3.Методи педагогічної психології

Під предметом пед. псих. розуміють певну діяльність з об*єктом дослідження, яка є системою правил по організації діяльності дослідника.

1) від характеру участі учня в їх проведенні (пасивні – спостереження, кількісний і якісний аналіз продуктів діяльності, та активні – тестування, анкетування, соціометричні виміри, проективні тощо);

2) від часу проведення (одномоментні – анкетування, довготривалі — цілеспрямоване спостереження, біографічний метод тощо);

3) від місця проведення (класні, позакласні, лабораторні).

В залежності від завдань, які стоять перед дослідником, можна поділити методи на 4 групи:

1.Для вивчення певних психологічних характеристик навчально-виховного процесу використовуються неекспериментальні методи (спостереження, анкетування, бесіда, вивчення продуктів діяльності).

2.Для виміру деяких психічних властивостей учнів, що впливають на успішність навчання, застосовують діагностичні методи (тести, шкали).

3.Для пояснення психічних явищ користуються методом експерименту.

4.Для з'ясування можливостей психічного розвитку учнів в процесі навчання застосовують формуючі методи.

Загальнонаукові методи – аналіз, синтез

Загальнопсихологічні – спостереження експеримент, додаткові методи.

Психолого педагогічна – формуючий експер.

Основні являються- спостереження та експеримент(продний, лабораторний).

Додаткові методи – Проективні – Розкриття сутності особистості і її прагнення. Досліджуваний виражає свої мотиви, особистісні мотиви, риси особ. тобто подає проблему не усвідомлюючи її характер. Методи бесіди – Проводиться за визначеною темою і її процеси можуть уточнюватися попередні питання. Переваги – можна коректувати і змінювати тематику в процесі дослідж. Недоліки – Втручання в особистійний світ підлітка може викликати неприємні питання, що призводить до нещирих відповідей.

Анкетування – опитувальник як склад. з фіксованої кількості відкритих відповідей так\ні. Перавани – швидко обробляється і можна бути анонімним. Недоліки – обмежений вік кого консультують, не передбачає змін.

4. Експеримент в педагогічній психології

Експеримент буває – природний та лабораторний.

Природний експеримент здійснюється так, щоб у досліджуваних не виникла підозра, що їх психологічно вивчають, тобто за звичних умов (ігри дітей, навчання в школі, діяльність працівника на робочому місці тощо). У природному експерименті розрізняють два види: а) констатуючий і б) перетворюючий (завдання навчання або виховання).

Лабораторний експеримент відбувається в штучних (лабораторних) для досліджуваного явища умовах, коли експериментатор спеціально організовує ситуацію для з'ясування явища або окремих його характеристик, ініціює очікуваний процес і моделює штучно всі необхідні для цього умови. Лабораторний експеримент дає змогу точно враховувати досліджувані зовнішні впливи (силу, тривалість і послідовність подразників або їх комбінації) та реакції-відповіді (дії та висловлювання) людини на ці подразники.

В педагогічній психології найбільшого поширення набуває експеримент який поділяється на – Констатуючий та Формуючий

Констатуючий – це емпіричний метод, метою якого є встановлення певного факту(наявність чи відсутність психологічного новоутворення) тобто діагностика констатомії, наявності чи відсутності певного явищи.

Формуючий - це метод активного впливу. Метою є формування психічних явищ створення умов не тільки для прояву а й для появлення новоутворень. Формуючий експеримент широко використовується у вітчизняній психології при вивченні конкретних шляхів формування особистості дитини, забезпечуючи з'єднання психологічних досліджень з педагогічним пошуком і проектуванням найбільш ефективних форм навчально-виховного процесу.

Етапи – 1. Початковий 2.попередній зріз 3. власне система впливів на об*єкт 4.діагностика досягнутого рівня 2-й констатуючий 5. Обробка і узагальнення результатів.