8.6.2.1. Заміна оливи в колісних редукторах

Для заміни:

• відвернути пробки заправного й зливного отворів й злити оливу в попередньо підставлену ємність;

• поставити па місце пробку зливного отвору й затягти її до відмови;

• заправити картер свіжою оливою за допомогою заправного шприца до рівня нижньої крайки заправного отвору;

• поставити на місце пробку заправного отвору із прокладкою й затягти її до відмови.

У такій же послідовності замінити оливу в картерах інших редукторів.

8.6.2.3. Регулювання підшипників веденої шестерні колісного редуктора

При регламентованому технічному обслуговуванні (через 5 років експлуатації машини) необхідно перевірити, чи немає люфтів підшипників веденої шестерні. Перевірку виконувати переміщенням барабана гальма відносно картера при погойдуванні вивішеного колеса у вертикальній площині ломом, вставленим між обідом і гальмівним барабаном.

При наявності відчутного люфту необхідно виконати регулювання підшипників веденої шестерні.

Натяг підшипників регулюється підбором товщини прокладок між внутрішньою обоймою зовнішнього підшипника й розпірною втулкою 40 і перевіряється при затягнутій до відмови гайці 14 (мал. 8.35) моментом 300—450 Н*м (30—45 кгс*м).

Правильність регулювання затягування підшипників перевіряти динамометром при знятому гальмівному барабані, гальмівному механізмі й ведучій шестерні редуктора (мал. 8.37).

Рис. 8.37. Перевірка затягування підшипників маточини колеса за допомогою динамометра

Момент опору обертанню веденої шестерні з підшипниками, втулкою й прокладками при затягнутій гайці кріплення підшипників повинен бути в межах 4-7 Н*м (0,4-0,7 кгс*м), що відповідає зусиллю на динамометрі 60-106 Н (6-10,6 кгс). При перевірці динамометр зачіпають за шпильку веденої шестерні й плавно повертають шестерню.

Після проведення регулювання необхідно простежити за нагріванням підшипників у русі. Якщо картер редуктора нагрівається до температури 80° С і вище, то це значить, що підшипники перетягнені й необхідно збільшити загальну товщину прокладок.

8.6.2.4. Регулювання підшипників ведучої шестерні колісного редуктора

Регулювати підшипники ведучої шестерні за допомогою регулювальних прокладок 6 (мал. 8.34) при знятій веденій шестерні редуктора. Підшипники повинні мати такий натяг, щоб шестерня вільно оберталася від руки без великого зусилля при затягнутих трьох настановних болтах 38.

Правильність регулювання перевіряти динамометром по моменту опору обертання ведучої шестерні, що повинен бути в межах 1-1,8 Н*м (0,1-0,18 кгс*м).

9. Ходова частина

9.1. ПІДВІСКА

Підвіска машини незалежна, важільна, торсіонна, з телескопічними амортизаторами двосторонньої дії.

Рис. 9.1. Підвіска перших і других коліс:

1, 11 і 21 — гайки; 2 — палець; 3 — втулка; 4 — буфер стиску: 5 — упор; 8 — верхній важіль; 7 — буфер віддачі; 8 і 10 — шайби; 9 — гумова втулка; 12 і 14 — стяжні болти; 13 — регулювальна муфта; 15 — регулювальна втулка; 16 — п'ята; 17 — нижній шкворінь поворотного кулака; 18 — нижній важіль; 19) — корпус поворотного кулака; 20 — верхній шкворінь поворотного кулака; 22 — амортизатор

Підвіска призначена для пом'якшення ударів і гасіння коливань машини при русі.

Будова підвіски показаний на мал. 9.1 і 9.2.

Рис. 9.2. Підвіска 3-х і 4-х коліс:

1 — сполучна вісь; 2, 10 і 13 — стяжні болти; 3 — амортизатор; 4 — буфер стиску; 5 — упор; 6 — буфер віддачі; 7 — верхній важіль; 8 — кронштейн; 9 — кронштейн регулювальної муфти; 11 -регулювальна муфта; 12 — опорна шайба; 14 — регулювальна втулка; 15 — п'ята; 16 — нижній важіль; 17 — колісний редуктор