
- •Ф ізичні явища та принцип дії пт 39
- •Глава1 напівпровідникові прилади
- •1.1 Електронно-дірковий перехід
- •1.1.1 Загальні відомості.
- •1.1.2 Утворення переходу.
- •1.1.3 Контакт метал – напівпровідник.
- •1.2 Напівпровідникові діоди
- •1.2.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.2.2 Характеристики, параметри, область застосування
- •1.2.3 Дослідження напівпровідникових діодів на комп'ютері
- •1.3 Біполярні транзистори
- •1.3.1 Загальні відомості
- •1.3.2 Фізичні явища й принцип дії бт за схемою із загальним емітером
- •1.3.3 Транзистори Шотки
- •1.3.4 Дослідження бт за допомогою комп'ютера
- •1.3.5 Розрахунок режиму спокою підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
- •1.3.6 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •1.4 Польові транзистори (пт)
- •1.4.1 Загальні відомості
- •1.4.2 Фізичні явища та принцип дії пт
- •1.4.2.1 Польові транзистори з керуючим переходом
- •1.4.2.2 Польові транзистори з ізольованим затвором
- •1.4.3 Лізмон-транзистори
- •1.4.4 Мнон - транзистори
- •1.4.6 Дослідження польових транзисторів на комп’ютері
- •Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Напівпровідникові джерела й приймачі оптичного випромінювання
- •1.5.1 Загальні відомості
- •1.5.2 Оптопари (оптрони)
- •1.6 Перемикаючі прилади
- •1.6.1 Загальні відомості
- •Фізичні явища та характеристика
- •1.7 Інтегральні мікросхеми
- •1.7.1 Загальні положення
- •Глава 2 підсилювачі та генератори електричних сигналів
- •2.1 Загальні відомості.
- •Принцип побудови підсилювальних каскадів.
- •Підсилювальні каскади на біполярних транзисторах.
- •2.3.1 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі за схемою із загальним емітером
- •2.3.2 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі із загальним колектором (емітерний повторювач)
- •2.3.3 Дослідження підсилювачів на біполярних транзисторах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •Підсилювальний каскад на польовому транзисторі
- •2.5 Багатокаскадні підсилювачі
- •2.6 Каскади посилення потужності
- •2.7 Зворотні зв’язки в підсилювачах
- •Підсилювачі постійного струму
- •2.8.1 Підсилювачі постійного струму на транзисторах.
- •2.8.2 Операційні підсилювачі
- •2.8.3 Дослідження операційних підсилбвачів
- •1 Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.9 Генератори гармонійних коливань
- •2.9.1 Загальні відомості
- •2.9.4 Дослідження генераторів синусоїдальних коливань
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.10 Виборчі підсилювачі
- •2.11 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Глава 3 імпульсні пристрої
- •3.1 Загальна характеристика імпульсних сигналів і пристроїв
- •3.2 Ключовий режим роботи транзисторів
- •3.3 Логічні елементи
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Логічні елементи в інтегральному виконанні
- •3.3.2.1 Діодно-транзисторні логічні елементи
- •3.3.2.2 Транзисторно логіка -транзисторна
- •3.3.2.3 Логічні елементи на мон-транзисторах
- •3.3.2.4 Логічні елементи на мен-транзисторах
- •3.3.2.5 Інтегральна інжекційна логіка
- •3.3.2.6 Логічні елементи емітерно-зв'язкової логіки
- •3.3.3 Дослідження логічних елементів на комп’ютері
- •3.4 Тригери
- •3.4.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 3.3
- •3.4.2 Характерні явища для тригерів
- •3.4.3 Дослідження тригерів на комп'ютері
- •3.5 Компаратори і тригери шмітта, генератори імпульсів
- •3.5.1 Загальні відомості
- •3.5.2 Особливості й фізичні явища. Принцип дії.
- •3.5.2.1 Компаратор
- •3.5.2.2 Тригер Шмітта
- •3.5.2.3 Мультивібратори
- •3.5.2.4 Одновібратори
- •3.5.2.5 Блокінг-генератор
- •Генератори лінійно змінюваної напруги
- •3.5.3 Дослідження імпульсних пристроїв на операційних підсилювачах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •1 Для компаратора
- •2 Для тригера Шмітта
- •2.1 Записати визначення тригера Шмітта.
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Для одновібратора:
- •4.1 Записати визначення одновібратора.
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •1 Дослідження схеми компаратора.
- •Дослідження схеми тригера Шмітта
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Дослідження схеми одновібратора
- •До пункту 3.5.2.2
- •До пункту 3.5.2.3
- •3.6 Інтегруючі і диференціюючі rc-ланцюги
- •3.6.1 Інтегруючий rc-ланцюг
- •3.6.2 Диференціюючий rc-ланцюг
- •Глава 4 елементи електронної пам’яті
- •Загальні відомості
- •4.2 Мікросхеми постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •4.3 Мікросхеми програмувальних постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •Контрольні питання
- •4.4 Принцип побудови динамічного запам'ятовувального елемента
- •Контрольні питання
- •4.5 Елемент флеш- пам'яті
- •4.6 Фероелектрична пам'ять
- •4.7 Магнітна пам'ять
- •4.8 Новий напрямок - спінтроніка
- •Глава 5 перетворювальні електронні пристрої
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •5.3 Однофазний двухпівперіодний випрямляч із нульовим виводом
- •5.4 Однофазний мостовий випрямляч
- •5.5 Випрямлячі - помножувачі напруги
- •5.6 Згладжуючі фільтри
- •5.6.1 Дослідження двлпівперіодних випрямлячів однофазного струму
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.7 Стабілізатори напруги
- •5.7.1 Параметричні стабілізатори напруги
- •5.7.2 Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Контрольні питання
- •5.7.3 Дослідження стабілізаторів напруги
- •Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.8 Керовані випрямлячі
- •5.9 Інвертори
- •Конвертори
- •Глава 6 Блоки живлення персональних компютерів
- •Додаток а електричні кола постійного струму Основні визначення і закони
- •1 Джерела електричної енергії (джерела живлення).
- •Розрахунок лінійних кіл постійного струму з одним джерелом живлення.
- •Розрахунок лінійних ланцюгів з декількома джерелами живлення.
- •Додаток б електричні кола змінного струму Поняття про змінний струм
- •Основні поняття синусоїдальної функції
- •Зображення синусоїдальної величини вектором
- •Кутова частота і фазові співвідношення
- •Початковий фазовий кут, або початкова фаза.
- •Прості електричні кола змінного струму
- •Список літератури
3.5.2.4 Одновібратори
На
відміну від мультивібраторів, у яких
два стани є нестійкими, в одновібраторах
один стан стійкий, а інше - нестійкий.
Нестійкий стан наступає із приходом
вхідного імпульсу, що запускає. Він
триває якийсь час, обумовлений час –
ланцюгом схеми, що задає, після чого
одновібратор вертається у вихідний
стійкий стан. На рис. 3.27 наведена схема
одновібратора на ОП і часові діаграми
його роботи. Схема одновібратора
відрізняється від схеми мультивібратора
тим, що паралельно конденсатору С
включений діод VD, і на вхід, що не
інвертує, операційного підсилювача
подається імпульс, що запускає. Припустимо,
що вихідна напруга одновібратора
дорівнює
.
Тоді на інверсному вході (на конденсаторі
С) напруга дорівнює прямій напрузі
відкритого діода VD і близько до нуля.
На неінверсному вході напруга
негативна й дорівнює
|
(4) |
R |
|
uвх
VD
C
A
DA
t
►
uвих
+Um
C
B
Uвих
R1
Uвх
-Um
tи
uA,uB
uB
uC=uB
R2
+UB
t
UVD
-UB
а) б)
Рисунок 3.27 - Схема одновібратора на ОП (а) і тимчасові діаграми його роботи (б)
У вихідному стані напруга на виході операційного підсилювача дорівнює -Umвих . На неінвертуючому вході В напруга дорівнює -UВ , а на інвертую чому вході А UА=-UVD , тому перемикання схеми не відбувається. Такий стан схеми буде тривати до подачі на вхід В імпульсу позитивної полярності Umвих =-UВ. В цей момент напруга - UА буде більше -UВ і напруга на виході операційного підсилювача стрибком зміниться до +. Umвих, відповідно зміниться напруга на вході В і почнеться перезаряд конденсатора С- UVD до + UВ. При рівності напруг на входах операційного підсилювача схема повертається у вихідний стан. Процес формування імпульсу аналогічний роботі мультивібратора. Різниця заключається в тому, що при відємній напрузі на виході операційного підсилювача конденсатор С заряджається тільки до величини напруги на діоді у провідному стані, що що менше напруги на вході В і переключення схеми не відбувається.
На рис. 3.28 наведена схема одновібратора на елементах АБО-НІ. Відмінність цієї схеми від схеми мультивібратора полягає в безпосередньому зв'язку виходу елемента Е2 з одним із входів елемента Е1, на другий вхід Е1 подаються вхідні імпульси.
У вихідному стані на вході елемента Е2 присутня «1», отже, на виході Е2 і на першому вході Е1 – «0» і на другому вході Е1 –«0», а на виході Е1 –«1». Конденсатор С - розряджений.
Е1
Е2
Рисунок 3.28 - Схема одновібратора на елементах АБО-НІ.
При впливі на вхід елемента Е1, імпульсу позитивної полярності «1» на вихід елемента Е1 напруга змінюється до рівня «0». Цей перепад напруги через конденсатор С ( на якому напруга не може змінюватися стрибком) передається на вхід елемента Е1 і на його виході з'являється «1». У цьому стані одновібратор залишається доти, поки конденсатор С не зарядиться до напруги, що відповідає рівню « 1» від джерела +Е через резистор R і малий вихідний опір елемента Е2.Тоді одновібратор повернеться у вихідний стан. Тривалість імпульсу визначається формулою (3). По закінченні вихідного імпульсу конденсатор С розряджається через резистор R і діод VD.