
- •Правила виконання лабораторних робіт
- •Правила охорони праці, техніки безпеки і протипожежної профілактики при роботі в лабораторії
- •Перша допомога при можливих нещасних випадках у лабораторії
- •Лабораторна робота № 1
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Асортимент та технологія виробництва плодово-ягідних соків
- •5.2 Технологічний процес виготовлення плодово-ягідних соків
- •5.3 Асортимент та технологічна схема виробництва концентрованих томатопродуктів
- •5.4 Технологія виробництва квашеної капусти
- •5.5 Технологія виробництва солених огірків
- •5.6 Технологія виробництва мочених плодів та ягід
- •5.7 Технологія виробництва фаршированих овочів
- •6. Зміст роботи
- •Методика визначення:
- •Методика визначення:
- •Методика визначення:
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 2 Тема: вплив різних способів обробки на вміст нітратів у рослинних продуктах
- •Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •6. Порядок виконання роботи
- •6.2.1 Визначення вмісту нітратів на приладі „Мікон –Мін 100”.
- •6.2.2 Визначення нітратів експрес–методом на приладі „Нітрат – м”.
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 3
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Вимоги до сировини
- •5.3 Технологія виробництва майонезу
- •5.3.1 Підготування окремих компонентів рецептурного складу
- •5.4 Визначення якості майонезу
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 4
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •6. Порядок виконання роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 5
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Види, типи і сорти борошна
- •5.2 Склад борошна
- •5.3 Показники якості борошна
- •5.3.1 Вимоги до показників якості борошна
- •5.3.2 Хлібопекарські властивості пшеничного і житнього борошна
- •6. Порядок виконання роботи
- •6.1 Методика визначення кольору борошна
- •6.2 Методика визначення смаку і хрусту борошна
- •6.3 Методика визначення запаху борошна
- •6.4 Методика визначення вологості борошна
- •6.5 Методика визначення якості і кількості сирої клейковини пшеничного борошна
- •6.6 Методика визначення зольності борошна
- •6.7 Методика визначення розміру часток борошна
- •6.8 Методика визначення кислотності борошна
- •6.9 Методика визначення зараження борошна комірними шкідниками
- •6.10 Методика обробки результатів
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 6
- •1. Ціль заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Вади хліба
- •5.1.2 Вади, викликані порушенням технологічного режиму
- •5.1.3 Вади м’якушу
- •5.1.4 Зовнішні вади хліба
- •5.1.5 Вади смаку та запаху хліба
- •5.2 Хвороби хліба
- •6. Порядок виконання роботи
- •6.1 Методика визначення якості хліба
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 7
- •1. Ціль заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Характеристика круп'яної сировини
- •5.2 Асортимент крупи
- •5.3 Технологічний процес виробництва крупи
- •6. Порядок виконання роботи
- •6.1 Методика визначення якості крупи
- •6.1.2 Визначення органолептичних показників.
- •6.1.3 Визначення фізико-хімічних показників крупи.
- •7. Оформлення звіту
- •Дозволені рівні вмісту нітратів у рослинних продуктах
- •Фізико-хімічні показники майонезів та соусів
- •Характеристика зерна пшениці різних типів при просвічуванні на діафаноскопі
- •Вологість, щільність і кислотність м'якушу хліба
- •Показники якості крупів
5.3 Показники якості борошна
Якість борошна всіх видів і сортів нормується стандартами (додаток Г) і характеризується великою кількістю показників, які поділяються на дві групи:
група – показники, характеристика та кількість котрих не залежать від виду і сорту борошна, тобто до них пред’являють єдині вимоги (запах, смак хруст, вологість, зараженість шкідниками хлібних запасів, наявність шкідливих і металевих домішок);
група – показники, які нормуються по кількості для борошна різних видів і сортів (колір, зольність, величина змелених частинок, кількість сирої клейковини, кислотність).
5.3.1 Вимоги до показників якості борошна
П е р ш а група вимог:
– свіжість – борошно повинно мати слабкий специфічний борошняний запах. Свіже борошно має прісний смак, при довгому розжовуванні воно стає солодкуватим;
– хруст – неприпустима вада. Хруст відчувається при розжовуванні борошна. Він проявляється після виробництва борошна із зерна недостатньо очищеного від мінеральних домішок. Вада передається хлібові;
– вологість – не повинна перевищувати 15 %. При великій вологості борошно погано зберігається: прокисає, самозігрівається. Вологість борошна потрібно враховувати при розрахунку кількості води для замішування тіста;
– зараженість шкідниками хлібних запасів. Борошно – це напівфабрикат, який використовується для приготування хліба. Тому, при наявності будь якого із шкідників на будь-якій стадії, борошно вважається нестандартним;
– шкідливі домішки – допускаються в суворо визначених межах, не більш 0,05%;
– металеві домішки – виявляються у борошні при поганому очищенні зерна або при використанні зношених робочих органів машин. На 1кг борошна допускається до 3 мг пиловидних металодомішок.
Д р у г а група вимог:
– колір – по мірі зростання виходу борошно змінюється від білого або кремового (круп'яний або вищій сорт) до білого з сіруватим відтінком (І сорт) і помітними частинами оболонок зерна (обойне);
– зольність – тканини зерна мають неоднакову кількість мінеральних елементів. Тому зольність є непрямим показником сортності всіх видів борошна. Для кожного сорту борошна стандарт передбачає певні норми зольності: для пшеничного борошна вищого сорту – не більше 0,55%, 1 сорту – не більше 0,75%, 2 сорту – 1,25%, обойного - не менш, ніж на 0,07% нижче зольності зерна до очистки. Для житнього борошна зольність повинна дорівнювати 0,75% – для сіяного, 1,45% – для обдирного, 2% – для обойного, але не менше ніж на 0,07% нижче зольності зерна до очистки;
– крупність помелу – характеризує ступінь подрібнення часток борошна. Чим вищий сорт, тим менші його частки. Крупність помелу впливає на харчову цінність борошна та його хлібопекарні властивості;
– вміст сирої клейковини характеризує "силу" борошна. Високий вміст клейковини вказує на високі хлібопекарні властивості борошна. Клейковиною називають комплекс білкових речовин зерна, здатних при розбуханні у воді утворювати в'язку еластичну масу. Її виділяють із тіста відмиванням водорозчинних речовин, крохмалю.
Вміст сирої клейковини у борошні різних сортів регламентується стандартом і повинно складати не менше 28% для борошна вищого сорту, 30% – для 1 сорту, 25% – для 2 сорту, 20% – для обойного.