71. Показники обороту, плин­ності та стабільності персоналу.

Зміна чисельності працівників п-ства (галузі) за визначений пе­ріод у статистиці прийнято нази­вати оборотом кадрів.

Показником абсолютного роз­міру обороту кадрів по прийому чи звільненню є кількість прийня­тих чи звільнених за даний звіт­ний період, а показником інтен­сивності обороту — відношення числа прийнятих чи звільнених до середньоспискового числа праці­вників за звітний період. Інтенси­вність обороту характеризується коеф-том обороту по прийому (відношення числа прийнятих за рік до середньоспискового числа роб-ків за рік) і коеф-том обороту по вибуттю (відношення числа вибулих за рік до середньоспис­кового числа роб-ків за рік) .

Варто розрізняти оборот кадрів і оборот робочих місць. Оборот робочого місця включає період його фнкц-ня і перерви в рез-ті зміни працівника.

Плинність кадрів – це сукуп­ність звільнень працівників за власним бажанням, а також за прогули та інші порушення тру­дової дисципліни.

Стан процесу плинності кадрів характеризується коеф-том плин­ності (Кп) та коеф-том інтенсив­ності плинності (Кі.п.) .

Коеф-т плинності розраховує­ться за звітний період (місяць, квартал, рік) як відношення кіль­кості роб-ків, звільнених за про­гули та інші порушення трудової дисципліни, а також звільнених за власним бажанням, до середньос­пискової чисельності працівників.

Частковий коеф. плинності викор-ється для оцінки розмірів плинності по окремим статево-ві­ковим, проф-ним, освітнім та ін. групах труд. колективу. розрахо­вується як відношення кількості звільнених до середньоспискової чис-ті даної групи.

Коеф-т інтенсивності плинно­сті (Кі.п­­) . Є відношенням частко­вого коеф. плинності по даній групі, відокремленій по орг-ї в ці­лому або по окремим її підрозді­лам, до коеф. плинності. Він по­казує у скільки разів частковий коеф. плинності по даній групі бі­льше або менше коеф. плинності. Якщо значення цього показника =1, то це свідчить про середній рівень плинності в даній групі, а якщо >1–про підвищ-у плинність, <1–про стабільність групи.

Показник стабільності персо­налу обернено залежить від пока­зника плинності кадрів: чим бі­льша плинність в орг-ї тим менша стабільність, і навпаки.

71. Абсентеїзм, його причини, економічні наслідки і методи ре­гулювання.

АБСЕНТЕЇЗМ (від лат. absentia — відсутність) — кіль­кість самовільних невиходів пра­цівників на роботу без поважних причин. З метою боротьби з А. уводять гнучкий графік роботи, збільшують тривалість щорічних відпусток, установлюють додат­кові персональні вихідні дні, роз­робляють спеціальні програми, що заохочують присутність на роботі.

ПОКАЗНИК (коефіцієнт) АБ­СЕНТЕЇЗМУ (А) — відношення робочого часу, пропущеного пра­цівниками протягом періоду (року) , до загального балансу ро­бочого часу організації за період. У даному показнику враховую­ться всі пропуски робочого часу — через хворобу, але без відвіду­вання лікаря, відгули за свій ра­хунок, прогули, крім відпусток і змушених відгулів з ініціативи адміністрації. Стандартні фор­мули для розрахунку П.а. (А) нас­тупні:

А=Dп/N D чи А=Рп/Р

де: Dп — число робочих днів, загублених за визначений період через відсутність на роботі;

D — число робочих днів;

N — середнє число працівни­ків;

Рп — загальне число пропуще­них годин;

Р — загальне число робочих годин за графіком.

П.а. показує, який відсоток продуктивного часу губиться протягом періоду через відсут­ність працівників на робочому мі­сці. Для зниження абсентеїзму необхідний детальний аналіз при­чин неявки працівників і підраху­нок окремих П.а. по основних причинах — хворобам, прогулам і т.д.