
- •Ф ізичні явища та принцип дії пт 39
- •Глава1 напівпровідникові прилади
- •1.1 Електронно-дірковий перехід
- •1.1.1 Загальні відомості.
- •1.1.2 Утворення переходу.
- •1.1.3 Контакт метал – напівпровідник.
- •1.2 Напівпровідникові діоди
- •1.2.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.2.2 Характеристики, параметри, область застосування
- •1.2.3 Дослідження напівпровідникових діодів на комп'ютері
- •1.3 Біполярні транзистори
- •1.3.1 Загальні відомості
- •1.3.2 Фізичні явища й принцип дії бт за схемою із загальним емітером
- •1.3.3 Транзистори Шотки
- •1.3.4 Дослідження бт за допомогою комп'ютера
- •1.3.5 Розрахунок режиму спокою підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
- •1.3.6 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •1.4 Польові транзистори (пт)
- •1.4.1 Загальні відомості
- •1.4.2 Фізичні явища та принцип дії пт
- •1.4.2.1 Польові транзистори з керуючим переходом
- •1.4.2.2 Польові транзистори з ізольованим затвором
- •1.4.3 Лізмон-транзистори
- •1.4.4 Мнон - транзистори
- •1.4.6 Дослідження польових транзисторів на комп’ютері
- •Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Напівпровідникові джерела й приймачі оптичного випромінювання
- •1.5.1 Загальні відомості
- •1.5.2 Оптопари (оптрони)
- •1.6 Перемикаючі прилади
- •1.6.1 Загальні відомості
- •Фізичні явища та характеристика
- •1.7 Інтегральні мікросхеми
- •1.7.1 Загальні положення
- •Глава 2 підсилювачі та генератори електричних сигналів
- •2.1 Загальні відомості.
- •Принцип побудови підсилювальних каскадів.
- •Підсилювальні каскади на біполярних транзисторах.
- •2.3.1 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі за схемою із загальним емітером
- •2.3.2 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі із загальним колектором (емітерний повторювач)
- •2.3.3 Дослідження підсилювачів на біполярних транзисторах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •Підсилювальний каскад на польовому транзисторі
- •2.5 Багатокаскадні підсилювачі
- •2.6 Каскади посилення потужності
- •2.7 Зворотні зв’язки в підсилювачах
- •Підсилювачі постійного струму
- •2.8.1 Підсилювачі постійного струму на транзисторах.
- •2.8.2 Операційні підсилювачі
- •2.8.3 Дослідження операційних підсилбвачів
- •1 Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.9 Генератори гармонійних коливань
- •2.9.1 Загальні відомості
- •2.9.4 Дослідження генераторів синусоїдальних коливань
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.10 Виборчі підсилювачі
- •2.11 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Глава 3 імпульсні пристрої
- •3.1 Загальна характеристика імпульсних сигналів і пристроїв
- •3.2 Ключовий режим роботи транзисторів
- •3.3 Логічні елементи
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Логічні елементи в інтегральному виконанні
- •3.3.2.1 Діодно-транзисторні логічні елементи
- •3.3.2.2 Транзисторно логіка -транзисторна
- •3.3.2.3 Логічні елементи на мон-транзисторах
- •3.3.2.4 Логічні елементи на мен-транзисторах
- •3.3.2.5 Інтегральна інжекційна логіка
- •3.3.2.6 Логічні елементи емітерно-зв'язкової логіки
- •3.3.3 Дослідження логічних елементів на комп’ютері
- •3.4 Тригери
- •3.4.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 3.3
- •3.4.2 Характерні явища для тригерів
- •3.4.3 Дослідження тригерів на комп'ютері
- •3.5 Компаратори і тригери шмітта, генератори імпульсів
- •3.5.1 Загальні відомості
- •3.5.2 Особливості й фізичні явища. Принцип дії.
- •3.5.2.1 Компаратор
- •3.5.2.2 Тригер Шмітта
- •3.5.2.3 Мультивібратори
- •3.5.2.4 Одновібратори
- •3.5.2.5 Блокінг-генератор
- •Генератори лінійно змінюваної напруги
- •3.5.3 Дослідження імпульсних пристроїв на операційних підсилювачах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •1 Для компаратора
- •2 Для тригера Шмітта
- •2.1 Записати визначення тригера Шмітта.
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Для одновібратора:
- •4.1 Записати визначення одновібратора.
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •1 Дослідження схеми компаратора.
- •Дослідження схеми тригера Шмітта
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Дослідження схеми одновібратора
- •До пункту 3.5.2.2
- •До пункту 3.5.2.3
- •3.6 Інтегруючі і диференціюючі rc-ланцюги
- •3.6.1 Інтегруючий rc-ланцюг
- •3.6.2 Диференціюючий rc-ланцюг
- •Глава 4 елементи електронної пам’яті
- •Загальні відомості
- •4.2 Мікросхеми постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •4.3 Мікросхеми програмувальних постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •Контрольні питання
- •4.4 Принцип побудови динамічного запам'ятовувального елемента
- •Контрольні питання
- •4.5 Елемент флеш- пам'яті
- •4.6 Фероелектрична пам'ять
- •4.7 Магнітна пам'ять
- •4.8 Новий напрямок - спінтроніка
- •Глава 5 перетворювальні електронні пристрої
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •5.3 Однофазний двухпівперіодний випрямляч із нульовим виводом
- •5.4 Однофазний мостовий випрямляч
- •5.5 Випрямлячі - помножувачі напруги
- •5.6 Згладжуючі фільтри
- •5.6.1 Дослідження двлпівперіодних випрямлячів однофазного струму
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.7 Стабілізатори напруги
- •5.7.1 Параметричні стабілізатори напруги
- •5.7.2 Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Контрольні питання
- •5.7.3 Дослідження стабілізаторів напруги
- •Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.8 Керовані випрямлячі
- •5.9 Інвертори
- •Конвертори
- •Глава 6 Блоки живлення персональних компютерів
- •Додаток а електричні кола постійного струму Основні визначення і закони
- •1 Джерела електричної енергії (джерела живлення).
- •Розрахунок лінійних кіл постійного струму з одним джерелом живлення.
- •Розрахунок лінійних ланцюгів з декількома джерелами живлення.
- •Додаток б електричні кола змінного струму Поняття про змінний струм
- •Основні поняття синусоїдальної функції
- •Зображення синусоїдальної величини вектором
- •Кутова частота і фазові співвідношення
- •Початковий фазовий кут, або початкова фаза.
- •Прості електричні кола змінного струму
- •Список літератури
Продовження таблиці 3.3
1 |
2 |
3 |
D
|
|
|
Т
|
|
|
J-K
|
|
|
3.4.2 Характерні явища для тригерів
Перехід тригера з одного стійкого стану в інше відбувається при впливі керуючого сигналу й супроводжується стрибкоподібною зміною струмів і напруг. У цей час промисловість випускає тригери в інтегральному виконанні. Велику розмаїтість тригерів відрізняє функціональна ознака, що визначає поводження тригера при впливі сигналу керування, а також застосований спосіб керування. По функціональній ознаці розрізняють тригери типів R-S, D, Т, J-K і ін. По способу керування тригери підрозділяють на асинхронні й тактуючі. В асинхронних тригерах перемикання з одного стану в інше здійснюється безпосередньо з надходженням сигналу на інформаційний вхід. У тактируємих тригерах крім інформаційних входів є вхід тактових імпульсів. Їхнє перемикання здійснюється тільки при наявності розв'язного, тактуючого імпульсу. Тригери широко використовують при цифровій обробці інформації в пристроях вимірювальної техніки, автоматики й обчислювальної техніки як елементи пам'яті, лічильників і дільників імпульсів, регістрів і т.д.
3.4.2.1 R-S - тригери
Залежно від способу керування розрізняють асинхронні й тактувальні R-S -тригери.
Асинхронні
R-S - тригери є найпростішими, однак вони
одержали широке поширення в імпульсній
техніці. Схема такого тригера має два
виходи
- прямій і
- інверсний.
Асинхронний R-S-Тригер, як і тригер будь-якого іншого типу, характеризується двома станами: логічної "1" і логічного "0". По інформаційному входу S здійснюється установка тригера в стан логічної "1", а по інформаційному вході R - установка (перевід) тригера у вихідний стан логічного "0". Цьому відповідають скорочені позначення входів і назва тригера: S - set ( установка), R - reset (повернення у вихідний стан).
S
S
&
Q t
R
t
&
Q
Q t
R
Q
t
a) б)
Рисунок 3.14 – Асинхронний R-S – тригер на елементах І-НІ:
а)- схема;
б) – часові діаграми
З аналізу діаграм роботи R-S – тригера виходить, що елементи І-НІ у схемі переключаються послідовно. Є інтервал часу, коли на обох виходах встановлюються однакові сигнали Q=1 і Q (рис.3.14,б, заштриховані області) – явище “ризик”.
3.4.2.2 D - тригери
D - тригери мають один інформаційний вхід і вхід синхронізації ( С-вхід) або тактовий вхід. Стану логічної "1" відповідає одиниця на вході тригера, а стану логічного "О" - нульовий рівень вхідного сигналу.
Перемикання
тригера з одного стійкого стану в інше
відбувається з появою синхронізуючого
(тактового) імпульсу на сході С. Припустимо,
що до моменту приходу вхідного сигналу
тригер перебував в стані логічного нуля
(
,
).
В інтервалі часу коли діє вхідний сигнал D , стан тригера не змінюється. Поява тактового імпульсу приводить до перемикання тригера в стан логічної одиниці. Стан "1" тригера не зміниться до моменту часу , коли з'явиться сигнал на вході С та викличе перемикання тригера в стан логічного "0".
На рисунку 3.15 наведена схема D – тригера на елементах І-НІ і його часові діаграми роботи.
&
D1
&
D3
Q C t
C t
&
D2
&
D4
Q t
Q t
а) б)
Рисунок 3.15 - D – тригери:
а)– на елементах І-НІ;
б)- часові діаграми роботи.
3.4.2.3 Т-тригер
Характерною властивістю Т-Тригера є його перемикання в протилежний стан із приходом кожного чергового вхідного імпульсу. Через широке застосування в лічильниках імпульсів його часто називають тригером із лічильним запуском. Із приходом першого імпульсу на вхід Т тригер установлюється в стан "1".Другим імпульсом перемикається в стан "0" і т.д. Т-тригер здійснює поділення частоти вхідних імпульсів на два.
На рисунку 3.16 приведена схема Т – тригера на елементах І-НІ і його часові діаграми роботи.
&
D1
&
D3
S Т
C R
Q
Т
Q
Т
&
D2
&
D4
t
1
t
Q t
а) б)
Рисунок 3.16 – Асинхронний двоступінчастий Т-тригер:
а)– на елементах І-НІ;
б)- тимчасові діаграми роботи
Надійні структури лічильних тригерів будують з використанням двоступінчастих тригерів або тригерів з динамічним керуванням по фронту сигналу С.
А синхронний двоступінчастий Т-тригер включає в себе два синхронних R-S – тригери, при цьому на Т-вхід основної ступені подається зчитуємий сигнал, а входи R і S з’єднані відповідно з виходами Q і Q допоміжної ступені.
3.4.2.4 J-K-тригер
J-K-Тригер одержують на основі Т-Тригера шляхом використання в його вхідних ланцюгах елементів І, що дозволяє мати два або кілька додаткових входів J і К.
Наявність додаткових входів розширює функціональні можливості тригера, у зв'язку, із чим J-K-Тригер називають універсальним. При відповідному підключенні входів J-K-Тригер, зокрема може виконувати функції R-S -тригера, - D тригера й Т-тригера. R-S-Тригер одержують подачею на вхід J сигналу S, а на вхід ДО - сигналу R. Отриманий R-S-Тригер є тактируємим, D-Тригер створюється введенням інвертора в ланцюг входу К.
Тригер із лічильним запуском реалізується підключенням входів J і К к входу Т.
Деякі D, Т та J-K-Тригери інтегрального виконання мають додаткові входи S і R, як зображено на рис. 3.17.
а) б) в)
Рисунок 3.17 – Побудова на тригері J-K: а) тактуючого R-S тригера;
б) D тригера; в) T тригера.