- •Правила виконання лабораторних робіт
- •Правила охорони праці, техніки безпеки і протипожежної профілактики при роботі в лабораторії
- •5.1 Асортимент та технологія виробництва плодово-ягідних соків
- •Перша допомога при можливих нещасних випадках у лабораторії
- •Лабораторна робота № 1
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.2 Технологічний процес виготовлення плодово-ягідних соків
- •5.3 Асортимент та технологічна схема виробництва концентрованих томатопродуктів
- •5.4 Технологія виробництва квашеної капусти
- •5.5 Технологія виробництва солених огірків
- •5.6 Технологія виробництва мочених плодів та ягід
- •5.7 Технологія виробництва фаршированих овочів
- •6. Зміст роботи
- •Методика визначення:
- •Методика визначення:
- •Методика визначення:
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 2 Тема: вплив різних способів обробки на вміст нітратів у рослинних продуктах
- •Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •6. Порядок виконання роботи
- •6.2.1 Визначення вмісту нітратів на приладі „Мікон –Мін 100”.
- •6.2.2 Визначення нітратів експрес–методом на приладі „Нітрат – м”.
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 3
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Вимоги до сировини
- •5.3 Технологія виробництва майонезу
- •5.3.1 Підготування окремих компонентів рецептурного складу
- •5.4 Визначення якості майонезу
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 4
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •6. Порядок виконання роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 5
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Види, типи і сорти борошна
- •5.2 Склад борошна
- •5.3 Показники якості борошна
- •5.3.1 Вимоги до показників якості борошна
- •5.3.2 Хлібопекарські властивості пшеничного і житнього борошна
- •6. Порядок виконання роботи
- •6.1 Методика визначення кольору борошна
- •6.2 Методика визначення смаку і хрусту борошна
- •6.3 Методика визначення запаху борошна
- •6.4 Методика визначення вологості борошна
- •6.5 Методика визначення якості і кількості сирої клейковини пшеничного борошна
- •6.6 Методика визначення зольності борошна
- •6.7 Методика визначення розміру часток борошна
- •6.8 Методика визначення кислотності борошна
- •6.9 Методика визначення зараження борошна комірними шкідниками
- •6.10 Методика обробки результатів
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 6
- •1. Ціль заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Вади хліба
- •5.1.2 Вади, викликані порушенням технологічного режиму
- •5.1.3 Вади м’якушу
- •5.1.4 Зовнішні вади хліба
- •5.1.5 Вади смаку та запаху хліба
- •5.2 Хвороби хліба
- •6. Порядок виконання роботи
- •6.1 Методика визначення якості хліба
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 7
- •1. Ціль заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Характеристика круп'яної сировини
- •5.2 Асортимент крупи
- •5.3 Технологічний процес виробництва крупи
- •6.1 Методика визначення якості крупи
- •6. Порядок виконання роботи
- •6.1.2 Визначення органолептичних показників.
- •6.1.3 Визначення фізико-хімічних показників крупи.
- •7. Оформлення звіту
- •Дозволені рівні вмісту нітратів у рослинних продуктах
- •Фізико-хімічні показники майонезів та соусів
- •Характеристика зерна пшениці різних типів при просвічуванні на діафаноскопі
- •Вологість, щільність і кислотність м'якушу хліба
- •Показники якості крупів
6.5 Методика визначення якості і кількості сирої клейковини пшеничного борошна
На технічних терезах зважують 25 г борошна і висипають його у фарфорову ступку або чашку. Туди ж наливають 13 мл водопровідної води температурою 18ºС і замішують тісто до однорідної маси спочатку шпателем, а потім руками. Частинки тіста, що прилипли до шпателя і ступки, знімають ножем і приєднують до загальної маси.
Тісто формують у вигляді кульки, кладуть у чашку, закривають склом, щоб уникнути обвітрювання, і залишають у спокої на 20 хв. Потім промивають тісто у ємності з водою (1-2 л) температурою 10°С. Воду для промивання міняють 3-4 рази, проціджуючи її кожен раз через густе шовкове сито, щоб утримати шматочки клейковини і приєднати їх до загальної маси.
Можна відмивати клейковину під струменем води над густим ситом. Клейковину відмивають від оболонок і крохмалю до тих пір, доки промивна вода не стане прозорою. Визначити кінець промивання можна, додавши у воду, віджату із клейковини, краплю розчину йоду в йодистому калії (проба на крохмаль). Якщо синього кольору немає, відмивання можна вважати завершеним. Для визначення кількості клейковини відмиту масу віджимають 2-3 рази між сухими долонями, доки вона не почне прилипати до рук, а потім зважують. Після першого зважування клейковину промивають ще раз протягом 5 хв. під струменем води, вижимають і зважують вдруге. Якщо різниця між двома зважуваннями не більше 0,1 г, відмивання рахують закінченим.
Вміст клейковини у борошні визначають за формулою (10):
(10)
де Мк – маса клейковини, г;
М – кількість борошна, г; М = 25 г.
Вміст клейковини виражають з точністю до 1 %. Відхилення при контрольних аналізах не повинні перевищувати 0,2 %.
Якість клейковини визначають за її кольором, розтягненням, еластичністю та пружністю. Колір клейковини встановлюють безпосередньо після відмивання, характеризуючи визначеннями "світла", "сіра" або "темна". Колір клейковини доброї якості – світло-жовтий.
Структурно-механічні властивості клейковини оцінюють таким способом. Із відмитої та зваженої клейковини на технічних терезах відважують шматочок масою 4 г, який формують у кульку. Кульку утримують протягом 15 хв у воді температурою 18ºС. Потім беруть трьома пальцями кожної руки і розтягують (без прокручування) над лінійкою з міліметровими поділами до розриву. Розтягування повинно продовжуватися близько 10 с. За розтягом клейковину поділяють на коротку (розтягується до 10 см), середню (10-20 см) і довгу (розтягується більше ніж на 20 см).
Еластичність клейковини визначають, стискуючи її між пальцями або розтягуючи на невелику довжину (2-3 см). Еластичність клейковини добра, якщо вона після стискання або розтягу майже повністю відновлює форму і розміри. Клейковина незадовільної еластичності не відновлює свої попередні розміри після розтягу або стискання, або ж розтягується важко, рветься (надзвичайно пружна клейковина).
Клейковина задовільної еластичності займає посереднє місце між клейковиною з доброю і незадовільною еластичністю. Для визначення еластичності клейковини існує багато пристроїв, в яких вимірюють здібність зразка стискатися або розтягуватися.
Кількість
і якість сирої клейковини має велике
значення у виробництві
хліба.
При
замішуванні борошна з водою клейковина
робиться еластичною
і пружною, затримує вуглекислий газ під
час бродіння тіста, сприяє
його розпушеності і утворюванню пор
при випіканні. При поганій клейковині
борошно не дає гарного хліба. Пропікання
хліба залежить в
значній мірі від здібності клейковини
поглинати і утримувати воду.
На якість клейковини в значній мірі
впливає пошкодження зерна
клопом-черепашкою,
перегрівання під час просушування. В
першому випадку клейковина стає надто
тягучою, а в другому – коротко-розривною,
втрачає пружність. Пошкодження пшениці
морозом і "запалення" суховієм
призводить до утворення недорозвинутого
зерна і слабкої клейковини. В борошні
із пророслого зерна підвищена активність
амілолітичних ферментів, слабо тягуча
клейковина. Тому, перед випіканням хліба
обов’язково проводять визначення
кількості і якості клейковини кожної
партії борошна.
