- •Бронетранспортер
- •Навчальний посібник
- •1. Загальний опис бронетранспортера
- •3. Бойова й технічна характеристика
- •4. Броньовий корпус
- •7. Силова установка
- •7.1. Двигун
- •7.1.1. Блок циліндрів і головки
- •7.1. 3. Маховик
- •7.1. 4. Шатуни
- •7.1. 5. Поршні й поршневі кільця
- •7.1.2. Колінчатий вал
- •7.1.6. Вкладиші
- •7.1.7. Механізм газорозподілу
- •7.1.8. Шестерні газорозподілу й привода агрегатів
- •7.2. Система живлення паливом
- •7.2.1. Загальні відомості
- •7.2.2. Паливні баки
- •7.2.3. Паливоміри
- •7.2.4. Паливні крани
- •7.2.5. Паливні фільтри
- •7.2.5.1. Фільтр грубого очищення палива
- •7.2.5.2. Фільтр тонкого очищення палива
- •7.2.6. Паливний насос високого тиску
- •7.2.7. Паливний насос низького тиску й ручний паливопідкачувальний насос
- •7.2. 9. Форсунка
- •7.2.10. Паливопровід
- •7.2.11. Привод керування подачею палива
- •7.2.12.1. Заправлення й злив палива
- •7.2.12.2. Промивання фільтра грубого очищення палива
- •7.2.12.3. Заміна фільтруючих елементів фільтра тонкого очищення палива
- •7.3. Система живлення двигуна повітрям і пристрій для випуску відпрацьованих газів
- •7.3.1. Повітряний фільтр
- •7.3. 2. Індикатор засміченості повітряного фільтра
- •7.3.3. Пристрій для пиловидалення
- •7.3.4. Турбокомпресори
- •7.3. 5. Впускні трубопроводи
- •7.3.7. Робота системи живлення двигуна повітрям
- •7.3.8.1. Обслуговування повітряного фільтра
- •7.3.8.2. Перевірка індикатора засміченості повітряного фільтра
- •7.4. Система мащення
- •7.4.1. Масляний піддон
- •7.4. 2. Масляний насос
- •7.4.3. Полнопоточний фільтр очищення оливи
- •7.4.4. Фільтр відцентрового очищення оливи
- •7.4.5. Масляні радіатори
- •7.4. 6. Масляний теплообмінник
- •7.4.7. Вентиляція картера
- •7.4. 9.1. Перевірка рівня й заміна оливи у двигуні
- •7.4.9.3. Промивання фільтра відцентрового очищення оливи
- •7.5. Система охолодження
- •7.5.1. Радіатор
- •7.5.2. Теплообмінник
- •7.5. 3. Пароповітряний клапан
- •7.5.4. Розширювальний бачок
- •7.5.5. Термостати
- •7.5.6. Насос
- •7.5.7. Вентилятор і його привод
- •7.5.7.1. Гідромуфта привода вентилятора
- •7.5.7.2. Вмикач гідромуфти
- •7.5.8. Робота системи охолодження
- •7.5.9.1. Заправлення системи охолодження
- •7.5.9.2. Злив охолодної рідини
- •7.6. Пуск двигуна при негативних температурах
- •7.6.1. Електрофакельний пристрій
- •7.6.2. Передпусковий підігрівач
- •7.6. 2.1. Робота передпускового підігрівача
- •7.6.2.2. Догляд за передпусковим підігрівачом
- •8. Трансмісія
- •8.1. Зчеплення
- •8.1.1. Коротка технічна характеристика зчеплення
- •8.1. 2. Будова зчеплення
- •8.1.3. Привод зчеплення
- •8.1.4.1. Заповнення системи гідроприводу зчеплення робочою рідиною
- •8.1.4.2. Регулювання привода зчеплення
- •8.2. Коробка передач
- •8.2.1. Будова коробки передач
- •8.2. 2. Привод перемикання передач
- •8.2.3. Робота механізму й привода перемикання передач
- •8.2.4.1. Контроль рівня, дозаправлення й заміна оливи в коробці передач
- •8.2.4.2. Регулювання привода перемикання передач
- •8.3. Роздавальна коробка
- •8.3.1. Пристрій роздавальної коробки
- •8.3.1.1. Система мащення й охолодження роздавальної коробки
- •8.3.2. Робота роздавальної коробки
- •8.3.3. Будова і робота приводів керування роздавальною коробкою
- •8.3.3.1. Привод включення передніх мостів і блокування міжосьового диференціала
- •8.3.3.2. Привод перемикання передач роздавальної коробки
- •8.3.3.3. Блокувальний механізм
- •8.3.3.4. Привод включення відбору потужності на лебідку
- •8.3.4.1. Перевірка роботи системи мащення й охолодження роздавальної коробки
- •8.3.4.2. Перевірка рівня й заміна оливи в роздавальній коробці
- •8.3.4.3. Промивання фільтра оливоприймача в масляному бачку роздавальної коробки
- •8.3.4.4. Регулювання привода перемикання передач і привода включення передніх мостів і блокування міжосьового диференціала
- •8.3. 4.5. Регулювання блокувального механізму перемикання передач
- •8.3. 4.6. Регулювання привода включення лебідки
- •8.4. Карданні передачі
- •8.5.1. Будова мостів у машині
- •8.5. 2. Будова мостів
- •8.4. 1. Догляд за карданною передачею
- •8.5. Мости
- •8.5.3.1. Перевірка рівня й заміна оливи в мостах
- •8.6. Колісні редуктори
- •8.6.1. Будова колісних редукторів
- •8.6.2.1. Заміна оливи в колісних редукторах
- •8.6.2.3. Регулювання підшипників веденої шестерні колісного редуктора
- •8.6.2.4. Регулювання підшипників ведучої шестерні колісного редуктора
- •9. Ходова частина
- •9.1.1. Важелі підвіски
- •9 .1.3. Буфери
- •9.1.5. Догляд за підвіскою
- •9.2. Колеса й шини
- •9.2.1. Правила експлуатації коліс і шин
- •9.2.2. Догляд за колесами й шинами
- •9.3. Можливі несправності ходової частини
- •10. Пневматичне устаткування
- •10.1. Повітряний компресор
- •10.2. Регулятор тиску
- •10.3. Запобіжник від замерзання
- •10.4. Повітряний балон
- •10.5. Запобіжний клапан
- •10.7. Система централізованого регулювання тиску повітря в шинах
- •10.7. 1. Повітряний редуктор
- •10.7.2. Блок шинних кранів
- •10.7.3. Кран екстреного випуску повітря
- •10.7. 4. Повітряний колісний кран
- •10.7.5. Робота системи централізованого регулювання тиску повітря в шинах
- •11. Рульове керування
- •11.1. Рульовий механізм
- •11.2. Рульовий привод
- •11.3. Агрегат керування машиною на плаву
- •11.3.1. Привод до агрегату керування машиною на плаву
- •11.3. 2. Робота агрегату керування машиною на плаву
- •11.5. Догляд за рульовим керуванням
- •11.5.1. Заміна оливи в рульовому механізмі
- •11.5.2. Регулювання рульового керування
- •11.5.3. Перевірка й регулювання привода агрегату управління машиною на плаву
- •12. Гідросистема
- •12.1. Насос гідросистеми
- •12.2. Запобіжний клапан
- •12.3. Гідророзподільчий апарат
- •12.4. Гідроциліндри
- •12.5. Гідрозамки
- •12.6. Догляд за гідросистемою
- •12.6.1. Перевірка рівня і заливання оливи в бачок гідронасоса
- •12.6.2. Промивання фільтру гідронасоса
- •12.6.3. Прокачування гідравлічного підсилювача рульового приводу
- •12.6.4. Заміна робочої рідини в гідросистемі
- •13. Гальмівні системи
- •13.1. Робоча гальмівна система
- •13.1.1. Гальмівні механізми
- •13.1.2. Привод робочої гальмівної системи
- •13.2. Стояночна гальмівна система
- •13.2.1. Гальмівні механізми
- •13.2.2. Гальмівний привод
- •13.2.3. Робота стояночної гальмівної системи
- •13.3. Противоскатний пристрій
- •13.3.1. Храпові механізми
- •13.3.2. Привод храпових механізмів
- •13.3.3. Блокувальний механізм
- •13.3.4. Робота противоскатного пристрою
- •13.4. Догляд за гальмівними системами
- •13.4.1. Заповнення гідравлічного гальмового привода робочою рідиною, прокачування привода й заміна рідини
- •13.4. 2. Порядок перевірки й усунення наявності води, оливи й робочої рідини в гальмівних механізмах
- •13.4.3. Регулювання гальмівних механізмів робочої гальмівної системи
- •13.4.4. Регулювання привода робочої гальмівної системи
- •13.4.5. Регулювання стояночної гальмівної системи
- •13.4.6. Регулювання привода противоскатного пристрою
- •13.4.7. Регулювання блокувального механізму
- •14. Водометний рушій, заслінка водометного рушія і хвилевідбивний щиток
- •14.1. Водометний рушій
- •14.1. 1. Редуктор водометного рушія
- •14.1.2. Привод водометного рушія
- •14.1.3. Привод включення водометного рушія
- •14.1.4. Робота водометного рушія
- •14.2. Заслінка водометного рушія й привод керування заслінкою
- •14.4. Знімне устаткування для плаву
- •14.5. Догляд за водометним рушієм і хвилевідбивним щитком
- •14.5.1. Перевірка рівня, дозаправлення й заміна оливи у водометному рушії
- •14.5.2. Регулювання привода включення водомета
- •14.5.3. Регулювання положення заслінки водометного рушія
- •14.5.4. Регулювання положення хвилевідбивного щитка
- •14.6. Можливі несправності водометного рушія, заслінки і хвилевідбивного щитка
- •15. Електрообладнання
- •15.1. Джерела електричної енергії
- •15.1. 1. Акумуляторні батареї
- •15.1.2. Генераторні установки
- •15.1.3. Догляд за джерелами електричної енергії
- •15.2. Споживачі електроенергії
- •15.2.1. Стартер
- •15.4.11. Спидометр
- •15.4.14. Лічильник мотогодин
- •15.5. Щиток приладів
- •16. Засоби зв'язку
- •16.1. Радіозасоби
- •16.1.1. Характеристика й загальна будова радіозасобів
- •16.1.2. Підготовка радіозасобів до роботи
- •16.2. Переговорний пристрій
- •16.2.1. Загальний пристрій
- •18. Пожежне устаткування
- •18.1. Автоматична система ппо
- •18.1. 2. Робота системи ппо в автоматичному режимі
- •18.1.3. Керування системою ппо вручну
- •18.2. Дії екіпажа при пожежі в машині
- •19. Засоби маскування
- •19.1. Система пуску димових гранат
- •19.1. 1. Cклад і розміщення системи на машині
- •19.1.2. Взаємодія частин і механізмів системи 902в в машині
- •20. Водовідкачувальні засоби
- •20.1. Водовідливна система
- •21.1. Призначення й будова лебідки
- •22. Система забезпечення населеності
- •22.1. Система обігріву населених відділень й обдуву скла оглядових люків
- •22.1.1. Догляд за системою обігріву й обдува скла оглядових люків
11.3. Агрегат керування машиною на плаву
Рульовий агрегат керування машиною на плаву призначений для забезпечення повороту машини на плаву шляхом зміни напрямку викиду струменя води, створюваної водометним рушієм.
Рульовий агрегат установлений за водометним рушієм у ніші кормової частини корпуса й складається з кожуха 1 (мал. 11.7), на якому в кульових пластмасових опорах 3 і 8 установлені керма 9 і 10 керування на плаву й заслінки 2 і 14 заднього ходу. На рулях закріплені важелі 16,
котрі з'єднані з водилом 15. Водило за допомогою регульованих по довжині тяг 7 і 11 з'єднане з важелями 5 і 12, які можуть обертатися на осях заслінок 2 і 14. Важелі 5 і 12 мають виступи, які впираються у відповідні виступи повідців 4 і 13. Повідці закріплені нерухомо на осях заслінок. Пружини 6 притискають заслінки до упорів 17.
Рис. 11.7. Агрегат керування машиною на плаву:
1 — кожух; 2 і 14 — заслінки; 3 і 8 — кульові опори; 4 і 13 — повідці заслінок; 5 и 12 — важелі заслінок; 6 - пружина; 7 і 11 — тяги заслінок; 9 і 10 — керма керування на плаву; 15 — водило; 16 — важелі; 17 — упор; 18 — втулка
11.3.1. Привод до агрегату керування машиною на плаву
Привод до керма 30 (мал. 11.1), 31 і до заслінок 34 рульового агрегату керування машиною на плаву здійснюється від заднього правого важеля 6 рульового привода керованих коліс.
Привод складається з тяг 8, 12, 14, 24 і 25, переднього валика 10, заднього валика 22, важелів 9, 11, 21, 23 і важелів-качалок 13 і 16.
Валики з важелями встановлені в кульових опорах, укріплених на кронштейнах і бонках, приварених до корпуса машини.
Верхній кінець заднього валика проходить через кульову опору й ущільнюється в ній прокладкою й кільцем, що запобігають потраплянню води в корпус.
11.3. 2. Робота агрегату керування машиною на плаву
Для зміни напряму руху машини, що пливе вперед, необхідно, як і на суші, повернути рульове колесо убік необхідного напрямку руху. При обертанні рульового колеса зусилля через важелі й тяги привода передається на водило 15 (мал. 11.7), що через важелі 16 поверне кермо 9 і 10 на плаву. Кермо, повертаючись, буде відхиляти струмень води, що викидається водометним рушієм. Реактивна сила струменя води, впливаючи на кормову частину машини, змінить напрямок руху машини убік повороту кермового колеса.
При русі машини на плаву заднім ходом (заслінка водометного рушія закрита) для зміни напряму руху необхідно повертати кермове колесо так само, як і на суші. Одночасно з поворотом керма 9 і 10 водило 15 через тяги 7 і 11 поверне важелі 5 і 12, які обертаються на осях заслінок 2 і 14. При цьому важіль (наприклад, важіль 12) своїм виступом натисне на виступ повідця 13, що поверне заслінку, перекриваючи канал заднього ходу. Інша заслінка залишиться притиснутою пружиною 6 до упору 17, тому що при повороті важеля 5 його виступ відійде від виступу на повідці 4. Струмень води, що викидається водометним рушієм, направиться в неперекритий канал заднього ходу й створить реактивну силу, що повертає машину при задньому ходу.
11.4. ГІДРАВЛІЧНИЙ ПІДСИЛЮВАЧ РУЛЬОВОГО ПРИВОДА
Гідравлічний підсилювач служить для зменшення зусилля на рульовому колесі при керуванні машиною й підвищення безпеки руху, дозволяючи зберегти керованість машиною у випадку руйнування одного з керованих коліс.
Гідропідсилювач підключений до гідросистеми машини (див. розд. 12) і складається із клапана 46 (мал. 11.1) керування гідропідсилювачем, гідроциліндрів 1 і трубопроводів.
Клапан керування гідропідсилювачем керма золотникового типу встановлений у передній поздовжній тязі (мал. 11.З).
Рис. 11.8. Гідроциліндр підсилювача рульового привода:
1 — наконечник штока; 2 — контргайка; 3 — гайка головки; 4 — стопорний гвинт;
5 — ущільнювальне кільце; 6 — кільце; 7 і 12— штуцера; 8 - головка; 9 — шток;
10 — корпус; 11 — поршень; 13 — наконечник
Гідроциліндри підсилювача встановлені в передній частині корпуса машини. Поворот керованих коліс обмежується упорами поршнів 11 (мал. 11.8) у кришки гідроциліндрів.
При прямолінійному русі машини золотник 10 (мал. 11.9) займає середнє положення в корпусі 1. Рідина, що нагнітається гідронасосом 7, надходить одночасно в усі порожнини гідроциліндрів 2 і 3 і зливається в бачок 6.
Для повороту машини ліворуч механік-водій, обертаючи рульове колесо рульового механізму, повертає кермову сошку 8. Сошка, переміщаючись, зрушує золотник 10 щодо корпуса 1 клапана, середній пасок золотника перекриває кільцеву щілину між середньою й задньою канавками корпуса, а передній пасок золотника перекриває передню канавку корпуса. Рідина, що нагнітається гідронасосом, надходить у гідроциліндри й переміщає поршні й штоки. Штоки, впливаючи на кермовий привод, повернуть керовані колеса машини ліворуч.
Як тільки механік-водій припинить обертання рульового колеса, переміщення золотника припиниться, а корпус клапана буде продовжувати переміщатися під дією гідроциліндрів доти, поки канавки корпуса не займуть середнє положення щодо пасків золотника. Нагнітання рідини в гідроциліндри припиниться.
При повороті рульового колеса у зворотню сторону золотник переміститься в передню частину корпуса й рідина буде нагнітатися в протилежні порожнини гідроциліндрів. Колеса машини повернуться праворуч.
Рис. 11.9. Схема дії гідропідсилювача керма:
1 - корпус клапана гідропідсилювача керма; 2 і 3 — гідроциліндри; 4 - гідророзподільний апарат: 5 - запобіжний клапан; 6 - бачок; 7 — гідронасос; 8 — сошка; 9 — зворотній клапан; 10 — золотник
Зворотній клапан 9 при непрацюючому гідронасосі дозволяє перетікати рідини по трубопроводах з однієї порожнини гідроциліндрів в інші, минаючи гідросистему. Це дозволяє з меншими зусиллями здійснювати повороти машини при непрацюючому гідронасосі.
