічного розвитку людини і триває у різних формах протягом життя.

Особливо важливу роль воно відіграє у дітей шкільного періоду дитинства. Під впливом учіння виникають зміни у різних підструктурах формуючої особистості, зокрема, в інтелектуальній та емоційно-вольовій сферах, у спрямованості особистості школяра, його характері, здібностях тощо.

Розвиток створює можливості - навчання їх реалізує, або, іншими словами, навчання йде в хвості розвитку Згідно Ж. Піаже, мислення дитини з необхідністю проходить через відомі фази і стадії, незалежно від того, навчається дитина чи ні. У вітчизняній психології затверджується точка зору, сформульована Л.С. Виготським і колективна все більшою кількістю дослідників. Відповідно до цієї точки зору, навчання і виховання відіграють провідну роль в психічному розвитку дитини.

Навчання може мати у розвитку віддалені, а не тільки найближчі наслідки, навчання може йти не тільки слідом за розвитком, не тільки нога в ногу з ним, але може йти попереду розвитку, просуваючи його далі і викликаючи в ньому новоутворення.

Говорячи про основну мету будь-якої системи освіти - розвиток особистості учня, слід, перш за все, підкреслити одне з основних положень сучасної психології, згідно з яким навчання є не тільки умовою, але й основою і засобом психічного і в цілому особистісного розвитку людини.

19. Психологічні умови формування вміння вчитися

Знання є основою для різнобічного розвитку особистості, вони повинні мати розвиваючий, культуротворчий характер, сприяти вихованню відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем , критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію.

Одним з найважливіших завдань шкільного навчання є сформувати в учня вміння вчитися.

Вміння вчитися передбачає самостійне виконання основних етапів навчальної діяльності: постановка цілі (цілепокладання), пошук засобів і способів її здійснення, розв'язання завдання (виконавча частина навчальної діяльності), контроль і оцінка ходу і результатів роботи. Оскільки в ланці виконавчих дій учень раніше набуває самостійності через поетапність і поступовість співпраці з вчителем більше уваги доцільно приділити роз'ясненню важливості ланок цілепокладання, контролю і оцінки, які є найбільш залежними від вчителя.

Тому необхідно формувати такі основні характеристики дитини: 1. самостійність 2.ініціативність 3.прагнення до самовдосконалення.

При формуванні вміння вчитися слід враховувати вікову динаміку цього процесу. Самостійність учня як псих. утв. розвивається на основі вміння виконувати самостійно всі ланки діяльності і переходити від однієї ланки до іншої, а також контролювати себе.