
- •Ф ізичні явища та принцип дії пт 39
- •Глава1 напівпровідникові прилади
- •1.1 Електронно-дірковий перехід
- •1.1.1 Загальні відомості.
- •1.1.2 Утворення переходу.
- •1.1.3 Контакт метал – напівпровідник.
- •1.2 Напівпровідникові діоди
- •1.2.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.2.2 Характеристики, параметри, область застосування
- •1.2.3 Дослідження напівпровідникових діодів на комп'ютері
- •1.3 Біполярні транзистори
- •1.3.1 Загальні відомості
- •1.3.2 Фізичні явища й принцип дії бт за схемою із загальним емітером
- •1.3.3 Транзистори Шотки
- •1.3.4 Дослідження бт за допомогою комп'ютера
- •1.3.5 Розрахунок режиму спокою підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
- •1.3.6 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •1.4 Польові транзистори (пт)
- •1.4.1 Загальні відомості
- •1.4.2 Фізичні явища та принцип дії пт
- •1.4.2.1 Польові транзистори з керуючим переходом
- •1.4.2.2 Польові транзистори з ізольованим затвором
- •1.4.3 Лізмон-транзистори
- •1.4.4 Мнон - транзистори
- •1.4.6 Дослідження польових транзисторів на комп’ютері
- •Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Напівпровідникові джерела й приймачі оптичного випромінювання
- •1.5.1 Загальні відомості
- •1.5.2 Оптопари (оптрони)
- •1.6 Перемикаючі прилади
- •1.6.1 Загальні відомості
- •Фізичні явища та характеристика
- •1.7 Інтегральні мікросхеми
- •1.7.1 Загальні положення
- •Глава 2 підсилювачі та генератори електричних сигналів
- •2.1 Загальні відомості.
- •Принцип побудови підсилювальних каскадів.
- •Підсилювальні каскади на біполярних транзисторах.
- •2.3.1 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі за схемою із загальним емітером
- •2.3.2 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі із загальним колектором (емітерний повторювач)
- •2.3.3 Дослідження підсилювачів на біполярних транзисторах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •Підсилювальний каскад на польовому транзисторі
- •2.5 Багатокаскадні підсилювачі
- •2.6 Каскади посилення потужності
- •2.7 Зворотні зв’язки в підсилювачах
- •Підсилювачі постійного струму
- •2.8.1 Підсилювачі постійного струму на транзисторах.
- •2.8.2 Операційні підсилювачі
- •2.8.3 Дослідження операційних підсилбвачів
- •1 Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.9 Генератори гармонійних коливань
- •2.9.1 Загальні відомості
- •2.9.4 Дослідження генераторів синусоїдальних коливань
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.10 Виборчі підсилювачі
- •2.11 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Глава 3 імпульсні пристрої
- •3.1 Загальна характеристика імпульсних сигналів і пристроїв
- •3.2 Ключовий режим роботи транзисторів
- •3.3 Логічні елементи
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Логічні елементи в інтегральному виконанні
- •3.3.2.1 Діодно-транзисторні логічні елементи
- •3.3.2.2 Транзисторно логіка -транзисторна
- •3.3.2.3 Логічні елементи на мон-транзисторах
- •3.3.2.4 Логічні елементи на мен-транзисторах
- •3.3.2.5 Інтегральна інжекційна логіка
- •3.3.2.6 Логічні елементи емітерно-зв'язкової логіки
- •3.3.3 Дослідження логічних елементів на комп’ютері
- •3.4 Тригери
- •3.4.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 3.3
- •3.4.2 Характерні явища для тригерів
- •3.4.3 Дослідження тригерів на комп'ютері
- •3.5 Компаратори і тригери шмітта, генератори імпульсів
- •3.5.1 Загальні відомості
- •3.5.2 Особливості й фізичні явища. Принцип дії.
- •3.5.2.1 Компаратор
- •3.5.2.2 Тригер Шмітта
- •3.5.2.3 Мультивібратори
- •3.5.2.4 Одновібратори
- •3.5.2.5 Блокінг-генератор
- •Генератори лінійно змінюваної напруги
- •3.5.3 Дослідження імпульсних пристроїв на операційних підсилювачах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •1 Для компаратора
- •2 Для тригера Шмітта
- •2.1 Записати визначення тригера Шмітта.
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Для одновібратора:
- •4.1 Записати визначення одновібратора.
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •1 Дослідження схеми компаратора.
- •Дослідження схеми тригера Шмітта
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Дослідження схеми одновібратора
- •До пункту 3.5.2.2
- •До пункту 3.5.2.3
- •3.6 Інтегруючі і диференціюючі rc-ланцюги
- •3.6.1 Інтегруючий rc-ланцюг
- •3.6.2 Диференціюючий rc-ланцюг
- •Глава 4 елементи електронної пам’яті
- •Загальні відомості
- •4.2 Мікросхеми постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •4.3 Мікросхеми програмувальних постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •Контрольні питання
- •4.4 Принцип побудови динамічного запам'ятовувального елемента
- •Контрольні питання
- •4.5 Елемент флеш- пам'яті
- •4.6 Фероелектрична пам'ять
- •4.7 Магнітна пам'ять
- •4.8 Новий напрямок - спінтроніка
- •Глава 5 перетворювальні електронні пристрої
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •5.3 Однофазний двухпівперіодний випрямляч із нульовим виводом
- •5.4 Однофазний мостовий випрямляч
- •5.5 Випрямлячі - помножувачі напруги
- •5.6 Згладжуючі фільтри
- •5.6.1 Дослідження двлпівперіодних випрямлячів однофазного струму
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.7 Стабілізатори напруги
- •5.7.1 Параметричні стабілізатори напруги
- •5.7.2 Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Контрольні питання
- •5.7.3 Дослідження стабілізаторів напруги
- •Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.8 Керовані випрямлячі
- •5.9 Інвертори
- •Конвертори
- •Глава 6 Блоки живлення персональних компютерів
- •Додаток а електричні кола постійного струму Основні визначення і закони
- •1 Джерела електричної енергії (джерела живлення).
- •Розрахунок лінійних кіл постійного струму з одним джерелом живлення.
- •Розрахунок лінійних ланцюгів з декількома джерелами живлення.
- •Додаток б електричні кола змінного струму Поняття про змінний струм
- •Основні поняття синусоїдальної функції
- •Зображення синусоїдальної величини вектором
- •Кутова частота і фазові співвідношення
- •Початковий фазовий кут, або початкова фаза.
- •Прості електричні кола змінного струму
- •Список літератури
Додаток а електричні кола постійного струму Основні визначення і закони
1 Джерела електричної енергії (джерела живлення).
Джерело електричної енергії - це пристрій, в якому енергія хімічна, теплова, променева або механічна перетворює в електричну. Залежно від виду перетворюваної енергії розрізняють типи джерел: гальванічні елементи і акумулятори; термоелементи; фотоелементи; генератори.
Приймачі електричної енергії (споживачі). Приймач електричної енергії - це пристрій, в якому електрична енергія перетворюється на енергію іншого вигляду: світлову, теплову, механічну, і т.д.
Електричне коло. Просте електричне коло складається з трьох елементів:
джерела електричної енергії;
приймача електричної енергії;
сполучних проводів.
У загальному випадку електричне коло може мати декілька джерел і приймачів, сполучених між собою. Окрім перерахованих елементів вона містить вимикачі і рубильники, контрольно-вимірювальні прилади (амперметри, вольтметри), прилади захисту (плавкі запобіжники).
Схема електричного кола. Графічне зображення електричного кола за допомогою умовних позначень її елементів називають схемою електричного кола. На схемі (рис.1) джерело живлення позначене кружком, резистор - прямокутником. Лінії, якими вони сполучені, зображають проводи. Всі реальні елементи повинні бути позначені на схемах відповідно до ГОСТу.
Електрорушійна сила (ЕРС) джерела. До джерела електричної енергії треба постійно підводити ззовні силу не електричного походження - стороннюю силу (до генератора -механічну силу, до фотоелемента - світло і т.д.). Під дією сторонньої сили в джерелі виникає електрорушійна сила. Вона розділяє заряди на позитивні і негативні і передає їм потенційну енергію.
Рисунок 1- Схема нерозгалуженого електричного кола
За позитивний напрям ЕРС приймають напрям від негативного полюса джерела до позитивного. На схемі напрям ЕРС вказаний стрілкою (рис. 1).
Напруга. Під дією ЕРС один затискач джерела позначений знаком «+» (плюс), має вищий потенціал, інший затискач, позначений знаком «-» (мінус) - нижчий. На затисках джерела виникає різниця потенціалів, або напруга.
За позитивний напрям напруги між двома точками електричного кола приймають напрям від точки з більшим потенціалом до точки з меншим потенціалом. Стрілку напруги на схемі (рис.1) слід відносити до приймача електричної енергії, а не до джерела.
7 Електричний струм. Електричним струмом називають направлене переміщення електричних зарядів. Одиниця струму -1 ампер (А). У міжнародній системі одиниць (СІ) ампер приймають за основну електричну одиницю.
За позитивний напрям електричного струму прийнято умовно вважати напрям руху позитивних зарядів - від плюса джерела до мінуса. На схемі він співпадає з напрямом ЕРС і вказується стрілкою (рис.1).
8 Закон Ома для ділянки кола. Для багатьох приймачів струм пропорційний напрузі
,
де R - опір приймача.
Цю залежність експериментально встановив в 1827г. німецький фізик Георг Симон Ом.
9 Опір. Опір - це параметр, що характеризує здатність провідника проводити електричний струм. Одиниця вимірювання Ом.
11 Закон Ома для нерозгалуженого кола. Сила струму в нерозгалуженому електричному колі прямо пропорційна ЕРС і обернено пропорційна опору кола.
Для схеми приведеної на рис.1
(1.2)
де R - опір приймача;
Rt - внутрішньо опір джерела (опір електроліту між пластинами акумулятора, опір обмоток генератора).
Співвідношення між ЕРС і напругою. Запишемо формулу (1.2) у вигляді
Е = RI + RiI (1.3)
Оскільки падіння напруги Rt рівне напрузі U на затискачах джерела живлення, то
U = E-RiI (1.4)
Напруга менше ЕРС на величину падіння напруги на внутрішньому опорі джерела. Тільки при розімкненому колі (холостий хід), коли I = 0, (RiI = 0), напруга джерела рівна ЕРС. При підключеному споживачі завжди U < Е.
13 Теплова дія струму. Електричний струм нагріває провідник. Закон Джоуля-Ленца визначає кількість тепла, яка виділяється за час t:
W = RI2t (1.5)
14 Енергія (робота) струму. Робота і енергія - поняття рівно цінні. Енергія - здатність тіла здійснювати роботу. Енергія визначається формулою
W = EIt (1.6)
Розмірність енергії [W] = [Ult] = B*A*c- Дж
15 Потужність. Робота в одиницю часу називається потужністю
P = W/t. (1.7)
Виражаючи енергію згідно формулам (1.9), (1.7), (1.8), одержимо наступні формули для визначення потужності
Р = UI = RI2; P = EI (1.8)
Одиниця потужності ват. 1 ватів - потужність, при якій за 1
секунду здійснюється робота в 1 джоуль.
16 Кола нерозгалужені і розгалужені. Вузол, Гілка. Контур. Схема нерозгалуженого кола представлена на мал. 1.1. На всіх ділянках такого кола струм має однакове значення.
Розгалужене коло містить ділянки (гілки) з різними струмами (рис.2). Місце з'єднання трьох і більше проводів називають вузлом (точки а і Ь). Гілка - це ділянка кола, яка розташована між двома вузлами. При обході по гілках кола можна одержати контур (осередок) - замкнутий контур, який створює нерозгалужене коло (наприклад, abcda і abfha).
Рисунок 2 - Схема розгалуженого електричного кола
Перший закон Кирхгофа (закон для струмів): алгебраїчна сума алгебри струмів у вузлі рівна нулю
ΣI= 0 (1.9)
Другий закон Кирхгофа (закон для напруг): у контурі алгебраїчна
сума ЕРС рівна алгебраїчній сумі падінь напруг
ΣE = ΣRI (1.10)
Гілки активні і пасивні. Гілки, що містять ЕРС, називають активними, без ЕРС – пасивними.