71. Чинники диференціа­ції індивідуальних трудових дохо­дів.

Дифер-ція трудових доходів реалізується через соціальну фун­кцію заробітної плати. Яка перед­бачає досягнення соціальної справедливості при розпо­ділі (винагород) доходів за ту чи іншу роботу виконану працівни­ками. При цьому чинниками ди­фер-ції виступають галузевий чинник, територіальний та проф-но-квал-ційний.

Критеріями дифер-ції виступа­ють.

1) професія, квал-ція;

2) рівень освіти;

3) умови праці;

4) рез-ти праці її кількість і якість;

5) складність праці;

6) відповідальність;

Для забезп-ня справедливого розподілу трудових доходів ви­кор-ються різни форми і с-ми оп­лати праці основані на тарифних і безтарифних засадах.

71. Ієрархія потреб лю­дини та її значення для мотивації трудової поведінки.

Дії людини визначаються в пе­ршу чергу його потребами, тим, що він бажає, до чого прямує.

Існують численні класифікації потреб, але на сьогодні базовою є класифікація представлена А.Маслоу. Він виокремлює 5 груп потреб: фізіологічні, безпеки, на­лежності, визнання та самореалі­зації. Ці групи складають ієрархі­чну стр-ру, тобто потреби задово­льняються послідовно в тому по­рядку, в якому їх перераховано. Таку схему звичайно зображують у вигляді піраміди або сходинок потреб.

Причинами, які визначають участь людини в роботі, є його бажання, можл-ті та квал-ція, а також мотивація (спонукання) .

Мотивація – це процес ство­рення індивідууму стимулів для досягнення поставлених перед ним цілей. В процесі мотивації приймають участь потреби та мо­тиви. Потреби – це внутр-нє спо­нукання до дії. Процес власне мо­тивації закінчується виробкою мотиву, що визначає готовність особистості здійснити трудовий процес з тою чи іншою еф-істю. У кінцевому підсумку мотивація виявляється у внутр-ніх стимулах до праці, прагненні досягти найк­ращих її рез-тів.

Отже, нічого складного в моти­вації праці немає, оскільки клю­чові її ланки досить прості:

71. Мотив як внутрішня спонукальна сила до активних дій працівника.

Мотив – це спонукальна сила, яка впливає поведінку людину в тій чи іншій сфері життєд-ності.

Вся д-ність людини обумовлена реально існуючими потребами. Люди намагаються або чогось до­сягти, або ж чогось уникнути.

Мотивація праці – це нама­гання працівника задовольнити свої потреби (отримати певні блага) шляхом трудової д-ності. В стр-ру мотиву праці входять: по­треба, яку хоче задовольнити працівник; благо, що здатне задо­вольнити цю потребу; трудову дію, необхідну для отримання блага; ціна – витрати матер-ного та морального характеру, пов’язані зі здійсненням трудової дії.

Мотив праці формується лише тоді, коли трудова д-ність є якщо не єдиною, то основною умовою отримання блага.

Мотивація праці – важливий фактор рез-тивності праці, і в цій якості він складає основу трудо­вого потенціалу працівника, тобто усієї сукупності властивостей , що впливають на вир-чу д-ність. Трудовий потенціал складається з психофізіологічного потенціалу (здібності та схильності людини, стан його здоров’я, тип нервової с-ми) та особистого (мотивацій­ного) потенціалу. Мотиваційний потенціал відіграє роль пускового механізму, що визначає, які здіб­ності та в якій мірі працівник буде розвивати та викор-вати в процесі трудової д-ності.

Отже, зв’язок мотивації та рез-тів праці опосередкована природ­ними здібностями та набутими навичками, але саме мотивація є джерелом трудової д-ності особи­стості.