16. Структура учбової діяльності

Учбова діяльність суб'єкта має структуру, до якої входять такі компоненти: І) мотивація; У високовстигаючих учнів розвивається мотивація досягнення і престижна мотивація. У невстигаючих школярів поступово формується мотивація уникання невдачі і компенсаторна мотивація.

2) учбові задачі в конкретних ситуаціях; Учбова задача – це система завдань, при виконанні яких учень засвоює найбільш загальні способи дій. Учбова задача спрямована на удосконалення самого учня.

3) учбові дії; Учбові дії необхідні для розв’язання учбової задачі. До їх складу входять ряд учбових операцій.

4) контроль, що переходить у самоконтроль; Дії самоконтролю – це дії звірки, співставлення учбових дій із зразком, який задається ззовні.

5) оцінка, що переходить у самооцінку. Дії самооцінки – це оцінювання дитиною своєї діяльності на різних етапах її виконання. Найбільш загальна і важлива функція самооцінки – регулятивна.

Мотивація є одним з важливих компонентів цієї діяльності. Вона с джерелом активності суб'єкта. Більшість авторів пояснюють мотивацію як систему психологічних факторів, що зумовлюють поведінку та діяльність людини. С.Занюк виділяє динамічний та структурний (змістовий) аспект мотивації. На його думку, продуктивність діяльності, її процес і результат визначаються, по-перше, спрямованістю мотивів, їх змістом; а по-друге, силою, активністю, напруженістю мотивів відповідного змісту. Структурний аспект мотивації— це прояви різнобічних потреб людини. До змістового аспекту мотивації входять такі компоненти, як зміст мотивації (система психологічних факторів як зумовлювачів діяльності), зв'язок між мотивами; ієрархія мотивів, потреби, які лежать в основі мотивів і зумовлюють поведінку. Динамічний аспект мотивації визначається такими характеристиками, як сила, стійкість, міра збудження мотивів, здатність переключатися з одних мотивів на інші.

17. Мотивація вчення

В учнів молодшого шкільного віку формуються різноманітні навчальні мотиви. Першокласнику подобається вчитися, читати, писати, лічити. Його цікавлять оповідання про подвиги людей, історичні події, про явища природи, життя тварин, роботу промислових підприємств. У процесі навчання інтереси дитини збагачуються й диференціюються. У багатьох дітей навчальна активність спонукається інтересом до самого процесу навчання та його результатів, виступаючи для них як самоціль.

Учіння здійснюється під впливом певних стимулів і спонук, ці стимули і є рушійними силами. Такими спонуками є потреби, ідеали, уявлення учнів про себе.

Мотивація учб. діял. виконує 3 функції 1. спонукальну 2. організуючу 3. смисло-утворюючу

Мотивація учіння поділ є – Пізнавальна та Соціальна.

Пізнавальна – спрямована на опанування нових знань і задоволення інтересу.

Соціальні мотиви – зумовлюються відносинами між людьми і виражаються у проекцій змін соц. статусу особистості та особливості стосунків з іншими людьми в соціумі.

Всі мотиви учіння можна описати за змістовими і динамічними характеристиками

Змістові – наявність чи відсутність особистісного смислу Динамічні – це сила мотиву, емоційна забарвленість мотиву та тривалість мотиву.

Позитивна модальність або атмосфера позитивного комфорту необх. для засвоєння знань але не варто керуватися лише на позитивні емоції.

На формування мотивації діяльності впливає також рівень успіхів як джерело позитивного ставлення до самого процесу учіння.