6. Порядок виконання роботи
Студенти розподіляються на бригади по чотири чоловіки.
Кожна бригада одержує зразок зерна пшениці і проводить дослідження зерна на склоподібність за двома методами. Після проведення дослідів студенти схематично зарисовують поперечні розрізи зерна пшениці різної склоподібності ендосперму та здійснюють розрахунок загальної склоподібності випробувального зразку.
Методика визначення:
При проведенні випробувань визначають загальну склоподібність. Під цим показником розуміють суму повністю склоподібних зерен з половиною кількості частково склоподібних зерен.
6.1 Визначення склоподібності з використанням діафаноскопу. При проведенні окремого аналізу тільки на склоподібність наважку зерна пшениці або рису масою 50 г звільняють від смітної та зернової домішок. Якщо зерно вологе, його підсушують до вологості 17 % при температурі не вище 50°С.
При повному аналізі середньої проби склоподібність зерна пшениці визначають після аналізу на засмічування відповідно до порядку, який встановлений ГОСТ 10839.
6.1.1 На касету діафаноскопа висипають наважку зерна пшениці; здійснюючи круговий рух касети у горизонтальній площині, досягають заповнення усіх 100 комірок решітки цілими зернами, по одному в кожній комірці. Залишки зерна обережно зсипають, злегка нахиляючи касету, після чого її вставляють у проріз приладу і вмикають джерело світла. За допомогою рукоятки керування касету встановлюють у корпусі таким чином, щоб у полі зору був видний перший ряд комірок з зерном.
6.1.2 Лічильник налагоджують обертом ручки скиду відліку таким чином, щоб на верхньому табло були цифри 00, а на нижньому – 50.
6.1.3 Після встановлення лічильника придивляються крізь окуляр діафаноскопу на перший ряд зерна та підраховують кількість повністю склоподібних і борошнистих зерен. Характеристика зерен пшениці різних типів наведена у додатку В.
6.1.4 Обертом ручки за годинниковою стрілкою відкладають на лічильнику кількість повністю склоподібних зерен, а обертом ручки проти годинникової стрілки – кількість борошнистих зерен. Після огляду усього зерна першого ряду касети пересовують так, щоб у полі зору було видно другий ряд зерна; переглядають його і висновки підрахунку повністю склоподібних та борошнистих зерен відкладають на лічильнику і т.д. Після огляду останнього десятого ряду зерен, про що попереджує червона смуга на касеті, на нижньому табло лічильника буде вказаний відсоток загальної склоподібності, а на верхньому табло – вміст повністю склоподібних зерен у відсотках.
6.2 Визначення склоподібності за результатами огляду зрізу зерна.
6.2.1 З підготовленої до аналізу наважки зерна пшениці виділяють без вибору 100 цілих зернин і розрізують впоперек їх середини.
Зріз кожного зерна переглядають, і зерно, з огляду до характеру зрізу, відносять до однієї з трьох груп відповідно до наступної характеристики:
Склоподібне зерно – з повністю склоподібним ендоспермом;
борошнисте зерно – з повністю борошнистим ендоспермом;
частково склоподібне зерно – з частково борошнистим або частково склоподібним ендоспермом.
Зерна пшениці з певно виявленими борошнистими плямами (“жовтобочки”), при зовнішньому огляді без розрізування відносять до частково склоподібних зерен.
6.3 Виявлена крізь візуальний огляд і на діафаноскопі кількість повністю склоподібних, борошнистих і частково склоподібних зерен заноситься до таблиці 4.
6.4 Загальну склоподібність зерна (Зс) у відсотках розраховують за формулою (8):
Зс
=
П
с
+
,
(8)
де П с – кількість повністю склоподібних зерен, шт.
Ч с – кількість частково склоподібних зерен, шт.
Таблиця 4 – Визначення склоподібності зерна пшениці
Кількість повністю склоподібних зерен, Пс, шт. |
Кількість борошнистих зерен, Б, шт. |
Кількість частково склоподібних зерен, Чс, шт. |
Склоподібність зерна, Зс, %
|
1. |
|
|
|
-//- |
|
|
|
10. |
|
|
|
Визначення загальної склоподібності зерна проводять до десятих часток відсотку з подальшим округлюванням висновків до цілого числа. Таким чином, якщо десяті частки відсотку йдуть за непарною цифрою, то останню збільшують на одиницю і залишають її без змін, якщо вона парна або нуль.
6.5 В документі про якість зерна вказують результати визначення загальної склоподібності в цілих одиницях відсотку, а також, яким методом проводили визначення склоподібності (на діафаноскопі або за зрізом зерна).