11.5.3. Перевірка й регулювання привода агрегату управління машиною на плаву

Для перевірки регулювання:

• встановити колеса в положення, що відповідає прямолінійному руху;

• підняти заслінку водомета (див. розд. 14.2), кермо 30 (мал. 11.1) і 31 при цьому повинні перебувати в площинах, паралельним осі машини;

• повернути колесо рульового механізму 45 вправо й уліво на той самий кут, при цьому кермо 30 і 31 також повинні повертатися вправо й уліво на рівні кути.

• Якщо ж ці вимоги не дотримані, то необхідно провести регулювання привода, для цього:

• підняти праве багатомісне сидіння й зняти полик перед ним, підняти праву кришку надмоторного люка й праву кришку над агрегатами охолодження;

• перевірити положення важелів 11 і 23, а також важелів-качалок 13 і 16. Вони повинні бути перпендикулярні борту машини. При необхідності відрегулювати їхнє положення зміною довжини тяг 8, 12, 14 і 24;

• перевірити правильність регулювання зазначеним вище способом.

12. Гідросистема

Гідросистема машини призначена для забезпечення роботи гідропідсилювача рульового приводу і гідроприводів управління водометним рушієм, заслінкою водомета, волновідбивним щитком і клапанами водовідливної си­стемы.

Принципова схема гідросистеми машини показана на мал. 12.1.

Мал. 12.1. Принципова схема гідросистеми машини:

1 — магістраль опускання щитка; 2 — магістраль підйому щитка; 3 —магістраль включення рушія; 4 — магістраль виключення рушія; 5 — магістраль за­криття переднього клапана; 6 — магістраль відкриття переднього клапана; 7 — магіст­раль відкриття заднього клапана; 8 — магістраль закриття заднього клапана; 9 — магістраль відкриття заслінки; 10 — магістраль закриття заслінки; А1 — насос гід­росистеми; Р1 — розподільник гідропідсилювача керма; Р2 — розподільник гідро­системи; ЦІ і Ц2 — гідроциліндри приводу щитка; ЦЗ і Ц4 — гідроциліндри гідропідсилювача керма; Ц6 — гідроциліндр включення рушія; Ц6 і Ц7 — гідро­циліндри клапанів відкачування; Ц8 — гідроциліндр приводу заслінки; ЗМ1 — гідрозамок привода щитка; ЗМ2 — гідрозамок привода включення рушія; ЗМ3 і ЗМ5 — гідрозамки приводу клапанів відкачування; ЗМ4 — гідрозамок привода заслінки; КП1 — клапани гідропідсилювача керма

12.1. Насос гідросистеми

Насос встановлений в розвалі блоку циліндрів двигуна. Привід насоса шестеренчастий, від блоку розподільних шестерень.

На насосі встановлений бачок 11 (мал. 12.2) для оливи, за­критий кришкою 9, яка закріплена болтом 4. Під ним

Мал. 12.2. Насос гідросистеми:

1 — заливний фільтр; 2 —пробка; 3, 15 і 33 — шайби; 4 — болт; 5, 23 і 24 - ущільнювальні кільця; 6 — трубка фільтру; 7 — запобіжний клапан; 8 —фільтр; 9 — кришка бачка; 10 і 16 — ущільнювальні прокладки; 11 — бачок; 12 — колектор; 13 — трубка бачка; 14 — штуцер; 17 — кришка насоса; 18 — пружина перепускного клапана; 19 — сідло запобіжного клапа­на; 20 — регулювальні прокладки; 21 — перепускний клапан в зборі з запобіжним клапаном; 22 — розподільний диск; 25 — ротор; 26 — манжета; 27 — кулька; 28 — масловідгінне кільце; 29 — шарикопідшипник; 30 — шестерня приводу; 31 — гайка кріплення шестерні; 32 — шплінт; 34 — вал насоса; 35 — сегментна шпонка; 36 і 38 — упорні кільця; 37 — корпус насоса; 39 — голчатий підшипник; 40 — прокладка; 41 — лопать насоса; 42 — стартер; а — дроселю вальний отвір; б — канал підведення робочої рідини до запобіжного клапана

встановлені шайба 3 і гумове кільце 5, яке разом з гумовою прокладкою 10 ущільнює внутрішню порожнину бачка. У його кришку вкручений запобіжний клапан 7, що обмежує тиск усередині бачка. Вся олива, що вертається з гідропідсилювача в насос, проходить через розміщений всередині бачка розбірний сітчастий фільтр 8. Насос має комбінований клапан, розташований в кришці 17 насоса. Цей клапан складається з двох клапанів: запобіжного і перепускного. Перший, розташований

всередині другого, обмежує тиск оливи в системі в межах 8,3—8,8 МПа (85—90 кгс/см²), а другий обмежує кількість оливи, що подається насосом до гідропідсилювача при підвищенні частоти обертання колінчастого вала двигуна.

Із збільшенням подачі оливи в систему (в результаті підвищення частоти обертання колінчастого валу двигуна) різниця тисків в порожнині нагнітання насоса і лінії нагнітання системи за рахунок опору отвору а зростає, а отже, і збільшується різниця тисків на торцях перепускного клапана. При визначеній різниці тисків зусилля, що намагається зрушити клапан, підвищується настільки, що пружина стискається, і клапан, переміщується вправо, з`єднуючи порожнину нагнітання з бачком. Таким чином, подальше збільшення надходження оливи в си­стему майже припиняється.

Для запобігання шуму при роботі і зменшенню спрацювання деталей насоса при великій частоті обертання колін­частого валу двигуна олива, яка перепускається клапа­ном 21, примусово прямує назад в порожнину кор­пуса насоса і канали всмоктування. Для цієї мети служить колектор 12, в якого внутрішній канал, що сполучається з порожниною перепускного клапана, має малий прохідний перетин, який далі розширюється. Це призводить до різ­кого збільшення швидкості потоку оливи, що перепускається у всмоктуючу порожнину корпусу, і створює деяке підвищення тиски на всмоктуванні.