Економічний зміст і чинники виникнення кредитних ризиків банку
Кредитні ризики є історично першим серед фінансових ризиків банку і за своїм обсягом дуже масштабні. Негативними наслідками впливу фінансових ризиків є втрати частини доходу і прибутку банку, тобто зниження фінансових результатів його роботи. Тому кредитні ризики слід вважати фінансовими ризиками.
Рис. Динаміка показника кредитних ризиків банків України за період 2002-2010 рр.*
Розглядаючи місце і роль кредитних ризиків у банківській діяльності, можемо констатувати, що витрати банків через неврахування впливу кредитних ризиків на результати діяльності не обмежуються прямими фінансовими втратами, а мають значно масштабніший прояв внаслідок:
втрати репутації банку, оскільки велика кількість прострочених кредитів зменшить довіру вкладників та інвесторів, зумовить посилений нагляд з боку центрального банку (ризик репутації);
замороження коштів у неприбуткових активах (ризик ліквідності);
недосконалості та неповноти інформації (інформаційний ризик);
підвищення можливості втрати банком кваліфікованих кадрів та зниження якості надання банківських послуг у зв’язку з зменшенням можливостей стимулювання їх праці за умов зниження прибутковості кредитної діяльності банку (ризик стимулювання праці);
збільшення адміністративних витрат внаслідок непродуктивної праці персоналу кредитного управління банку (ризик управління);
існування втрат за кредитною угодою внаслідок коливання валютних курсів (кредит виданий в іноземній валюті) в період між укладенням угоди і фактичними розрахунками за нею (валютний ризик);
видачі керівництвом великих за обсягом кредитів інсайдерам чи пов’язаним із банком особам (ризик управління);
втрати капіталу банку у зв’язку з падінням ринкової ціни його акцій, спричинене проблемними кредитами (ризик втрати капіталу).
Отже, кредитні ризики виділяються із загальної групи банківських ризиків як базові, посідаючи центральне місце в сукупності останніх.
Законодавчо-нормативні акти та положення Національного банку України кредитний ризик банку трактують як “ризик невиконання позичальником зобов’язань за кредитними операціями, тобто ризик того, що сплата позичальником відсотків та основної суми боргу за кредитною операцією проводитиметься з відхиленням від умов кредитної угоди або взагалі не проводитиметься”.
У Методичних вказівках НБУ з інспектування банків “Система оцінки ризиків” зазначено: “кредитний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов’язання, виконати умови будь-якої фінансової угоди із банком або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов’язання” [105, с.3].
Отже, в процесі переходу на міжнародні стандарти регулювання ризиків, фахівці Національного банку України розуміють кредитний ризик як небезпеку втрат кредиту, відсотків, а то і капіталу банків. Така позиція є очевидною з точки зору мінімізації невизначеності у банківській сфері та забезпечення стабільності банківської системи. А позиція самих банків, як суб’єктів високо конкурентного ринку, передбачає прийняття допустимого рівня кредитних ризиків з метою забезпечення економічної ефективності своєї роботи через отримання прибутків.
Дослідження вітчизняних та іноземних наукових, інструктивних та практичних джерел дало змогу виділити два основні підходи до визначення сутності кредитних ризиків:
негативний, що передбачає розуміння кредитного ризикуц як імовірніості втрати суми кредиту чи капіталу, недоотримання процентної вигоди, недосягнення цілей;
альтернативний, що визначає кредитний ризик як можливість зазнати як фінансових втрат, так і вигоди у вигляді плати за кредит, приросту капіталу; імовірність досягнення цілей чи відхилення від них.
Негативна чи альтернативна позиція науковців і практиків щодо тлумачення економічного змісту кредитних ризиків банків відображається, перш за все, у тому, які чинники та наслідки цих ризиків фахівці вважають ключовими при здійсненні кредитних операцій. А наслідки кредитних ризиків залежать від низки чинників, які впливають на результати діяльності банків. У тлумаченнях змісту кредитних ризиків за представленими підходами автори акцентують увагу на чинниках кредитних ризиків, які залежать від діяльності позичальників. Такий підхід не повно розкриває сутність кредитних ризиків, оскільки не враховує чинники, що відображають специфіку конкретної економічної ситуації, визначених принципів кредитування з боку банку.
Обґрунтовуючи економічну сутність кредитних ризиків доцільно приймати до уваги не тільки залежність ризиків від непередбачених чинників щодо позичальників, але й від управлінських рішень та дій суб’єктів ризику, а також умов зовнішнього середовища функціонування банків і їх клієнтів. Виходячи з цих міркувань, ми розглядаємо кредитний ризик банку як економічну категорію, сутність якої розкриває характер економічних взаємовідносин між банком і позичальниками з приводу перерозподілу фінансових активів і відображає ступінь досягнення очікуваного результату кредитних операцій банку з урахуванням комплексного впливу ризикоутворюючих чинників. Таке визначення кредитних ризиків є втіленням комплексного підходу щодо їхнього розуміння. Це проявляється в тому, що воно ширше за традиційні погляди; вказує на вплив більшого спектру чинників кредитних ризиків, ніж фінансовий стан позичальника чи його бажання повертати кредит; охоплює усі ймовірні результати кредитної угоди (як негативні, так і позитивні); передбачає можливість впливу на ступінь досягнення очікуваного результату фінансової угоди як для банку-кредитора, так і для позичальника; може застосовуватися при регламентуванні операцій з позабалансовими зобов’язаннями: гарантіями, фінансовими інструментами ринку.
Кредитним ризикам, як домінуючим складовим системи фінансових ризиків банків, притаманні характеристики, які сприяють розумінню їх суті (табл. 1.2).
Чинники кредитних ризиків – це причини (джерела, фактори) [53; 54], що впливають на характер економічних відносин між банком і позичальниками з приводу перерозподілу фінансових активів і відображають ступінь досягнення очікуваного результату кредитних операцій банку.
Прояв чинників зумовлює непевність, при якій у випадку реалізації ризиків, банки отримують не лише доходи від здійснення активних операцій, але й можуть зазнати втрат.
Рис. Прояви негативного впливу чинників кредитних ризиків
Дослідження чинників кредитних ризиків здійснюється з метою всебічного аналізу походження, оцінки прояву та обґрунтування вибору методів впливу на кредитні ризики в процесі здійснення кредитних операцій у банках.
Фахівці Базельського комітету з банківського нагляду та регулювання у рекомендаціях щодо управління ризиками акцентують увагу на внутрішньобанківських чинниках кредитних ризиків, які, за даними дослідження аналітиків, є найвпливовішими факторами ризиків. Найсуттєвішими серед них, на їхню думку, є:
концентрація кредитної діяльності (галузі, регіони, види діяльності, кредитні продукти, ринки тощо);
внутрішньобанківська інформаційна база про позичальників;
кредитна політика банків, що передбачає кредитування інноваційних проектів чи освоєння нових ринків;
суб’єктивне прийняття рішень щодо кредитування керівництвом банків;
неефективний процес контролю за кредитами та регулювання кредитних ризиків у банках;
відсутність контролю за використанням кредитів та якістю наданого позичальниками забезпечення;
неадекватне оцінювання чинників кредитних ризиків при індивідуальному кредитуванні;
видача кредитів неплатоспроможним позичальникам в надії на дохідність проекту, що кредитується;
неадекватний аналіз бізнесу клієнта;
неврахування чинників кредитних ризиків, що не можуть бутьит оцінені кількісно (рівень менеджменту, репутація, імідж, кредитна історія тощо).
Згідно із аналітичними даними Світового банку 67 % від загальної суми збитків за кредитами банків зумовлюють внутрішні банківські чинники. А зовнішні по відношенню до банків фактори спричиняють лише 33% від загальної суми збитків від кредитної діяльності [93, с.57].
Американські банкіри важливими чинниками кредитних ризиків визначили лібералізм у видачі кредитів (46%), слабкість кредитної політики та стратегії ризиків (40%), концентрація кредитів (24%) [51]. Таким чином, світова банківська практика свідчить про домінуючий вплив за умов сьогодення внутрішньобанківських чинників на рівень кредитних ризиків.
В реальних умовах функціонування банків перелічені чинники взаємопов’язані між собою – принцип причинно-наслідкових зв’язків трансформує один чинник в інший. Досліджуючи кожен ризикоутворювальних чинник, необхідно враховувати його взаємозв’язок з іншими чинниками. Адже кредитні ризики обумовлюють як унікальні фактори, так і інтегральні, загальноекономічні, політичні чинники, які притаманні усім банківським ризикам. Тому для адекватної оцінки ризикоутворювальних чинників доцільною є їх класифікація за середовищем виникнення та природою впливу на рівень кредитних ризиків.
Рис. Класифікація чинників кредитних ризиків банківських установ