Класифікація товарів промислового призначення

Підприємства й організації закуповують величезну різноманітність товарів та послуг. Товари промислового призначення можна класифікувати на основі того, якою мірою вони беруть участь у процесі виробництва, та їхної відносної цінності. Можна виділити три групи цих товарів: матеріали й деталі, капітальне майно та допоміжні матеріали й послуги (рис. 9.2).

1. Матеріали й деталі ¾ товари, що повністю використовуються у виробі виробника. Їх можна підрозділити на дві групи: сировина та напівфабрикати й деталі.

Сировина містить у собі сільськогосподарську продукцію (пшеницю, бавовну, фрукти, овочі тощо.) і природні продукти (рибу, ліс, сиру нафту, залізну руду та ін.).

Матеріали та деталі		Капітальне майно		Допоміжні матеріали та послуги
Сировина		Стаціонарні спорудження		Допоміжні матеріали
Напівфабрикати й деталі		Допоміжне устаткування		Ділові послуги

Рис. 9.2 Класифікація товарів промислового призначення

Напівфабрикати й деталі являють собою або матеріальні компоненти (залізо, пряжа, цемент, дріт та ін.), або комплектуючі вироби (невеликі моторчики, шини, виливка тощо.).

2. Капітальне майно ¾ товари, що частково присутні в готовому виробі. Його можна підрозділити на дві групи: стаціонарні спорудження й допоміжне устаткування.

Стаціонарні спорудження являють собою будови (заводи, адміністративні будинки та ін.) і стаціонарне встаткування (генератори, вертикально-свердлильні верстати, комп'ютери, підйомники тощо.).

Допоміжне устаткування містить у собі спонуковане заводське встаткування (ручний інструмент, автонавантажувачі тощо.) і конторське встаткування (комп’ютери, письмові столи та ін.).

3. Допоміжні матеріали й послуги ¾ об'єкти, взагалі не присутні в готовому виробі.

Допоміжні матеріали можуть бути двох видів: робочі матеріали (мастила, кам'яне вугілля, папір для письма, олівці тощо.) і матеріали для технічного обслуговування й ремонту (фарби, цвяхи, щітки та ін.).

4. Ділові послуги підрозділяються на послуги з технічного обслуговування й ремонту (миття вікон, ремонт комп’ютерів та ін.) і послуги консультативного характеру (правові консультації, консультації для керівництва, реклама та ін.).

3. Марка товару

Марка — це ім'я, термін, знак, малюнок або їхнє поєднання, призначене для ідентифікації товарів і послуг одного продавця або їхні групи й диференціація їх від товарів і послуг конкурентів.

Атрибути марки: марочні назви, марочний знак, товарний знак, авторське право.

Рішення щодо марочних позначень з'являються, щоб позначити приналежність товару виробникові.

Останнім часом з'явилася тенденція до ліквідації марочних позначень для зниження ціни.

Рішення хазяїна марки може мати три шляхи просування свого товару на ринок:

- під маркою самого виробника;

- під маркою посередника, що продає цей товар;

- як під своєю, так і під маркою посередника.

Існує чотири підходи до проблеми присвоєння марочних назв:

- індивідуальна марочна назва (не пов'язана з ім'ям фірми);

- єдина марочна назва для всіх товарів;

- колективна марочна назва для товарних сімейств;

- торговельна назва фірми в поєднанні з індивідуальними марками товарів;

Існує багатомарочний підхід. Це дві або більше марок в одній товарній категорії.

Товарний знак — марка або її частина, забезпечені правовим захистом. Він захищає виключні права продавця на користування марочною назвою або марочним знаком.

Авторське право —- виключне право на відтворення, публікацію й продаж, утримування форми літературного, музичного або художнього твору.

Якість — це розрахункова здатність марочного товару виконувати свої функції: довговічність, ремонтопридатність, надійність, точність, простота експлуатації тощо. У маркетингу якість розглядається з погляду купівельних уявлень.

Товарна марка — це зареєстроване в установленому порядку позначення, розміщене на товарі або його упаковці. Воно є ознакою авторства даного виробника, яка відрізняє його від конкурентів.

Подання товару у вигляді марочного притягує увагу покупця, підвищує його ціннісну значущість. Товарний знак є одним з видів промислової власності, затверджених Паризькою конвенцією 1883 р. Фірма-виробник може розраховувати на визнання, більш високі ціни, а отже на більші вигоди на ринку тільки в тому випадку, якщо вдало вибрана торговельна марка.

Торговельні марки класифікують так: фірмове ім’я; фірмовий знак; торговельний образ; торговельний знак. Фірмові імена, знаки, образи — це маркетингові позначення, які аж ніяк не забезпечують юридичного захисту від використання конкурентами, якщо незареєстровані як торговельні знаки. Відсутність на товарі марочних позначень найчастіше зумовлено економією на упаковці та рекламі. Це, звичайно, відбивається на ціні та є доказом того, що якісні характеристики фірми і її товару не претендують на пріоритетність.

Корпоративні символи є сукупністю знакової символіки, у якій відображено назву фірми, торговельні образи, торговельні знаки, узагальнений образ фірми. Систему «фірмового стилю» складають такі елементи: торговельна марка (товарний знак); логотип — спеціально розроблений оригінальний ескіз повного або скороченого найменування фірми; фірмовий блок — об’єднані в композицію знак і логотип; фірмовий колір або поєднання кольорів; фірмовий комплекс шрифтів; фірмові константи (формат, система ілюстрацій).