2. Пcихологічні задачі

Задача 1. Вирішіть наведені логічні задачі та потренуйте певні інтелектуальні характеристики (гнучкість, оригінальність, глибину, критичність та ін.). Запишіть відповіді до зошита, а потім порівняйте їх із відповідями, наданими іншими студентами та викладачем.

1. У порожній склянці три горіхи. Скільки горохів у склянці?

2. Чи може чоловік оженитися на сестрі своєї удови?

3. У темній кімнаті знаходиться керосинова лампа, свіча, газова плита. Що ви запалите?

4. Нічний охоронець помер о 15 годині. Чи отримає він пенсію?

5. Ви пілот, ваш літак летить маршрутом «Париж-Київ», проміжна зупинка буде в Празі. Скільки років пілоту?

6. Скільки дев’яток від 1 до 100?

7. На двох руках десять пальців. Скільки пальців на десяти руках?

8. Як правило у пасажирських потягах стоп-крани червоного кольору. Якого кольору мають бути такі ручки у пасажирських літаках?

9. Хлопчик і дівчинка пішли до магазина купувати фарби. Дівчинці не вистачило 1 гривні, а хлопчику – 25 гривень. Коли вони склали свої гроші, то все одно не вистачило. Скільки ж коштують фарби? Скільки грошей було у хлопчика і скільки у дівчинки?

10. У кімнаті чотири кутки. У кожному кутку - кішка. Проти кожної кішки сидять три кішки Скільки кішок у кімнаті?

11. Летіла зграя гусей: один гусак попереду і два позаду, один позаду і два попереду, один між двома і три в рядок. Скільки було гусей?

12. Два гаї ніколи не схожі один на одного. Сосни й ялинки мають однаковий вигляд. Отже, сосни й ялинки не є двома гаями. Чи є правильним такий умовивід?

Задача 2. Визначте, про який вид мислення йдеться у наведених текстах. Поясніть свою думку.

1. Коли бачимо дим, який підіймається з труби над дахом, то можемо сказати, що топлять піч, хоча самої печі не бачимо. Побачивши понівечене авто, можемо дійти висновку, що воно побувало в аварії, навіть не бувши свідками цієї прикрої події. Більш того, можемо дещо сказати про саму аварію. Сприймаючи одне (дим, понівечене авто), ми за допомогою наявних у нас даних робимо висновок про інше (про опалення, аварію).

2. – Где Италия? – спрашивал ее Лихонин.

– Вот он. Сапог, – говорила Любка и торжествующе тыкала в Апеннинский полуостров.

– Швеция и Норвегия?

– Это собака, которая прыгает с крыши.

– Балтийское море?

– Вдова стоит на коленях.

– Черное море?

– Башмак.

– Испания?

– Толстяк в фуражке(А. И. Куприн)

3. –Теперь сядьте, положите руки перед собой. Не горбитесь, – сказала девочка и взяла кусочек мела. –Мы займемся арифметикой... У вас в кармане два яблока...

Буратино хитро подмигнул:

– Врете, ни одного...

– Я говорю, – терпеливо повторила девочка, –предположим, что у вас в кармане два яблока. Некто взял у вас одно яблоко. Сколько у вас осталось яблок?

– Два.

– Подумайте хорошенько.

Буратино сморщился, – так здорово подумал.

– Два...

– Почему?

– Я же не отдам Некту яблоко, хоть он дерись'

– У вас нет никаких способностей к математике, – с огорчением сказала девочка. – Займемся диктантом (А. Толстой).

Задача 3. Прочитайте діалог із книги Льюіса Керролла «Аліса в Країні чудес». Визначте, чи правильний умовивід зробив Чеширський кіт? Знайдіть, у чому його помилка? Поясніть свою думку.

Алиса спрашивает Чеширского кота:

– А откуда вы знаете, что вы не в своем уме?

– Начнем с того, что пес в своем уме. Согласна?

– Допустим, – согласилась Алиса.

– Дальше, – сказал кот. – Пес ворчит, когда сердится, а когда доволен, виляет хвостом. Ну, а я ворчу, когда я доволен, и виляю хвостом, когда сержусь. Следовательно, я не в своем уме.

Задача 4. Відомий американський дослідник Г. Уоллес, вивчаючи питання про те, як знамениті вчені здійснюють наукові відкриття, виявив чотири етапи мисленевої діяльності, через які проходить більшість з них:

1. Підготовка. На цьму етапі вчені збирають усю відому інформацію з проблеми, яку вирішують.

2. Інкубація. Осмислення зібраної інформації, часто на рівні несвідомого, тобто вчені займаються іншими справами і якби не рішають дану проблему.

3. Інсайт чи осяяння. Рішення несподівно приходить само собою, якби без розумових зусиль.

4. Розробка. Правильність рішення перевіряється і, якщо воно вірне, вчений починає подальшу розробку.

Спираючись на наведену схему, проаналізуйте відомий історичний анекдот: Ісаак Ньютон відпочивав під яблунею і йому на голову впало яблуко. Так геніальний вчений відкрив закон тяжіння. Визначіть, про який етап наукового мислення йдеться в цьму анекдоті. Згадайте відомі вам історичні приклади, які також відповідають описаній схемі.

Задача 5. Відомі вчені Дж. Брунер і М. Левин вивчали різні тактичні підходи до рішення проблемних задач і дійшли висновку, що можливо виявити три таких підхода:

1. Випадковий перебір або «метод тикання». За даною стратегією випадковим чином формулірується гіпотеза, а потім оцінюється її правомірність, тобто – це метод проб і помилок.

2. Раціональний перебір. За даною стратегією досліджується певне центральне, проміжне чи найменш ризиковане рішення, а потім, змінюючи той чи інший елемент, «відсікаються» невірні напрями рішення.

3. Систематичний перебір. За цією стратегією дослідник охоплює своїм розумом усю сукупність можливих гіпотез і систематично аналізує їх одну за одною, питаючись дійти таким чином правильних висновків. Ця стратегія найбільш поширена саме в науковій діяльності.

Спирючись на дану інформацію, визначіть яку стратегію обираєте ви, коли переглядаєте список питань до іспиту і вирішуєте, що саме вам слід вивчити. Обґрунтуйте свою думку.

Задача 6. Семирічний хлопчик завзято розповідає однокласникам про надзвичайно цікаву далеку подорож із сміливим і … неіснуючим дядьком. Крім того, він охоче описує великого крокодила, з яким він товаришує і тримає у ванній кімнаті. Чи можна сказати про такого хлопця, що він обманює? Поясніть причини такої поведінки.

Задача 7. Школяру, який навчається в третьому класі, дорослі докоряють у брехні про нереальні історії. Дитина перестає розповідати. Чи означає така захисна реакція, що він перестає фантазувати? Які психологічні наслідки може мати така поведінка в майбутньому? Обґрунтуйте свою відповідь.

Задача 8. Визначить, які загальні прийоми уяви використовуються при створені образу, який наведений нижче? За якими ознаками це можливо установити?

Поглядел богатырь в руку правую,

Увидал тут Илью Муромца.

Он берет Илью за желты кудри.

Положил Илью да он к себе в карман,

Илью с лошадью да богатырскою...

(«Илья Муромец и Святогор»)