11.5. Догляд за рульовим керуванням

Перелік робіт, виконуваних при технічному обслуговуванні рульового керування, викладений у пп. 27.2.1 і 27.2.5.

11.5.1. Заміна оливи в рульовому механізмі

Заміняти оливу в картері рульового механізму в наступному порядку:

вивернути пробку заправного отвору й нижній болт 39 (мал. 11.2) бічної кришки й злити оливу в ємність;

змазати різьблення болта 39 змазкою АМС-3 і ввернути його в зливальний отвір, затягши болт до відмови;

залити в картер оливу до нижньої кромки заправного отвору, установити пробку й затягти її до відмови.

11.5.2. Регулювання рульового керування

У рульовому керуванні регулюються рульовий механізм, привод керованих коліс і привод керування машиною на воді.

Необхідність регулювання рульового керування можна визначити по величині вільного ходу рульового колеса при положенні керованих коліс, що відповідає прямолінійному руху машини.

При непрацюючому гідронасосі вільний хід рульового колеса при повороті пальцем руки за спицю вправо або вліво до легкого упору не повинен перевищувати 34° повороту рульового колеса. Це дорівнює довжині дуги на ободі рульового колеса 115 мм.

Якщо вільний хід перевищує зазначену величину, то перш ніж приступити до регулювання рульового керування, перевірити затягування болтів кріплення картера рульового механізму, гайки сошки, болтів кріплення кронштейнів валиків маятникових важелів, кріплення важелів рульового керування й при необхідності підтягти.

Якщо після проробленої роботи вільний хід рульового колеса перевищує нормальну величину, відрегулювати рульовий механізм.

Необхідність регулювання привода керованих коліс визначається по відведенню машини при русі, по підвищеному зношуванню шин керованих коліс, по великій різниці радіусів повороту в ліву й праву сторону через неправильну установку тяг і важелів кермової трапеції, а також через розрегулювання сходження коліс.

Крім перерахованих вище дефектів рульового привода на величину сходження коліс і зношування шин впливає зношування гумових втулок підвіски, а також наявність люфтів у підшипниках маточин ведених шестерень колісних редукторів і в шкворневих з'єднаннях поворотних кулаків колісних редукторів. Тому перед перевіркою й регулюванням сходження коліс перевірити стан і затягування гумових втулок підвіски, відсутність люфтів у підшипниках маточин ведених шестерень колісних редукторів і в шкворневих з'єднаннях поворотних кулаків колісних редукторів.

Регулювання рульового механізму. У рульовому механізмі регулюються підшипники черв'яка й зачеплення пари черв'як-ролик.

Регулювання підшипників черв'яка проводити з появою осьового зазору в підшипниках. Щоб переконатися в наявності осьового зазору в підшипниках черв'яка, від’єднати поздовжню тягу від сошки й покачати сошку рукою. Якщо при цьому кермовий вал буде мати осьове переміщення, що відчуватиметься на рульовому колесі, то відрегулювати підшипники черв'яка.

Регулювати підшипники черв'яка в такій послідовності:

• зняти сошку з вала;

• зняти рульовий механізм із машини й злити з нього оливу;

• зняти вал сошки з бічною кришкою в зборі;

• зняти нижню кришку картера й вийняти тонку регулювальну прокладку;

• установити кришку картера на місце й перевірити осьовий зазор переміщенням кермового вала за рульове колесо в осьовому напрямку. Якщо зазор ще не усунутий, то зняти товсту прокладку нижньої кришки картера, а тонку встановити;

• після усунення осьового зазору в підшипниках черв'яка перевірити зусилля на ободі рульового колеса, необхідне для його обертання. Воно повинне бути в межах 3-5 Н (0,3-0,5 кгс);

• зібрати рульовий механізм;

• поставити рульовий механізм на місце й залити в нього оливу до рівня нижньої кромки заправного отвору;

• установити сошку на вал.

Регулювання зачеплення робочої пари черв'як-ролик рульового механізму проводити, якщо люфт на

верхньому кінці сошки при положенні коліс для руху по прямій перевищує 0,3 мм.

Послідовність операцій перевірки й регулювання зачеплення наступна:

• поставити колеса в положення, що відповідає прямолінійному руху;

• від’єднати поздовжню кермову тягу від сошки;

• визначити люфт на кінці сошки, погойдуючи сошку рукою (бажано користуватися індикатором);

• відвернути колпачкову гайку рульового механізму й зняти стопорну шайбу;

• обертати ключем регулювальний гвинт по ходу годинникової стрілки до усунення люфту;

• перевірити за допомогою динамометра зусилля на ободі рульового колеса, необхідне для повороту рульового колеса близько середнього положення. Зусилля повинне бути 12-25 Н (1,2-2,5 кгс);

• надягти стопорну шайбу. Якщо один із прорізів у стопорній шайбі не збігається зі штифтом, то повернути регулювальний гвинт настільки, щоб одержати цей збіг. При цьому зусилля повороту рульового колеса не повинне виходити за зазначені вище межі;

• навернути колпачкову гайку й затягти її до упору й знову перевірити люфт на кінці кермової сошки;

• вставити кульовий палець поздовжньої кермової тяги в отвір сошки, навернути гайку й зашплінтувати.

Перевірка й регулювання рульового привода керованих коліс. Для перевірки:

• встановити машину з тиском у шинах близько 300 кПа (3 кгс/см²) на горизонтальній площадці;

• установити поворотом рульового колеса розмір 118— 119 мм від борта машини до осі різьбового кінця кульового пальця лівого наконечника передньої поперечної тяги 5 (мал. 11.1, розмір Б). Всі наступні роботи з перевірки й регулювання кермового привода виконувати, не змінюючи положення кермового колеса, тобто зберігаючи розмір Б для лівого наконечника передньої поперечної тяги;

• перевірити відстань від поверхні листів бортів машини до осі різьбового кінця кожного з інших трьох кульових пальців наконечників поперечних тяг. Ця відстань повинна бути в межах 118—119 мм для правого пальця передньої поперечної тяги й 123—124 мм для правого й лівого пальців задньої поперечної тяги (див. мал. 11.1, розмір Б).

При відхиленні зазначених розмірів виконати установку кермової трапеції в наступному порядку:

• послабити стяжні болти 37 наконечників поперечних і поздовжньої тяг;

• обертаючи тягу, встановити розмір 118—119 мм від борта до осі різьбового кінця кульового пальця правого наконечника передньої проміжної тяги 5 і затягти стяжні болти наконечників;

• обертаючи поздовжню тягу 39, установити розмір 123— 124 мм від борта до осі кульового пальця лівого наконечника задньої поперечної тяги й затягти стяжні болти наконечників;

• обертаючи задню поперечну тягу 40, установити розмір 123—124 мм від борта до осі кульового пальця правого наконечника задньої поперечної тяги й затягти стяжні болти наконечників.

Після цього перевірити величину виходу штоків циліндрів гідропідсилювача, що повинна бути в межах 65— 66 мм (див. мал. 11.1, розмір А).

При відхиленні цих розмірів:

• від’єднати наконечники 1 (мал. 11.8) штоків гідроциліндрів від передніх важелів 2 (мал. 11.1) і 43;

• установити штоки обох гідроциліндрів на розмір 65-66 мм;

• зберігаючи ці розміри, розшплінтувати наконечники й, ввертаючи або вивертаючи їх зі штоків, сполучити отвори в наконечниках з отворами у важелях;

• з'єднати наконечники штоків з важелями й зашплінтувати від провертання.

Далі, не змінюючи положення рульового колеса, відрегулювати сходження коліс, для чого послабити болти 7 (мал. 11.6) наконечників всіх чотирьох колісних тяг і, обертаючи шестигранник тяги 3, установити всі чотири колеса паралельно осі машини.

Правильність установки коліс у це положення перевірити натягнутим на рівні осей коліс шнуром. Всі чотири колеса одного борта повинні або торкатися шнура у двох крапках, або бути паралельні йому.

Після цього встановити однакове сходження коліс, для чого вкоротити всі чотири колісні тяги на однакову величину (у межах повороту шестигранників на 1,5-2 грані). Всі керовані колеса зійдуться на однакові кути. Заміряти відстань між внутрішніми краями шин на діаметрі близько 800 мм попереду на висоті 450 мм і відзначити крейдою місце торкання штанги розсувної лінійки. Після цього просунути машину вперед настільки, щоб мітки були позаду на тій же висоті, і знову заміряти відстань між відзначеними крапками. Різниця між першим і другим вимірами повинна становити 5-7 мм, тобто відстань між задніми крапками повинне бути більше на 5-7 мм відстані між передніми крапками.

Якщо отримана різниця вимірів не відповідає вказаній, довернути колеса, вивертаючи відповідну пару колісних тяг на однакову величину.

При перевірці сходження коліс по крапках зовнішніх діаметрів ободів коліс різниця вимірів повинна бути в межах 3,5-4,5 мм.

Після регулювання стяжні болти наконечників тяг затягти й зашплінтувати.