
- •Правила виконання лабораторних робіт
- •Правила охорони праці, техніки безпеки і протипожежної профілактики при роботі в лабораторії
- •Перша допомога при можливих нещасних випадках у лабораторії
- •Лабораторна робота № 1
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Асортимент та технологія виробництва плодово-ягідних соків
- •5.2 Технологічний процес виготовлення плодово-ягідних соків
- •5.3 Асортимент та технологічна схема виробництва концентрованих томатопродуктів
- •5.4 Технологія виробництва квашеної капусти
- •5.5 Технологія виробництва солених огірків
- •5.6 Технологія виробництва мочених плодів та ягід
- •5.7 Технологія виробництва фаршированих овочів
- •6. Зміст роботи
- •Методика визначення:
- •Методика визначення:
- •Методика визначення:
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 2 Тема: вплив різних способів обробки на вміст нітратів у рослинних продуктах
- •Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •6. Порядок виконання роботи
- •6.2.1 Визначення вмісту нітратів на приладі „Мікон –Мін 100”.
- •6.2.2 Визначення нітратів експрес–методом на приладі „Нітрат – м”.
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 3
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Вимоги до сировини
- •5.3 Технологія виробництва майонезу
- •5.3.1 Підготування окремих компонентів рецептурного складу
- •5.4 Визначення якості майонезу
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 4
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •6. Порядок виконання роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 5
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Види, типи і сорти борошна
- •5.2 Склад борошна
- •5.3 Показники якості борошна
- •5.3.1 Вимоги до показників якості борошна
- •5.3.2 Хлібопекарські властивості пшеничного і житнього борошна
- •6. Порядок виконання роботи
- •6.1 Методика визначення кольору борошна
- •6.2 Методика визначення смаку і хрусту борошна
- •6.3 Методика визначення запаху борошна
- •6.4 Методика визначення вологості борошна
- •6.5 Методика визначення якості і кількості сирої клейковини пшеничного борошна
- •6.6 Методика визначення зольності борошна
- •6.7 Методика визначення розміру часток борошна
- •6.8 Методика визначення кислотності борошна
- •6.9 Методика визначення зараження борошна комірними шкідниками
- •6.10 Методика обробки результатів
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 6
- •1. Ціль заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Вади хліба
- •5.1.2 Вади, викликані порушенням технологічного режиму
- •5.1.3 Вади м’якушу
- •5.1.4 Зовнішні вади хліба
- •5.1.5 Вади смаку та запаху хліба
- •5.2 Хвороби хліба
- •6. Порядок виконання роботи
- •6.1 Методика визначення якості хліба
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 7
- •1. Ціль заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Характеристика круп'яної сировини
- •5.2 Асортимент крупи
- •5.3 Технологічний процес виробництва крупи
- •6. Порядок виконання роботи
- •6.1 Методика визначення якості крупи
- •6.1.2 Визначення органолептичних показників.
- •6.1.3 Визначення фізико-хімічних показників крупи.
- •7. Оформлення звіту
- •Дозволені рівні вмісту нітратів у рослинних продуктах
- •Фізико-хімічні показники майонезів та соусів
- •Характеристика зерна пшениці різних типів при просвічуванні на діафаноскопі
- •Вологість, щільність і кислотність м'якушу хліба
- •Показники якості крупів
5.2 Технологічний процес виготовлення плодово-ягідних соків
1) Доставка, приймання та зберігання сировини
2) Миття
3) Інспекція, сортування та калібрування сировини
4) Оброблення сировини для підвищення виходу соку (може використовуватися один або декілька способів обробки)
5) Отримання соку пресуванням
6) Освітлення соку (отримання кристально прозорого продукту). Виконують його одним із наступних способів або їх поєднанням:
а) грубе фільтрування;
б) відстоювання (самоосвітлення);
в) центрифугування;
г) електросепарування;
д) освітлення ферментними препаратами (найчастіше використовують ферментний препарат пліснявих грибів – авомарин);
е) оклеювання. Оклеюванням називають освітлення шляхом додавання колоїдних розчинів клеєподібних речовин (желатин, рибячий клей, агар). Оклеювання виконують при температурі 10-12оС, триває воно 6-10 год.;
ж) освітлення гірчицею;
з) освітлення миттєвим підігріванням (тривалість підігрівання та охолодження повинна становити по 10 с. Температура підігрівання 75-80оС, температура охолодження 15-20оС).
7) Фільтрування соку
8) Купажування (змішування) соку
9) Деаерація соку
10) Фасування соку
11) Консервування соку. Консервують соки одним з наступних способів:
а) пастеризація (Т= 73-85оС, тривалість 10-60 хв);
б) гаряче розливання (Т= 90-95оС, тривалість 30-40 хв);
в) асептичне консервування (нагрівання до 120-135оС за 15-25 с, наступне швидке охолодження до 35-50оС та розливання у тару в асептичних (стерильних) умовах;
г) стерилізуюче фільтрування (виконують на прес-фільтрі, який перед роботою стерилізують парою протягом 45-60 хв);
д) консервування вуглекислим газом (концентрація СО2, яка забезпечує збереження соку, становить 15% до маси соку).
є) консервування хімічними речовинами (спиртом, бензойнокислим натрієм, сорбіновою кислотою, діокисом сірки).
ж) консервування струмом високої частоти;
з) консервування антибіотиками (аліл-гірчична олія);
і) консервування заморожуванням (температура від мінус 18 до мінус 20оС);
к) консервування сушінням.
5.3 Асортимент та технологічна схема виробництва концентрованих томатопродуктів
Концентровані томатопродукти – це звільнена від шкірочки і насіння та уварена томатна маса.
За вмістом сухих речовин концентровані томатопродукти поділяють на:
томатне пюре (12, 15, 20% сухих речовин);
томатна паста (25, 30, 35, 40% сухих речовин);
томатні соуси.
Технологічна схема виробництва томатної пасти наведена на рисунку 1.
5.4 Технологія виробництва квашеної капусти
Для квашення використовують білоголову капусту пізніх та середніх сортів. Капусту перед квашенням звільняють від зелених покривних листків, потім шинкують, отримуючи стружку товщиною 2-3 мм, шириною до 5 мм.
Для поліпшення смакових якостей до капусти додають подрібнену кружками або стружкою моркву, яблука, ягоди брусниці або журавлини. Крім того, використовують прянощі: кмин, лавровий лист.
Квашення виконують у цементованих або деревяних дошниках ємністю до 200 л.
Рисунок 1 – Технологічна схема виробництва томатної пасти
Подрібнену капусту разом з допоміжними матеріалами загружають у дошник, вирівнюють, щільно трамбують та кожен шар пересипають кухонною сіллю, яка додається у кількості 2,0-2,5%. Щільне трамбування дозволяє добре використовувати ємність дошнику та сприяє утворенню анаеробних умов при квашенні. Ці умови сприяють збереженню в капусті вітаміну С.
Процес бродіння іде у декілька стадій:
при температурі 15-18оС відбувається сильне газоутворення, у результаті чого обєм капусти збільшується на 2-3%;
при температурі 15-18оС відбувається основне бродіння, яке характеризується накопиченням молочної кислоти у результаті розпаду цукрів під дією молочнокислих бактерій. Тривалість другої стадії 7-10 днів. Бродіння повинно бути припинено, коли вміст молочної кислоти досягає 1%;
накопичена молочна кислота починає пригнічувати діяльність молочнокислих бактерій. Разом з тим, у кислому середовищі добре розвиваються цвілі та дріжджі, які руйнують молочну кислоту.
Для того, щоб не допустити цього явища, необхідно знизити температуру до 0-2оС. Якщо не зупинити процес бродіння, то він піде далі і припиниться при концентрації молочної кислоти 2,5%.
Уся капуста швидко охолонути не може, тому у центрі дошнику вона перекисає. Крім того починається маслянокисле бродіння та зявляється гіркота. Щоб цього уникнути, капусту перекладають у дрібну тару після закінчення бродіння, а потім охолоджують у камерах.