
- •Ф ізичні явища та принцип дії пт 39
- •Глава1 напівпровідникові прилади
- •1.1 Електронно-дірковий перехід
- •1.1.1 Загальні відомості.
- •1.1.2 Утворення переходу.
- •1.1.3 Контакт метал – напівпровідник.
- •1.2 Напівпровідникові діоди
- •1.2.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.2.2 Характеристики, параметри, область застосування
- •1.2.3 Дослідження напівпровідникових діодів на комп'ютері
- •1.3 Біполярні транзистори
- •1.3.1 Загальні відомості
- •1.3.2 Фізичні явища й принцип дії бт за схемою із загальним емітером
- •1.3.3 Транзистори Шотки
- •1.3.4 Дослідження бт за допомогою комп'ютера
- •1.3.5 Розрахунок режиму спокою підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
- •1.3.6 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •1.4 Польові транзистори (пт)
- •1.4.1 Загальні відомості
- •1.4.2 Фізичні явища та принцип дії пт
- •1.4.2.1 Польові транзистори з керуючим переходом
- •1.4.2.2 Польові транзистори з ізольованим затвором
- •1.4.3 Лізмон-транзистори
- •1.4.4 Мнон - транзистори
- •1.4.6 Дослідження польових транзисторів на комп’ютері
- •Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Напівпровідникові джерела й приймачі оптичного випромінювання
- •1.5.1 Загальні відомості
- •1.5.2 Оптопари (оптрони)
- •1.6 Перемикаючі прилади
- •1.6.1 Загальні відомості
- •Фізичні явища та характеристика
- •1.7 Інтегральні мікросхеми
- •1.7.1 Загальні положення
- •Глава 2 підсилювачі та генератори електричних сигналів
- •2.1 Загальні відомості.
- •Принцип побудови підсилювальних каскадів.
- •Підсилювальні каскади на біполярних транзисторах.
- •2.3.1 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі за схемою із загальним емітером
- •2.3.2 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі із загальним колектором (емітерний повторювач)
- •2.3.3 Дослідження підсилювачів на біполярних транзисторах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •Підсилювальний каскад на польовому транзисторі
- •2.5 Багатокаскадні підсилювачі
- •2.6 Каскади посилення потужності
- •2.7 Зворотні зв’язки в підсилювачах
- •Підсилювачі постійного струму
- •2.8.1 Підсилювачі постійного струму на транзисторах.
- •2.8.2 Операційні підсилювачі
- •2.8.3 Дослідження операційних підсилбвачів
- •1 Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.9 Генератори гармонійних коливань
- •2.9.1 Загальні відомості
- •2.9.4 Дослідження генераторів синусоїдальних коливань
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.10 Виборчі підсилювачі
- •2.11 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Глава 3 імпульсні пристрої
- •3.1 Загальна характеристика імпульсних сигналів і пристроїв
- •3.2 Ключовий режим роботи транзисторів
- •3.3 Логічні елементи
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Логічні елементи в інтегральному виконанні
- •3.3.2.1 Діодно-транзисторні логічні елементи
- •3.3.2.2 Транзисторно логіка -транзисторна
- •3.3.2.3 Логічні елементи на мон-транзисторах
- •3.3.2.4 Логічні елементи на мен-транзисторах
- •3.3.2.5 Інтегральна інжекційна логіка
- •3.3.2.6 Логічні елементи емітерно-зв'язкової логіки
- •3.3.3 Дослідження логічних елементів на комп’ютері
- •3.4 Тригери
- •3.4.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 3.3
- •3.4.2 Характерні явища для тригерів
- •3.4.3 Дослідження тригерів на комп'ютері
- •3.5 Компаратори і тригери шмітта, генератори імпульсів
- •3.5.1 Загальні відомості
- •3.5.2 Особливості й фізичні явища. Принцип дії.
- •3.5.2.1 Компаратор
- •3.5.2.2 Тригер Шмітта
- •3.5.2.3 Мультивібратори
- •3.5.2.4 Одновібратори
- •3.5.2.5 Блокінг-генератор
- •Генератори лінійно змінюваної напруги
- •3.5.3 Дослідження імпульсних пристроїв на операційних підсилювачах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •1 Для компаратора
- •2 Для тригера Шмітта
- •2.1 Записати визначення тригера Шмітта.
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Для одновібратора:
- •4.1 Записати визначення одновібратора.
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •1 Дослідження схеми компаратора.
- •Дослідження схеми тригера Шмітта
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Дослідження схеми одновібратора
- •До пункту 3.5.2.2
- •До пункту 3.5.2.3
- •3.6 Інтегруючі і диференціюючі rc-ланцюги
- •3.6.1 Інтегруючий rc-ланцюг
- •3.6.2 Диференціюючий rc-ланцюг
- •Глава 4 елементи електронної пам’яті
- •Загальні відомості
- •4.2 Мікросхеми постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •4.3 Мікросхеми програмувальних постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •Контрольні питання
- •4.4 Принцип побудови динамічного запам'ятовувального елемента
- •Контрольні питання
- •4.5 Елемент флеш- пам'яті
- •4.6 Фероелектрична пам'ять
- •4.7 Магнітна пам'ять
- •4.8 Новий напрямок - спінтроніка
- •Глава 5 перетворювальні електронні пристрої
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •5.3 Однофазний двухпівперіодний випрямляч із нульовим виводом
- •5.4 Однофазний мостовий випрямляч
- •5.5 Випрямлячі - помножувачі напруги
- •5.6 Згладжуючі фільтри
- •5.6.1 Дослідження двлпівперіодних випрямлячів однофазного струму
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.7 Стабілізатори напруги
- •5.7.1 Параметричні стабілізатори напруги
- •5.7.2 Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Контрольні питання
- •5.7.3 Дослідження стабілізаторів напруги
- •Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.8 Керовані випрямлячі
- •5.9 Інвертори
- •Конвертори
- •Глава 6 Блоки живлення персональних компютерів
- •Додаток а електричні кола постійного струму Основні визначення і закони
- •1 Джерела електричної енергії (джерела живлення).
- •Розрахунок лінійних кіл постійного струму з одним джерелом живлення.
- •Розрахунок лінійних ланцюгів з декількома джерелами живлення.
- •Додаток б електричні кола змінного струму Поняття про змінний струм
- •Основні поняття синусоїдальної функції
- •Зображення синусоїдальної величини вектором
- •Кутова частота і фазові співвідношення
- •Початковий фазовий кут, або початкова фаза.
- •Прості електричні кола змінного струму
- •Список літератури
Кутова частота і фазові співвідношення
Кут, що визначає миттєве значення синусоїдальної функції, одержав назву фазового кута, або фази. Фазовий кут за час одного періоду Т може приймати будь-які значення від 0 до п радіан.
Струм - величина, змінна у часі : i=f(t). Але оскільки синусоїдальна функція - це функція кута, ми повинні час виразити через кут w і говорити не про зміну часу, а про зміну кута . Отже, зміна струму в часі визначається кутовою швидкістю вектора, що обертається, або кутовою швидкістю рамки в магнітному полі.
Початковий фазовий кут, або початкова фаза.
Рівняння І = Im sin wt справедливе в окремому випадку, коли початок відліку t0 співпадає з нульовим значенням функції. Але в загальному випадку на осі часу можна вибрати будь-який момент відліку, наприклад t0 (рис.2.4). З графіка видно, що у цей момент часу миттєве значення струму І = Im sin wt, де wt - кут, відповідний положенню вектора у момент часу, прийнятий за початок відліку
Рисунок 3 - Побудова синусоїди за наявності початкової фази
У загальному вигляді, для будь-якого моменту часу, рівняння струму І = Im sin [wt +φ). Кут φ, що визначає значення чи ерс струму в початковий момент часу t=0, одержав назву початкового фазового кута, або просто початкової фази.
Прості електричні кола змінного струму
Коло з активним опором.
В
u
u,
i
i
u
wt
um
im
R
i
а) б) в)
Рисунок 4 – Схема (а), графіки зміни струму і напруги (б), векторна діаграма (в) кола з активним опором
У колі , що володіє тільки опором R, струм і напруга співпадають по фазі. Різниця фаз струму і напруги рівна нулю: wt = 0.
i = Im sin wt
u = Um sin wt
Коло з індуктивністю
б)
а)
в)
Рисунок 5 – Схема (а), графіки зміни струму і напруги (в), векторна діаграма (б) кола з індуктивністю
У колі , що володіє тільки індуктивністю L, струм відстає від напруги на кут π/2. Різниця фаз струму і напруги рівна нулю: wt = 900
i = Im sin (wt-900),
u = Um sin wt
Коло з ємністю
Якщо напруга на конденсаторі змінюється у часі за синусоїдальним законом:
u = Um sin wt
тоді за синусоїдальним законом буде змінюватися і заряд q конденсатора:
q= СUm sin wt
u,
i
u
im
i
wt
um
а) б) в)
Рисунок 6 – Схема (а), графіки зміни струму і напруги (б), векторна діаграма (в) кола з активним опором
У колі , що володіє тільки ємністю С, струм випереджає напругу на кут π/2. Різниця фаз струму і напруги рівна нулю: wt = 900
i = Im sin wt ,
u = Um sin (wt-900)
Р
і
u
L
R
IR
U
δ
IjwL
90-δ
I
а) б)
Рисунок 7 – Реальна індуктивна котушка
Реальна індуктивна котушка крім індуктивності L володіє й активним опором R. Тому падіння напруги у реальній котушці дорівнює додатку на L і на R (рис. 7,а). Як видно з цього рисунку, кут між напругою на котушці і струмом дорівнює 90-δ, причому
,
где
-
добротність
реальної індуктивної котушки.
Чим більше , тим менший кут δ.
Р
і
u
С
R
I1
I
δ
U
I2
а) б)
Рисунок 8 – Реальний конденсатор
Струм I через конденсатор дорівнює геометричній сумі двох струмів:
,
где I1 – струм через ємність , на 900 випреджає напругу на конденсаторі;
I2 – струм через опір R, співпадає за фозою з напругою.
Кут δ, який утворює струм I1 і I , прийнято називати кутом втрат. Він залежить від сорту діелектрика і частоти і дорівнює у кращому випадку декільком секунд,а в гіршому – декільком градусам. Величина tg δ дається у таблицях, що характеризують властивості різноманітних твердих і рідинних діелектриків. Величину
називають добротністю конденсатора.