3. Навести визначення ключо­вих понять дисципліни: ор­ганізація, менеджмент, мене­джмент персоналу.

Організація – це: 1) дія за зна­ченням: організувати, організува­тися; організовувати, організову­ватися; 2) об’єднання людей, сус­пільних груп, держав на базі спі­льності інтересів, мети, програми дій (ООН, профспілкова організа­ція) ; 3) особливості будови чого-небудь, структура. (приклад: “від вищих кліткових рослин водоро­сті відрізняються простішою ор­ганізацією”) ; 4) фізичні й психічні особливості окремої особи (душе­вна організація людини) .

У менеджменті персоналу об’єктом вивчення є організація як соціальний інститут у всіх його проявах, але переважно у сфері економіки. Об’єктом навчальної дисципліни є також структурні підрозділи організацій та їхній персонал, окремий працівник як посадова особа і як особистість.

У менеджменті “персонал” вживається у значенні сукупності людей, які утворюють організа­цію, перебувають у трудових від­носинах з нею на підставі індиві­дуальних трудових договорів, та зайняті суспільно корисною дія­льністю.

Значення персоналу для існу­вання і діяльності будь-якої орга­нізації величезне, адже без персо­налу немає й організації.

Менеджмент – керування орга­нізацією, структурним підрозді­лом, трудовою поведінкою пер­соналу організації.

МП – керівництво персоналом орг-цій - це д-ть, яка регулює трудову поведінку людей в орг-ції.

МП – процес планування під­бору, підготовки, оцінки і непер­вного створення кадрів, направ­лене на раціональне їх викорис­тання, збільшення ефективності їх в-ва.

Управління персоналом – час­тина функціональної сфери кад­рового господарства як основного механізму організації. Складо­вими кадрового господарства ор­ганізяцій є кадрова політика, уп­равління (керівництво) персона­лом і адміністративно-кадрове ре­гулювання (кадрова робота) .

4. Пояснити, чому організація належить до основних соціа­льних інститутів суспільства.

Організація є юридичною осо­бою. Усю свою діяльність вона здійснює самостійно, розраховує на власні можливості, на потен­ціал своїх керівників, на ініціати­вну, творчу працю кожного пра­цівника.

Організації у сфері економіки створюються для спільної еконо­мічної діяльності. Спільна праця групи людей звичайно продукти­вніша у порівнянні з працею такої ж кількості виконавців – одина­ків.

Суспільство складається з сі­мей, а державу утворюють різно­манітні організації. Кожна сім’я через своїх працездатних членів пов’язана з державою не прямо, а посередництвом організацій, у яких люди народжуються, вихо­вуються, навчаються, працюють, з допомогою яких лікуються, від­почивають, розвиваються духо­вно.

Таким чином, можна стверджу­вати, що сучасна цивілізація три­мається “на трьох китах”: сім’ї, організації та державі. До речі, сім’ю теж можна розглядати як маленьку організацію, а державу як сапер організацію.

5. Що собою являє структура персоналу організації?

Персонал або кадровий склад (кадри) – це загальна сукупність людей, що перебувають у трудо­вих відносинах з конкретною ор­ганізацією, тобто утворюють дану організацію незалежно від виду трудового договору і строку, на який договір укладено. У великих організаціях структура персоналу може бути дуже складною за кі­лькістю різних професій, посад, рівнів кваліфікації тощо. А це дуже ускладнює систему і про­цеси управління такими колекти­вами. В організаціях промисло­вого виробництва виділяють пер­сонал основної діяльності (про­мислово-виробничий) і неоснов­ної (непромисловий) . В Україні назви категорій персоналу стан­дартизовані, отже всі організації повинні дотримуватись стандар­тизованих назв. Структурою пер­соналу називають співвідношення чисельності різних категорій пра­цівників, наприклад, керівників і рядових виконавців, робітників, зайнятих ручною і механізованою працею тощо.

Структуру персоналу немож­ливо стандартизувати, адже вона складається під впливом багатьох чинників. Адміністрація кожної організації повинна постійно ана­лізувати структуру персоналу та оптимізувати її з урахуванням динамічних зовнішніх і внутріш­ніх змін.

Структура персоналу фірми може бути: 1) статистична (відо­бражаї розподіл персоналу в роз­різі категорій і груп посади) ; 2) аналітична структура (на основі спец. досліджень і розрахунків і поділяється на загальну (за ста­жем) , часткову (робота ручна за доп. машини) .

Безумовно, структура служби управління персоналом багато в чому визначається характером і розмірами організації, особливос­тями продукції та послуг. У ма­лих та середніх організаціях ба­гато функцій управління персона­лом реалізується переважно лі­нійними керівниками, а у великих - формуються самостійні структу­рні підрозділи для реалізації ок­ремих функцій. У ряді організацій формуються структури управ­ління персоналом, які об'єднують під єдиним керівництвом заступ­ника директора з персоналу всі підрозділи, що причетні до ро­боти з кадрами.