
- •Ф ізичні явища та принцип дії пт 39
- •Глава1 напівпровідникові прилади
- •1.1 Електронно-дірковий перехід
- •1.1.1 Загальні відомості.
- •1.1.2 Утворення переходу.
- •1.1.3 Контакт метал – напівпровідник.
- •1.2 Напівпровідникові діоди
- •1.2.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.2.2 Характеристики, параметри, область застосування
- •1.2.3 Дослідження напівпровідникових діодів на комп'ютері
- •1.3 Біполярні транзистори
- •1.3.1 Загальні відомості
- •1.3.2 Фізичні явища й принцип дії бт за схемою із загальним емітером
- •1.3.3 Транзистори Шотки
- •1.3.4 Дослідження бт за допомогою комп'ютера
- •1.3.5 Розрахунок режиму спокою підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
- •1.3.6 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •1.4 Польові транзистори (пт)
- •1.4.1 Загальні відомості
- •1.4.2 Фізичні явища та принцип дії пт
- •1.4.2.1 Польові транзистори з керуючим переходом
- •1.4.2.2 Польові транзистори з ізольованим затвором
- •1.4.3 Лізмон-транзистори
- •1.4.4 Мнон - транзистори
- •1.4.6 Дослідження польових транзисторів на комп’ютері
- •Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Напівпровідникові джерела й приймачі оптичного випромінювання
- •1.5.1 Загальні відомості
- •1.5.2 Оптопари (оптрони)
- •1.6 Перемикаючі прилади
- •1.6.1 Загальні відомості
- •Фізичні явища та характеристика
- •1.7 Інтегральні мікросхеми
- •1.7.1 Загальні положення
- •Глава 2 підсилювачі та генератори електричних сигналів
- •2.1 Загальні відомості.
- •Принцип побудови підсилювальних каскадів.
- •Підсилювальні каскади на біполярних транзисторах.
- •2.3.1 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі за схемою із загальним емітером
- •2.3.2 Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі із загальним колектором (емітерний повторювач)
- •2.3.3 Дослідження підсилювачів на біполярних транзисторах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •Підсилювальний каскад на польовому транзисторі
- •2.5 Багатокаскадні підсилювачі
- •2.6 Каскади посилення потужності
- •2.7 Зворотні зв’язки в підсилювачах
- •Підсилювачі постійного струму
- •2.8.1 Підсилювачі постійного струму на транзисторах.
- •2.8.2 Операційні підсилювачі
- •2.8.3 Дослідження операційних підсилбвачів
- •1 Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.9 Генератори гармонійних коливань
- •2.9.1 Загальні відомості
- •2.9.4 Дослідження генераторів синусоїдальних коливань
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •2.10 Виборчі підсилювачі
- •2.11 Дослідження підсилювачів електричних сигналів
- •Глава 3 імпульсні пристрої
- •3.1 Загальна характеристика імпульсних сигналів і пристроїв
- •3.2 Ключовий режим роботи транзисторів
- •3.3 Логічні елементи
- •3.3.1 Загальні відомості
- •3.3.2 Логічні елементи в інтегральному виконанні
- •3.3.2.1 Діодно-транзисторні логічні елементи
- •3.3.2.2 Транзисторно логіка -транзисторна
- •3.3.2.3 Логічні елементи на мон-транзисторах
- •3.3.2.4 Логічні елементи на мен-транзисторах
- •3.3.2.5 Інтегральна інжекційна логіка
- •3.3.2.6 Логічні елементи емітерно-зв'язкової логіки
- •3.3.3 Дослідження логічних елементів на комп’ютері
- •3.4 Тригери
- •3.4.1 Загальні відомості
- •Продовження таблиці 3.3
- •3.4.2 Характерні явища для тригерів
- •3.4.3 Дослідження тригерів на комп'ютері
- •3.5 Компаратори і тригери шмітта, генератори імпульсів
- •3.5.1 Загальні відомості
- •3.5.2 Особливості й фізичні явища. Принцип дії.
- •3.5.2.1 Компаратор
- •3.5.2.2 Тригер Шмітта
- •3.5.2.3 Мультивібратори
- •3.5.2.4 Одновібратори
- •3.5.2.5 Блокінг-генератор
- •Генератори лінійно змінюваної напруги
- •3.5.3 Дослідження імпульсних пристроїв на операційних підсилювачах
- •Завдання для домашньої підготовки
- •1 Для компаратора
- •2 Для тригера Шмітта
- •2.1 Записати визначення тригера Шмітта.
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Для одновібратора:
- •4.1 Записати визначення одновібратора.
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •1 Дослідження схеми компаратора.
- •Дослідження схеми тригера Шмітта
- •3 Дослідження схеми мультивібратора
- •4 Дослідження схеми одновібратора
- •До пункту 3.5.2.2
- •До пункту 3.5.2.3
- •3.6 Інтегруючі і диференціюючі rc-ланцюги
- •3.6.1 Інтегруючий rc-ланцюг
- •3.6.2 Диференціюючий rc-ланцюг
- •Глава 4 елементи електронної пам’яті
- •Загальні відомості
- •4.2 Мікросхеми постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •4.3 Мікросхеми програмувальних постійних запам'ятовувальних пристроїв
- •Контрольні питання
- •4.4 Принцип побудови динамічного запам'ятовувального елемента
- •Контрольні питання
- •4.5 Елемент флеш- пам'яті
- •4.6 Фероелектрична пам'ять
- •4.7 Магнітна пам'ять
- •4.8 Новий напрямок - спінтроніка
- •Глава 5 перетворювальні електронні пристрої
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •5.3 Однофазний двухпівперіодний випрямляч із нульовим виводом
- •5.4 Однофазний мостовий випрямляч
- •5.5 Випрямлячі - помножувачі напруги
- •5.6 Згладжуючі фільтри
- •5.6.1 Дослідження двлпівперіодних випрямлячів однофазного струму
- •Завдання для домашньої підготовки
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.7 Стабілізатори напруги
- •5.7.1 Параметричні стабілізатори напруги
- •5.7.2 Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Контрольні питання
- •5.7.3 Дослідження стабілізаторів напруги
- •Завдання для домашньої підготовки
- •2 Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.8 Керовані випрямлячі
- •5.9 Інвертори
- •Конвертори
- •Глава 6 Блоки живлення персональних компютерів
- •Додаток а електричні кола постійного струму Основні визначення і закони
- •1 Джерела електричної енергії (джерела живлення).
- •Розрахунок лінійних кіл постійного струму з одним джерелом живлення.
- •Розрахунок лінійних ланцюгів з декількома джерелами живлення.
- •Додаток б електричні кола змінного струму Поняття про змінний струм
- •Основні поняття синусоїдальної функції
- •Зображення синусоїдальної величини вектором
- •Кутова частота і фазові співвідношення
- •Початковий фазовий кут, або початкова фаза.
- •Прості електричні кола змінного струму
- •Список літератури
Принцип побудови підсилювальних каскадів.
Багато підсилювачів складаються з декількох ступенів, що здійснюють послідовне посилення сигналу. Звичайно щабель посилення називається каскадом
Принцип побудови й роботи різних підсилювачів зручно показати на прикладі структурної схеми рис. 2.1.
ППС
ПЗЧ
ПВЧ
ШПП
ВПП
Рисунок 2.1 - Принцип побудови й роботи різних підсилювачів
Основним
елементом підсилювача є підсилювальний
елемент ПЕ, функцію якого виконує
біполярний або польовий транзистор і
резистор R. Разом з напругою електроживлення
Е ці елементи утворюють вихідний ланцюг
підсилювача. Посилюваний сигнал
,
прийнятий на малюнку 2.2, а синусоїдальним,
подається на вхід ПЕ. Вихідний сигнал
знімається з виходу ПЕ або з резистора
R. Зміна вихідного сигналу створюється
в результаті зміни опору ПЕ й, отже,
струму
у вихідному ланцюзі під впливом вхідної
напруги.
Процес посилення ґрунтується на перетворенні енергії джерела постійної напруги Е в енергію змінної напруги у вихідному ланцюзі за рахунок зміни опору ПЕ за законом, що задається вхідним сигналом.
Через
використання для електроживлення
постійного джерела напруга Е, струм
у
вихідному ланцюзі підсилювача є
односпрямованим (рис. 2.2, а). При цьому
змінний струм і напруга вихідного
ланцюга, пропорційні струму й напрузі
вхідного сигналу, варто розглядати як
змінні складові сумарних струму й
напруги, що накладаються на їх постійні
складові
,
(рис.2.2, б). Зв'язок між постійними й
складовими тридцятилітніми повинен
бути таким, щоб амплітудні значення
змінних тридцятилітніх не перевищували
постійних складових, тобто
,
.
Невиконання цих умов призведе до викривлення форми вихідного сигналу.
Таким
чином, для забезпечення роботи
підсилювального каскаду при змінному
вхідному сигналі в його вихідному
ланцюзі повинні бути створені постійні
складові струму
і напруги
.
Рисунок 2.2 - Принцип побудови (а) і часові діаграми (б) роботи підсилювального каскаду
Це
завдання вирішують шляхом подачі у
вхідний ланцюг підсилювача крім
посилюваного сигналу відповідної
постійної напруги
або струму
. Постійні
складові струми й напруги при відсутності
вхідного сигналу визначають режим
спокою підсилювача. Таким чином, параметри
режиму спокою
,
,
,
характеризують електричний стан схеми
при відсутності вхідного сигналу.
Підсилювальні властивості підсилювача ґрунтуються на наступному: при подачі на керований елемент напруги або струму вхідного сигналу змінюється опір ПЕ, внаслідок чого в струмі вихідного ланцюга створюється змінна частина.
Показники підсилювальних каскадів залежать від способу включення транзистора, що виконує роль керованого елемента.
Контрольні питання
Що називають каскадом посилення?
Визначте структурну схему підсилювача.
Яку роль виконує керуючий елемент?
Яку роль виконує резистор R?
У чому полягає принцип роботи підсилювальних каскадів?
На чому ґрунтується процес посилення?
Яку роль виконує вхідний сигнал?
Що називають вихідним сигналом?
Які графіки зміни вхідного й вихідного сигналів у часі?
Які умови посилення сигналів без викривлення?
Яку роль виконують постійна напруга, що подається на вхід підсилювача?
Що таке режим спокою?
Які параметри режиму спокою?
Чим визначається клас посилення підсилювача?
У чому полягає режим класу А?
У чому полягає режим класу В?
У чому полягає режим класу АВ?
На чому ґрунтуються підсилювальні властивості підсилювача?