23. Навчальні впливи

Навчальні впливи поділяють на основні та допоміжні

Основні – учбова задача, викладання вчителем нового матеріалу.

Допоміжні – підпитання, підказки, вказівки, виконання вчителем частини учбової задачі.

Учбова задача – це система завдань, при виконанні яких учень засвоює найбільш загальні способи дій. Учбова задача спрямована на удосконалення самого учня.

Характеризують за такими ознаками – Дана ця задача прямо чи не прямо опосередковано, До якого класу задач відноситься задача (предметна, на розуміння, на рефлексію)

Всі учбові задачі стимулюють і спрямовують учбову діяльність дітей, і мають мету, умову, фун-ї, вказівки, щодо виконання завдання. Викладення вчителем основного навч. матеріалу – це теж основний вплив. Учень може як бути залученим та і просто слухачем.

Визначають такі види – 1. Інформаційна 2. Відтворення фрагменту учб. діяльності – інформ. предметний – інформ.-операційний – проблемний (рефлексивний)

До додаткових навчальних впливів належать ­– педзадачі, запит, вказівки, часткові викон. вчителем учб. задачі. Їх поява пов*язана з тим, що учень може мати певні труднощі при виконанні учб. діяльності, і тоді вчитель будь-якими натяками намагається спрямувати діяльність дитини в певному напрямі.

24.Спосіб управління учбовою діяльністю учнів

Учбова діяльність – це діяльність спрямована, у процесі її формування учні засвоюють узагальнені способи дій і наукові поняття.

Учбова діяльність є соціально нормованою і здійснюється у процесі спілкування. Завдання формування учбової діяльності передбачає становлення її мотиваційної основи і засвоєння операційної структури. Структура учбової діяльності в міру її розвитку перетворюється на форму суб’єктивної активності дитини, тобто в учня формується відповідне ставлення до людей і навколишньої дійсності.

Основними структурними компонентами учбової діяльності виступають потреби, мотиви, учбові задачі, дії й операції, а специфічною потребою і мотивом є теоретичне ставлення до дійсності.

Метод навчання – це спосіб організації діяльності дитини з навчальним матеріалом.

Метод навчання реалізується за 4 параметрами: 1. в системі навчальних впливів 2. спосіб включення учнів в процес відтворення нового матеріалу. 3.”поле самостійності” це відхилення в розв*язанні учбових задач, при яких учням не надається допомога вчителя. 4.організаційні форми навчання і обміну інформації між вчителем і учнем.

Форми навчання – індивідуальні (майже репетиторство, орієнтація на конкретного учня) – групові (орієнтація на середнього учня) – колективні (орієнтація на модель одразу декількох людей або учня.

25. Типи навчання

Тип навчання — це спосіб і особливості організації мисленнєвої діяльності людини в процесі пізнання.

Визначають тип навчання на основі аналізу певних структурних елементів: характеру навчальної діяльності педагога; особливостей заучування матеріалу студентами; репродуктивної діяльності студентів; специфіки застосування знань на практиці.

В історії розвитку освіти сформувалися три основні типи навчання: догматичний, пояснювально-ілюстративний, проблемний.

Догматичне навчання характеризується такими особливостями: викладач повідомляє студентам певну сукупність знань у готовому вигляді без пояснення; студенти засвоюють знання без усвідомлення й розуміння і майже дослівно відтворюють завчене; від студентів не вимагається застосування знань на практиці.

Пояснювально-ілюстративний тип зумовлений більш високим рівнем суспільно-виробничих відносин. Він характеризується такими особливостями: викладач повідомляє студентам певну суму знань, пояснює сутність явищ, процесів, законів, правил та ін. з використанням ілюстративного матеріалу; студенти мають свідомо засвоїти пропоновану частку знань і відтворити її на рівні глибокого розуміння, застосувати знання на практиці в різноманітних видах.

Проблемне- Пошукове навчання характеризується такими особливостями: викладач створює певне пізнавальне завдання, допомагає студентам виділити й усвідомити його, організовує їх на його розв´язання; студенти самостійно оволодівають належною сумою знань і умінь, які є передумовою успішної пізнавальної діяльності; викладач пропонує широкий спектр використання набутих знань на практиці.

Також існує 2га класифікаця, вона розподіляє навч. на – пряме, проблемне, не пряме.

Пряме – педагог чітко подає інфор. і зразок виконання. Виправляє помилки дає вказівки та поради.

Проблемне – вчитель уникає прямого повідомлення знань, а створює лише проблемну ситуацію.

Непряме – не повне формулювання учневі завдання, учень конкретизує для себе, вносить творчість в мету і спосіб виконання завдання.

В залежності від того, яка частина способу дії виступає продуктом навчання, виділяють 3ри типи навч. 1. прямим продуктом навч. виступає виконавча частина способу дії Вчитель подає зразок рішення і зразок результату. 2.орієнтування на виконавчу частину. Учням пропонують алгоритм і детальні вказівки але відсутнє розуміння доцільності певних дій. 3. головним продуктом є власне аналіз умов задач і забезпеч. найоптимальніший розвиток умов. задач.