
- •Ф ізичні явища та принцип дії пт 39
- •Глава1 напівпровідникові прилади
- •1.1 Електронно-дірковий перехід
- •1.1.1 Загальні відомості.
- •1.1.2 Утворення переходу.
- •1.1.3 Контакт метал – напівпровідник.
- •1.2 Напівпровідникові діоди
- •1.2.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.2.2 Характеристики, параметри, область застосування
- •1.2.3 Дослідження напівпровідникових діодів на комп'ютері
- •1.3 Біполярні транзистори
- •1.3.1 Загальні відомості
- •1.3.2 Фізичні явища й принцип дії бт за схемою із загальним емітером
- •1.3.3 Транзистори Шотки
- •1.3.4 Дослідження бт за допомогою комп'ютера
- •1.3.5 Розрахунок режиму спокою підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
- •1.3.6 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •1.4 Польові транзистори (пт)
- •1.4.1 Загальні відомості
- •1.4.2 Фізичні явища та принцип дії пт
- •1.4.2.1 Польові транзистори з керуючим переходом
- •1.4.2.2 Польові транзистори з ізольованим затвором
- •1.4.3 Лізмон-транзистори
- •1.4.4 Мнон - транзистори
- •1.4.6 Дослідження польових транзисторів на комп’ютері
- •Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Напівпровідникові джерела й приймачі оптичного випромінювання
- •1.5.1 Загальні відомості
- •1.5.2 Оптопари (оптрони)
- •1.6 Перемикаючі прилади
- •1.6.1 Загальні відомості
- •Фізичні явища та характеристика
- •1.7 Інтегральні мікросхеми
- •1.7.1 Загальні положення
- •Глава 2 підсилювачі та генератори електричних сигналів
- •2.1 Загальні відомості.
- •Принцип побудови підсилювальних каскадів.
- •Підсилювальні каскади на біполярних транзисторах.
- •2.3.1 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі за схемою із загальним емітером
- •2.3.2 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі із загальним колектором (емітерний повторювач)
- •2.3.3 Дослідження підсилювачів на біполярних транзисторах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •Підсилювальний каскад на польовому транзисторі
- •2.5 Багатокаскадні підсилювачі
- •2.6 Каскади посилення потужності
- •2.7 Зворотні зв’язки в підсилювачах
- •Підсилювачі постійного струму
- •2.8.1 Підсилювачі постійного струму на транзисторах.
- •2.8.2 Операційні підсилювачі
- •2.8.3 Дослідження операційних підсилбвачів
- •1 Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.9 Генератори гармонійних коливань
- •2.9.1 Загальні відомості
- •2.9.4 Дослідження генераторів синусоїдальних коливань
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.10 Виборчі підсилювачі
- •2.11 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Глава 3 імпульсні пристрої
- •3.1 Загальна характеристика імпульсних сигналів і пристроїв
- •3.2 Ключовий режим роботи транзисторів
- •3.3 Логічні елементи
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Логічні елементи в інтегральному виконанні
- •3.3.2.1 Діодно-транзисторні логічні елементи
- •3.3.2.2 Транзисторно логіка -транзисторна
- •3.3.2.3 Логічні елементи на мон-транзисторах
- •3.3.2.4 Логічні елементи на мен-транзисторах
- •3.3.2.5 Інтегральна інжекційна логіка
- •3.3.2.6 Логічні елементи емітерно-зв'язкової логіки
- •3.3.3 Дослідження логічних елементів на комп’ютері
- •3.4 Тригери
- •3.4.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 3.3
- •3.4.2 Характерні явища для тригерів
- •3.4.3 Дослідження тригерів на комп'ютері
- •3.5 Компаратори і тригери шмітта, генератори імпульсів
- •3.5.1 Загальні відомості
- •3.5.2 Особливості й фізичні явища. Принцип дії.
- •3.5.2.1 Компаратор
- •3.5.2.2 Тригер Шмітта
- •3.5.2.3 Мультивібратори
- •3.5.2.4 Одновібратори
- •3.5.2.5 Блокінг-генератор
- •Генератори лінійно змінюваної напруги
- •3.5.3 Дослідження імпульсних пристроїв на операційних підсилювачах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •1 Для компаратора
- •2 Для тригера Шмітта
- •2.1 Записати визначення тригера Шмітта.
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Для одновібратора:
- •4.1 Записати визначення одновібратора.
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •1 Дослідження схеми компаратора.
- •Дослідження схеми тригера Шмітта
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Дослідження схеми одновібратора
- •До пункту 3.5.2.2
- •До пункту 3.5.2.3
- •3.6 Інтегруючі і диференціюючі rc-ланцюги
- •3.6.1 Інтегруючий rc-ланцюг
- •3.6.2 Диференціюючий rc-ланцюг
- •Глава 4 елементи електронної пам’яті
- •Загальні відомості
- •4.2 Мікросхеми постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •4.3 Мікросхеми програмувальних постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •Контрольні питання
- •4.4 Принцип побудови динамічного запам'ятовувального елемента
- •Контрольні питання
- •4.5 Елемент флеш- пам'яті
- •4.6 Фероелектрична пам'ять
- •4.7 Магнітна пам'ять
- •4.8 Новий напрямок - спінтроніка
- •Глава 5 перетворювальні електронні пристрої
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •5.3 Однофазний двухпівперіодний випрямляч із нульовим виводом
- •5.4 Однофазний мостовий випрямляч
- •5.5 Випрямлячі - помножувачі напруги
- •5.6 Згладжуючі фільтри
- •5.6.1 Дослідження двлпівперіодних випрямлячів однофазного струму
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.7 Стабілізатори напруги
- •5.7.1 Параметричні стабілізатори напруги
- •5.7.2 Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Контрольні питання
- •5.7.3 Дослідження стабілізаторів напруги
- •Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.8 Керовані випрямлячі
- •5.9 Інвертори
- •Конвертори
- •Глава 6 Блоки живлення персональних компютерів
- •Додаток а електричні кола постійного струму Основні визначення і закони
- •1 Джерела електричної енергії (джерела живлення).
- •Розрахунок лінійних кіл постійного струму з одним джерелом живлення.
- •Розрахунок лінійних ланцюгів з декількома джерелами живлення.
- •Додаток б електричні кола змінного струму Поняття про змінний струм
- •Основні поняття синусоїдальної функції
- •Зображення синусоїдальної величини вектором
- •Кутова частота і фазові співвідношення
- •Початковий фазовий кут, або початкова фаза.
- •Прості електричні кола змінного струму
- •Список літератури
2.9 Генератори гармонійних коливань
2.9.1 Загальні відомості
Генератором гармонійних коливань називають пристрій, що перетворює енергію джерела постійного струму в енергію електромагнітних коливань синусоїдальної форми необхідної частоти й потужності.
Залежно від частоти генератори підрозділяються на:
низькочастотні (0,01 ... 100 кГц);
високочастотні (0,1 ... 100 мГц);
надвисокочастотні (понад 100 мГц).
За
способам збудження розрізняють генератори
з незалежним зовнішнім збудженням та
зі самозбудженням (автогенератори). Для
роботи схеми в режимі генерації необхідне
виконання двох умов:
(
).
1) Фазові зрушення
сигналу, підсилювачем (
)і
ланкою ЗЗ (
)у
сумі повинні бути кратні 2
,
що свідчить про наявність у пристрої
додатного ЗЗ
|
(51) |
співвідношення (51) визначає умову балансу фаз.
2) Умова балансу амплітуд:
|
(52) |
Нерівність
визначає
необхідну умову для самозбудження
генератора. Рівність
відповідає переходу генератора до
сталого режиму роботи. Умова балансу
амплітуд відповідає тому, що втрати
енергії в генераторі заповнюються
ланкою додатного ЗЗ від джерела живлення
генератора. Генератори по виду елементів,
що входять у ланки зворотного зв'язку,
підрозділяються на LC - генератори
(високочастотні) і RC - генератори
(низькочастотні).
2.9.2 LC – генератори
LC - генератори виконують звичайно на однокаскадному підсилювачі, у якому LC - контур включають, як ланку додатного зворотного зв'язку послідовно із транзистором або паралельно йому. На рис.2.28 зображена схема генератора, у якому LC - контур включений послідовно із транзистором стосовно джерела електроживлення. Підсилювальний каскад виконаний на транзисторі з ЗЕ з відомими елементами R1, R2 ,R3 ,Се, призначеними для завдання режиму спокою й температурної стабілізації. Вихідний сигнал знімається з колектора транзистора.
Рисунок 2.28 - Схема LC - генератора
У схемі однокаскадного підсилювача із чисто активним навантаженням вихідний сигнал перебуває в протифазі із вхідним сигналом. У зв'язку із цим для забезпечення умови балансу фаз ланка додатного ЗЗ на резонансній частоті повинна здійснювати поворот на 180 фази сигналу, переданого на вхід підсилювача. Частота коливань, що генеруються близька до резонансної частоти коливального контуру, обумовлена ємністю конденсатора С и індуктивністю L первинної обмотки W1 трансформатора:
|
(53) |
Сигнал ЗЗ знімається із вторинної обмотки W2, індуктивно пов'язаної з обмоткою W1 , і через розділяючий конденсатор подається на вхід транзистора. Поворот фази сигналу ЗЗ на 1800 здійснюється відповідним підключенням обмотки W2 до бази транзистора. При ідеальному індуктивному зв'язку обмоток W1 і W2 для забезпечення умови балансу амплітуд необхідно, щоб коефіцієнт передачі струму транзистора в точці спокою дорівнює:
|
(54) |
Сигнал ЗЗ може бути знятий безпосередньо з коливального контуру. У схемах таких генераторів коливальний контур має три точки з'єднання з підсилювачем, у зв'язку із чим їх називають триточковим. Якщо точки підключення підсилювача з'єднані з котушкою індуктивності, то генератор називають "індуктивна трьох точка", а якщо підсилювач підключений до конденсаторів коливального контуру, то генератор називають "ємнісною трьох точкою”.
2.9.3 RC - генератори
Для
одержання гармонійних коливань низької
й інфранизької частот (від декількох
сотень до часток герців) застосовують
генератори, у яких як ланки зворотних
зв'язків використовуються частотно-залежні
RC-чотириполюсники. Застосування
RC-чотириполюсників викликане тим, що
LC-контури на таких частотах стають
громіздкими. За допомогою RC - генераторів
можна одержати коливання й високу
частоту. RC-генератор також містить
однокаскадний або двухкаскадний
підсилювач. У генераторі з однокаскадним
підсилювачем RC - чотириполюсник повинен
забезпечувати зсув по фазі на 1800
, а в генераторах із двухкаскадними
підсилювачами (
)
RC - чотириполюсник повинен мати нульовий
зсув фази. В RC-генераторах у якості
частотнозалежних чотириполюсників
застосовують Г-образні RC-ланцюги
(рис.2.29), міст Віна (рис.2.30) і подвійний
Т-образний міст (рис.2.31). Частоту f0
називають частотою настроювання або
частотою квазирезонанса.
Для
3- х ланкового Г-образного ланцюга при
C1
= С2
= Сз
і R1
= R2
= R3
= R на частоті f0
коефіцієнт
передачі зворотного зв'язку
= 1/29. Отже
самозбудження генератора можливо, якщо
коефіцієнт посилення підсилювача КU
29,
а) б)
Рисунок 2.29 - Г- образний RC – ланцюг
Рисунок 2.30 - Мост Віна Рисунок 2.31 –Подвійний Т- образний мост
Для
моста Віна
при R1
= R2
= R і
C1
= C2
= С на частоті
генерації
f0
,
,
самозбудження
можливо при К
3. Для
подвійного Т- образного моста при R1
= R2
= R, R3
= R / 2, C1
= C2
= C и С3
= 2С,
,
Rзз
Uвих
C1
∞
R1
R0
R2 C2
Рисунок 2.32 – Схема RC- генератора з мостом Віна
На рис.2.32 наведена схема RC- генератора з мостом Віна на операційному підсилювачі. Ланка частотно-частотно-залежного зворотного зв'язку включено між виходом і входом, що не інвертує, ОП. Елементи Rзз і R0 призначені для одержання необхідного коефіцієнта підсилення підсилювача, Ку 3. Відповідно до виразу (2.49) це буде відповідати вибору співвідношення Rзз/Ro 2. Як в LC-генераторах, так і в RC -генераторах параметри елементів, що частотно-задаються, змінюють свою величину при зміні температур і тимчасові зміни ("старіння"), що приводить до зміни частоти сигналів, що генеруються. Для стабілізації частоти генераторів застосовують кварцові резонатори.