
- •Ф ізичні явища та принцип дії пт 39
- •Глава1 напівпровідникові прилади
- •1.1 Електронно-дірковий перехід
- •1.1.1 Загальні відомості.
- •1.1.2 Утворення переходу.
- •1.1.3 Контакт метал – напівпровідник.
- •1.2 Напівпровідникові діоди
- •1.2.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.2.2 Характеристики, параметри, область застосування
- •1.2.3 Дослідження напівпровідникових діодів на комп'ютері
- •1.3 Біполярні транзистори
- •1.3.1 Загальні відомості
- •1.3.2 Фізичні явища й принцип дії бт за схемою із загальним емітером
- •1.3.3 Транзистори Шотки
- •1.3.4 Дослідження бт за допомогою комп'ютера
- •1.3.5 Розрахунок режиму спокою підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
- •1.3.6 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •1.4 Польові транзистори (пт)
- •1.4.1 Загальні відомості
- •1.4.2 Фізичні явища та принцип дії пт
- •1.4.2.1 Польові транзистори з керуючим переходом
- •1.4.2.2 Польові транзистори з ізольованим затвором
- •1.4.3 Лізмон-транзистори
- •1.4.4 Мнон - транзистори
- •1.4.6 Дослідження польових транзисторів на комп’ютері
- •Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Напівпровідникові джерела й приймачі оптичного випромінювання
- •1.5.1 Загальні відомості
- •1.5.2 Оптопари (оптрони)
- •1.6 Перемикаючі прилади
- •1.6.1 Загальні відомості
- •Фізичні явища та характеристика
- •1.7 Інтегральні мікросхеми
- •1.7.1 Загальні положення
- •Глава 2 підсилювачі та генератори електричних сигналів
- •2.1 Загальні відомості.
- •Принцип побудови підсилювальних каскадів.
- •Підсилювальні каскади на біполярних транзисторах.
- •2.3.1 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі за схемою із загальним емітером
- •2.3.2 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі із загальним колектором (емітерний повторювач)
- •2.3.3 Дослідження підсилювачів на біполярних транзисторах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •Підсилювальний каскад на польовому транзисторі
- •2.5 Багатокаскадні підсилювачі
- •2.6 Каскади посилення потужності
- •2.7 Зворотні зв’язки в підсилювачах
- •Підсилювачі постійного струму
- •2.8.1 Підсилювачі постійного струму на транзисторах.
- •2.8.2 Операційні підсилювачі
- •2.8.3 Дослідження операційних підсилбвачів
- •1 Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.9 Генератори гармонійних коливань
- •2.9.1 Загальні відомості
- •2.9.4 Дослідження генераторів синусоїдальних коливань
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.10 Виборчі підсилювачі
- •2.11 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Глава 3 імпульсні пристрої
- •3.1 Загальна характеристика імпульсних сигналів і пристроїв
- •3.2 Ключовий режим роботи транзисторів
- •3.3 Логічні елементи
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Логічні елементи в інтегральному виконанні
- •3.3.2.1 Діодно-транзисторні логічні елементи
- •3.3.2.2 Транзисторно логіка -транзисторна
- •3.3.2.3 Логічні елементи на мон-транзисторах
- •3.3.2.4 Логічні елементи на мен-транзисторах
- •3.3.2.5 Інтегральна інжекційна логіка
- •3.3.2.6 Логічні елементи емітерно-зв'язкової логіки
- •3.3.3 Дослідження логічних елементів на комп’ютері
- •3.4 Тригери
- •3.4.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 3.3
- •3.4.2 Характерні явища для тригерів
- •3.4.3 Дослідження тригерів на комп'ютері
- •3.5 Компаратори і тригери шмітта, генератори імпульсів
- •3.5.1 Загальні відомості
- •3.5.2 Особливості й фізичні явища. Принцип дії.
- •3.5.2.1 Компаратор
- •3.5.2.2 Тригер Шмітта
- •3.5.2.3 Мультивібратори
- •3.5.2.4 Одновібратори
- •3.5.2.5 Блокінг-генератор
- •Генератори лінійно змінюваної напруги
- •3.5.3 Дослідження імпульсних пристроїв на операційних підсилювачах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •1 Для компаратора
- •2 Для тригера Шмітта
- •2.1 Записати визначення тригера Шмітта.
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Для одновібратора:
- •4.1 Записати визначення одновібратора.
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •1 Дослідження схеми компаратора.
- •Дослідження схеми тригера Шмітта
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Дослідження схеми одновібратора
- •До пункту 3.5.2.2
- •До пункту 3.5.2.3
- •3.6 Інтегруючі і диференціюючі rc-ланцюги
- •3.6.1 Інтегруючий rc-ланцюг
- •3.6.2 Диференціюючий rc-ланцюг
- •Глава 4 елементи електронної пам’яті
- •Загальні відомості
- •4.2 Мікросхеми постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •4.3 Мікросхеми програмувальних постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •Контрольні питання
- •4.4 Принцип побудови динамічного запам'ятовувального елемента
- •Контрольні питання
- •4.5 Елемент флеш- пам'яті
- •4.6 Фероелектрична пам'ять
- •4.7 Магнітна пам'ять
- •4.8 Новий напрямок - спінтроніка
- •Глава 5 перетворювальні електронні пристрої
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •5.3 Однофазний двухпівперіодний випрямляч із нульовим виводом
- •5.4 Однофазний мостовий випрямляч
- •5.5 Випрямлячі - помножувачі напруги
- •5.6 Згладжуючі фільтри
- •5.6.1 Дослідження двлпівперіодних випрямлячів однофазного струму
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.7 Стабілізатори напруги
- •5.7.1 Параметричні стабілізатори напруги
- •5.7.2 Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Контрольні питання
- •5.7.3 Дослідження стабілізаторів напруги
- •Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.8 Керовані випрямлячі
- •5.9 Інвертори
- •Конвертори
- •Глава 6 Блоки живлення персональних компютерів
- •Додаток а електричні кола постійного струму Основні визначення і закони
- •1 Джерела електричної енергії (джерела живлення).
- •Розрахунок лінійних кіл постійного струму з одним джерелом живлення.
- •Розрахунок лінійних ланцюгів з декількома джерелами живлення.
- •Додаток б електричні кола змінного струму Поняття про змінний струм
- •Основні поняття синусоїдальної функції
- •Зображення синусоїдальної величини вектором
- •Кутова частота і фазові співвідношення
- •Початковий фазовий кут, або початкова фаза.
- •Прості електричні кола змінного струму
- •Список літератури
5.9 Інвертори
І
нвертуванням
називають процес перетворення енергії
постійного струму в енергію змінного
струму. Пристрою, що здійснюють цей
процес, називають інверторами.
Перетворювачі постійної напруги, у яких на виході є змінна напруга, називають інверторами. Інвертори класифікуються по ряду ознак, основними з яких є:
тип комутуючих приладів — тиристорні й транзисторні;
принцип комутації — ведені мережею й автономні інвертори;
рід перетворюваної величини — інвертори струму й інвертори напруги.
Інвертори на більшу вихідну потужність виконуються тиристорними.
Інвертори, ведені мережею, здійснюють перетворення енергії постійного струму з передачею енергії в мережу змінного струму, тобто вирішують завдання зворотну випрямлену. Вони виконуються по тим самим схемам, що й керовані випрямлячі. На рис. 5.15 зображена схема, що представляє собою однофазний двухпівперіодний інвертор з виводом середньої точки вторинної обмотки трансформатора. Між середньою точкою 0 і вузлом Із включене джерело постійної е.р.с. Е. Інвертор, ведений мережею, може працювати як випрямляч, якщо кут керування, <900 (рис. 5.15,б). При =900 середнє значення випрямленої напруги дорівнює нулю. Для передачі електроенергії, яка створюється джерелом Е, у мережу змінного струму необхідно, щоб струм і1 і напруга U1 перебували в противофазі. Подібний зсув фаз можливий в тому випадку, якщо тиристори по черзі будуть відкриватися при негативній полярності напруг U2а й U2b - при цьому відбувається почергове підключення вторинних обмоток трансформатора до джерела Е.
Запирання й відмикання тиристорів відбувається під впливом напруги вторинної обмотки трансформатора, що задається мережею змінного струму. Тому такий інвертор називають інвертором, веденим мережею. Інвертори, ведені мережею, часто використовують на електричному транспорті. При звичайному русі електропоїзда машини постійного струму працюють як двигуни, що живляться від випрямляча, а при гальмуванні вони перетворюються в генератори, що віддають електроенергію в мережу змінної напруги. Такий процес називається рекуперацією.
А
втономні
інвертори
здійснюють перетворення постійного
струму в змінній з незмінною або
регульованою частотою й працюють на
автономне навантаження. Автономні
інвертори застосовують у тих випадках,
якщо необхідно:
1) мати змінний струм необхідної частоти, коли джерелами електроживлення є пристрої прямого перетворення енергії- паливні елементи, термо- і фотоелектричні генератори, контактна мережа електричного транспорту, акумулятори й т.д.;
2) перетворити постійну напругу одного значення в постійну напругу необхідного значення;
3) одержати змінний струм високої частоти для електротермічних установок, за допомогою яких плавлять метали, нагрівають, сушать і гартують вироби.
На рис. 5.16, а зображена схема автономного інвертора струму, у якому джерело електроживлення Е працює в режимі джерела струму, що досягається включенням у ланцюг дроселя L0 з більшою індуктивністю. Тиристори VS1 і VS2 відкриваються по черзі імпульсами, що запускають, та які поступають від блоку системи керування (вхід 1, вхід 2). Роботу схеми ілюструють тимчасові діаграми, які зображені на рис. 5.14,6. З появою першого імпульсу, що запускає, Uвх відкривається тиристор VS1, і ліва половина первинної обмотки трансформатора підключається до джерела, у ній з'являється наростаючий струм, що наводить е.р.с. у правій половині первинної обмотки й у вторинній обмотці. При цьому комутуючий конденсатор Ck виявляється під подвоєною напругою джерела електроживлення Е, до якого він заряджається. Полярність напруги на ньому зазначена без дужок.
Наступний імпульс, що запускає, Uвх2 включає тиристор VS2. Конденсатор Ck через відкритий тиристор VS2 виявляється підключеним до тиристора VS1, причому з такою полярністю, що плюсова обкладка з'єднується з катодом, а мінусова - з анодом. Це приводить до запирання тиристора VS1. Починає протікати струм через праву половину вторинної обмотки й починається перезарядження конденсатора Сk. Процеси повторюються.
Істотним недоліком автономних інверторів є неприпустимість режиму роботи інвертора на холостому ходу, тому що виникаючі при цьому перенапруги можуть вивести з ладу тиристори й конденсатор.
Контрольні питання
Дайте визначення інвертору.
Наведіть класифікацію інверторів.
Наведіть схему інвертора.
Яке призначення елементів схеми?
Опишіть принцип роботи схеми.
Замалюйте часові діаграми роботи.
Що являють собою автономні інвертори?
Яка область застосування інверторів?
Наведіть схему автономного інвертора.
Яке призначення елементів схеми?
Опишіть принцип роботи схеми.
Замалюйте часові діаграми роботи.