- •Тема 1 – 2 вступ до психологіїї та педагогіки
- •1. Базова термінологія
- •Коментар до теми
- •1. Забывание собственных имен
- •Ш. Забывание имен и словосочетаний
- •VII. Забывание впечатлений и намерений
- •Действия, совершаемые «по ошибке»
- •IV. Психологічні задачі
- •V. Методики формування вмінь самоаналізу та саморозвитку Тест «Какой вы психолог?»
- •VI. Завдання для самоконтролю
- •VII. Рекомендована література
- •Тема 3. Свідомість. Активність і діяльність. Навчання як педагогічний процес
- •II. Коментар до теми
- •Концепція ієрархії потреб а. Маслоу
- •IV. Психологічні задачі
- •Из раздела «Функциональная автономия высших потребностей»
- •Методики формування вмінь самоаналізу та саморозвитку
- •1. Опитувальник для вимірювання потреби у досягненні (пд) ю.М.Орлова
- •Методика оценки оптимизма и активности личности
- •Опросник «Оценки оптимизма и активности личности»
- •Обработка результатов
- •«Ключ»:
- •Показатели психологических типов (в баллах):
- •Соотношение типов по параметрам оптимизма и активности Характеристика типов
- •Методика «Оцінка потреби у схваленні»
- •4. Техніка постановки цілей
- •Техника постановки целей (по Дж.Г. Скотт)
- •Завдання для самоконтролю
- •VII. Рекомендована література
- •Тема 4 склад і структура особистості
- •Базова термінологія
- •II. Коментар до теми
- •III. Завдання для самостійної роботи
- •Концепція особистості Альфреда Адлера
- •IV.Психологічні задачі
- •V. Методики формування вмінь самоаналізу та саморозвитку
- •Текст методики:
- •Психологічна характеристика типів мислення
- •VI. Завдання для самоконтролю
- •VII. Рекомендована література
- •Тема 5 Самосвідомість і я-концепція особистості
- •1. Базова термінологія.
- •II. Коментар до теми.
- •III. Завдання для самостійної роботи
- •IV.Психологічні задачі
- •V. Методики формування вмінь самоаналізу та саморозвитку
- •Методика Шкала самооценки
- •Изучение самосознания (тренинговые упражнения)
- •VI. Завдання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Індивідуально-психологічні,
- •Психофізіологічні властивості
- •Особистості, темперамент
- •«Історія розвитку вчення про темперамент».
- •IV.Психологічні задачі
- •V. Методики формування вмінь самоаналізу та саморозвитку
- •1. Діагностика типу темпераменту за тестом опитувальника г. Айзенка
- •Методика ері г. Айзенка (адаптація а. Г. Шмельова)
- •2. Методика «Формула темпераменту» (за а.Бєловим) Визначення формули темпераменту
- •3. Корекція проявів темпераменту
- •VI. Завдання для самоконтролю
- •VII. Рекомендована література
- •Тема 7 соціально-психологічна характеристика особистості, характер
- •2. Коментар до теми
- •Типи характеру за Карлом Густавом Юнгом
- •Социальные типы характера (по концепции э.Фрома)
- •V. Методики формування вмінь самоаналізу та саморозвитку
- •VI. Завдання для самоконтролю
- •VI. Рекомендована література
- •Тема 8. Розвиток особистості
- •Стадии развития личности по э.Эриксону
- •Основні етапи его-розвитку по Джейн Ловингер
- •Психологічні задачі.
- •V. Методики формування вмінь самоаналізу та саморозвитку
- •1. Методика «личностный профиль»
- •2. Методика «уровень субъективного ощущения зависимости»
- •3. Методика «субъективного ощущения одиночества д.Рассела и м.Фергюсона»
- •Текст опросника
- •VI. Завдання для самоконтролю
- •VII. Рекомендована література
- •Тема 9 Відчуття, сприймання та увага в системі інтелектуальних властивостей особистості
- •Базова термінологія
- •II. Коментар до теми
- •III. Завдання для самостійної роботи
- •IV. Психологічні задачі.
- •V. Методики формування вмінь самоаналізу та саморозвитку
- •1.Тренировка концентрации и распределения внимания.
- •2. Дослідження вибірковості уваги
- •Тестовий бланк
- •VI. Завдання для самоконтролю
- •VIII. Рекомендована література
- •Тема 9 в работе
- •Тема 10 в работе
- •Тема 11 Мислення як раціональний рівень відображення дійсності. Уява й творчість
- •I. Базова термінологія
- •II. Коментар до теми
- •III Завдання для самостійної роботи
- •Пcихологічні задачі
- •Методика «Закономірності числового ряду».
- •Методика «Складні аналогії»
- •V. Методики формування вмінь самоаналізу та саморозвитку
- •Методика «Виключення зайвого»
- •Текст: (бланк для вербального варіанту)
- •VI. Завдання для самоконтролю
- •VIII. Рекомендована література
Психологічна характеристика типів мислення
«Лівопівкульний» тип мислення («Мислитель»). Специфікою лівої півкулі є аналітична функція сприйняття світу, здатність до логічного, послідовного, ступеневого пізнання. Ті, хто опрацьовує інформацію за допомогою лівої півкулі, віддають перевагу проблемам, що вирішуються логічним шляхом, вони активні і говіркі, скоріше конформісти (залежні від групи), шукають точні факти, люблять конструктивні принципи і завдання. Вони скоріше зроблять висновки, ніж запропонують нові ідеї, а, по суті, вони швидше покращать існуючий процес або продукт, аніж винайдуть щось нове. У зв'язку з цим вони послідовні і копіткі у зборі моделі світу з окремих, ретельно проаналізованих деталей, люблять опрацьовувати готову інформацію: класифікувати, систематизувати, виділяти головне, конспектувати та ін.
Для людей цього типу характерна оптимістичність та самостійність. Вони легко вступають у контакт з іншими людьми, в роботі вони більше покладаються на розрахунки, ніж на інтуїцію, до інформації з офіційних джерел довіра більша, ніж до власних вражень. Для цих людей краще працювати там, де є потреба у логічному мисленні: математик, науковець, викладач природничих наук, конструктор, організатор виробництва, програміст, пілот, водій і щось подібне.
У навчанні вони полюбляють чітку структуру викладання, організації роботи, конкретні, зрозумілі вимоги до виконання завдань, критерії оцінювання. «Лівопівкульні» полюбляють лекції і пояснення. Взагалі «лівопівкульні» мають більше можливостей досягти успіху в навчанні, оскільки в сучасній культурі науково-технічний прогрес більше зорієнтовує на розвиток логіко-знакових лівопівкульних компонентів, що призводить до їх домінування в процесі формування особистості. В зв'язку з цим і навчання будується на принципах науковості, заохочення здійснюється здебільшого у напрямі аналізування і дедукції, ніж інтуїції, перебільшується значення теоретичного аспекту вивчення будь-яких дисциплін. У навчанні надання переваги «лівопівкульному» типу призводить до перенесення обмежень даного типу на всю систему освіти. Намагання осмислювати будь-яку інформацію потребує часу, тому «лівопівкульне» сприймання більш сповільнене, відзначається ригідністю. Ще один недолік – відрив від конкретності, контексту, затеоретизування, «стереотипність» мислення. При переважному використанні «лівопівкульного» стилю пізнавальної діяльності набуті знання втрачають свою емоційну забарвленість, відриваються від життя, набувають характеру «сухої теорії».
Людям з переважанням функцій лівої півкулі рекомендується більше читати, формувати при вивченні будь-якої дисципліни систему знань та постійно керуватись нею, але не забувати вносити в неї своєчасні корективи. Але до того ж їм необхідно і вчитись цінувати конкретний матеріал, використовувати спостереження, розвивати художню уяву.
«Правопівкульний» тип мислення («Художник»). Специфікою правої півкулі є здатність до цілісного сприйняття предметів і явищ дійсності при охопленні безлічі деталей і зв'язків. Ті, хто опрацьовує інформацію за допомогою правої півкулі, віддають перевагу проблемам, які вирішують інтуїтивним шляхом, за допомогою образного мислення, їм подобаються винаходи, знаходження головної ідеї, відкриття через проблемну ситуацію. Тому у навчанні вони полюбляють дискусії, диспути, аналіз ситуації, ігри та інші активні методи навчання. Вони частіше виявляють нонконформізм (незалежні від групи), мають потяг до прояву особистої ініціативи. їм подобаються гнучкі правила і вони суттєво людинозорієнтовані (мають схильність до емпатії – співчуття).
Людей художнього мислення характеризує нахил до певного песимізму; вони більше покладаються на власні почуття, ніж на логічний аналіз подій, що не завжди на користь справи. Ці люди не дуже товариські, але можуть продуктивно працювати навіть у несприятливих умовах (шум, розмови, гуркіт тощо). їх чекає успіх у галузях діяльності, де переважає образне мислення (художник, актор, архітектор, лікар, вихователь тощо).
При хибах виховання і навчання правопівкульне образно-творче мислення поступово пригнічується, і талановиті діти часто стають звичайними «стандартними» дорослими. Але сьогодні безсумнівні переваги «правопівкульного» стилю пізнавальної діяльності – практична спрямованість, гнучкість, швидкість обробки інформації, емоційна виразність – стають все більш визнаними якостями особистості, що зумовлює і відповідну перебудову традиційної освіти – впровадження активних форм навчання, використання наочного матеріалу, схем, таблиць у викладі нової інформації та ін. Тому «правопівкульні» поступово одержують більшу можливість для успішності свого навчання.
В навчанні їм рекомендується знаходити для себе особистісну зацікавленість, більше спілкуватись з викладачем і одногрупниками, більше використовувати уяву при вивченні якогось матеріалу. Разом з тим їм слід вчитись виділяти головне, систематизувати, узагальнювати й аналізувати, розвивати логічне мислення.
Змішаний тип мислення. Якщо у людини мають однаковий прояв два типи мислення (не існує детермінанти у регулюванні взаємодій з середовищем), то відкривається широкий спектр діяльностей: поєднання послідовності в роботі і водночас здатність образно, цілісно, швидко сприймати події, прискіпливо обмірковувати свої вчинки, особливо в екстремальних ситуаціях (управлінець, лектор та ін.).
