8.1. 2. Будова зчеплення

Ведучі диски — натискний 4 (мал. 8.2) і середній 2-мають на зовнішній поверхні по чотирьох шипа, які входять у спеціальні пази маховика й передають крутний момент двигуна

Рис. 8.2. Зчеплення: 1 — ведений диск; 2— середній ведучий диск; 3— настановна втулка; 4 — натискний диск; 5 — вилка відтяжного важеля; 6 — відтяжний важіль; 7 — пружина упорного кільця; 8 — шланг мащення муфти; 9 — петля пружини; 10 — упорний підшипник; 11 — відтяжна пружина; 12— муфта вимикання зчеплення; 13 — вилка вимикання зчеплення; 14 — упорне кільце; 15 — валик вилки; 16 і 23 — натискні пружини; 17-кожух; 18 — теплоізолювальна шайба; 19 — болт кріплення кожуха; 20 — картер; 21 — маховик; 22 — фрикційна накладка; 24 — первинний вал КП; 25 — диск демпфера зчеплення; 26 — пружина демпфера зчеплення; 27 — кільце демпфера зчеплення; 28 — важільний механізм

на поверхні тертя ведених дисків, маточини яких установлені на шліцах первинного вала коробки передач. Між кожухом зчеплення 17 і натискним диском 4 розміщені натискні пружини 16 і 23, під дією яких ведені диски затискаються між натискними й середнім ведучими дисками й маховиком.

Середній ведучий диск 2 має важільний механізм 28. Він автоматично встановлює диск 2 у середнє положення при вимиканні зчеплення.

Пристрій вимикання зчеплення складається із установлених на натискному диску 4 відтяжних важелів 6 з упорним кільцем 14, муфти 12 вимикання зчеплення з підшипником 10, змонтованої на кришці первинного вала коробки передач, і вилки 13 вимикання, розміщеної на валику 15 у картері зчеплення.

8.1.3. Привод зчеплення

Привод зчеплення - гідравлічний, призначений для керування зчепленням.

Педаль 18 (мал. 8.3), головний циліндр 1 і сервопружина 5 кріпляться на одному кронштейні й становлять єдиний складальний вузол.

Рис. 8.3. Привод зчеплення:

1 — головний циліндр; 2 — сферична гайка; 3, 16 і 22 — контргайки; 4 — натяжний стрижень сервопружини; 5 — сервопружина; 6 — упорний болт педалі; 7 і 19 — осі педалі; 8 — важіль вилки вимикання зчеплення; 9 — відтяжна пружина; 10 — скоба відтяжної пружини; 11 — робочий циліндр вимикання зчеплення; 12 — ковпачок пропускного клапана; 13 — магістраль гідроприводу; 14 — картер зчеплення; 15 — штовхач поршня робочого циліндра; 17 — скоба штока; 18 — педаль; 20 — тяга; 21 — сполучний стрижень; 23 — шестигранна головка штовхача; 24 — штовхач; 25 — поршень головного циліндра

При відпущеній педалі 18 сервопружина 5 відтягає педаль назад до упору болтом 6 у кронштейн, захоплюючи в тому ж напрямку штовхач 24. При цьому поршень 22 (мал. 8.4) головного циліндра під дією зворотної пружини 23 перебуває в крайньому задньому положенні, упираючись у шайбу 7, а резервуар корпуса

Рис. 8.4. Головний циліндр привода зчеплення:

1 — впускний клапан; 2— випускний клапан; 3 і 23 — пружини; 4 і 6 - манжети; 5 і 19 — шайби; 7 — упорна шайба; 8 — стопорне кільце; 9 і 14 — прокладки; 10 — пробка; 11 — кришка пробки; 12 — ущільнювальне кільце; 13 — кришка циліндра; 15 — сітка фільтра; 16 — сполучний стрижень; 17 — контргайка; 18 — захисний кожух; 20 — корпус; 21 — штовхач; 22 — поршень; 24 — сполучна муфта; 25 — трубка; а — компенсаційний отвір; б — пропускний отвір; в — отвори в поршні

с робочою рідиною через компенсаційний отвір а пов'язаний з робочою порожниною головного циліндра й через пропускний отвір б — з неробочою порожниною головного циліндра.

У робочому циліндрі поршень 9 (мал. 8.5) під впливом штовхача 1 і відтяжної пружини 9 (мал. 8.3) упирається в днище циліндра. У цей час у самому зчепленні між упорним підшипником 10 (мал. 8.2) муфти вимикання зчеплення й упорним кільцем 14 під дією відтяжної пружини 11 установлюється зазор 3,2—4 мм. При цьому відтяжні важелі 6 вільні від навантаження й натискні пружини 16 і 23 через нажимний диск 4 затискають ведені диски 1. Зчеплення включене.

При натисканні на педаль 18 (мал. 8.3) штовхач 21 (мал. 8.4) пересуває поршень 22, стискаючи зворотну пружину 23. Пересуваючись, поршень перекриває манжетою 4 компенсаційний отвір і витісняє рідину під тиском з головного циліндра по трубопроводу до робочого циліндра 11 (мал. 8.3). У цей же час вісь педалі, повертаючись разом з педаллю, переводить сервопружину через нейтральне положення й сервопружина створює додаткове зусилля на поршень 22 (мал. 8.4) і на рідину в гідросистемі. Під дією тиску рідини поршень 9 (мал. 8.5) робочого циліндра переміщається й через

Рис. 8.5. Робочий циліндр привода зчеплення:

1 — штовхач; 2 -втулка; 3 і 6 — стяжні кільця; 4 — захисний кожух; 5 — стопорне кільце; 7— ущільнювальне кільце; 8— манжета; 9 — поршень; 10 — корпус циліндра;11 — клапан; 12 — ковпачок; 13 — трубка; 14 — гайка; 15 — штуцер; 16— прокладка

штовхач 15 (мал. 8.3) тисне на важіль 8 вилки вимикання зчеплення. Вилка 13 (мал. 8.2) переміщує муфту 12 разом з упорним підшипником 10. Підшипник через упорне кільце 14 давить на відтяжні важелі 6, віджимаючи натискний диск 4 від веденого диска 1. Одночасно середній ведучий диск 2 за допомогою механізму 28 автоматичної установки займає середнє положення. У результаті передача крутного моменту від двигуна на первинний вал коробки передач припиняється. Зчеплення виключене.

При відпусканні педалі зчеплення під дією пружин 16 (мал. 8.2) і 23 зчеплення й пружин 9 (мал. 8.3) і 23 (мал. 8.4) привода вимикання зчеплення всі деталі вертаються у вихідне положення, а рідина з робочого циліндра витісняється в робочу порожнину головного циліндра. Поршень головного циліндра вертається у вихідне (крайнє заднє) положення; при цьому він, діючи на штовхач 24 (мал. 8.3), повертає педаль із віссю й переводить сервопружину 5 за нейтральне положення. Сервопружина встановлює педаль у вихідне положення й забезпечує зазор між штовхачем і поршнем 0,5- 1,0 мм.