
- •Правила виконання лабораторних робіт
- •Правила охорони праці, техніки безпеки і протипожежної профілактики при роботі в лабораторії
- •Перша допомога при можливих нещасних випадках у лабораторії
- •Лабораторна робота № 1
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Асортимент та технологія виробництва плодово-ягідних соків
- •5.2 Технологічний процес виготовлення плодово-ягідних соків
- •5.3 Асортимент та технологічна схема виробництва концентрованих томатопродуктів
- •5.4 Технологія виробництва квашеної капусти
- •5.5 Технологія виробництва солених огірків
- •5.6 Технологія виробництва мочених плодів та ягід
- •5.7 Технологія виробництва фаршированих овочів
- •6. Зміст роботи
- •Методика визначення:
- •Методика визначення:
- •Методика визначення:
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 2 Тема: вплив різних способів обробки на вміст нітратів у рослинних продуктах
- •Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •6. Порядок виконання роботи
- •6.2.1 Визначення вмісту нітратів на приладі „Мікон –Мін 100”.
- •6.2.2 Визначення нітратів експрес–методом на приладі „Нітрат – м”.
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 3
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Вимоги до сировини
- •5.3 Технологія виробництва майонезу
- •5.3.1 Підготування окремих компонентів рецептурного складу
- •5.4 Визначення якості майонезу
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 4
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •6. Порядок виконання роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 5
- •1. Мета заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Види, типи і сорти борошна
- •5.2 Склад борошна
- •5.3 Показники якості борошна
- •5.3.1 Вимоги до показників якості борошна
- •5.3.2 Хлібопекарські властивості пшеничного і житнього борошна
- •6. Порядок виконання роботи
- •6.1 Методика визначення кольору борошна
- •6.2 Методика визначення смаку і хрусту борошна
- •6.3 Методика визначення запаху борошна
- •6.4 Методика визначення вологості борошна
- •6.5 Методика визначення якості і кількості сирої клейковини пшеничного борошна
- •6.6 Методика визначення зольності борошна
- •6.7 Методика визначення розміру часток борошна
- •6.8 Методика визначення кислотності борошна
- •6.9 Методика визначення зараження борошна комірними шкідниками
- •6.10 Методика обробки результатів
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 6
- •1. Ціль заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Вади хліба
- •5.1.2 Вади, викликані порушенням технологічного режиму
- •5.1.3 Вади м’якушу
- •5.1.4 Зовнішні вади хліба
- •5.1.5 Вади смаку та запаху хліба
- •5.2 Хвороби хліба
- •6. Порядок виконання роботи
- •6.1 Методика визначення якості хліба
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 7
- •1. Ціль заняття
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання до самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Характеристика круп'яної сировини
- •5.2 Асортимент крупи
- •5.3 Технологічний процес виробництва крупи
- •6. Порядок виконання роботи
- •6.1 Методика визначення якості крупи
- •6.1.2 Визначення органолептичних показників.
- •6.1.3 Визначення фізико-хімічних показників крупи.
- •7. Оформлення звіту
- •Дозволені рівні вмісту нітратів у рослинних продуктах
- •Фізико-хімічні показники майонезів та соусів
- •Характеристика зерна пшениці різних типів при просвічуванні на діафаноскопі
- •Вологість, щільність і кислотність м'якушу хліба
- •Показники якості крупів
5.3 Технологія виробництва майонезу
Майонез може вироблятися періодичним та безперервним способом.
Виробництво майонезу складається із наступних технологічних операцій (рис. 3):
підготовка окремих компонентів рецептурного складу;
підготовка пасти (емульгуючої та структуроутворюючої основи);
підготовка "грубої емульсії";
підготовка тонкодисперсної емульсії (гомогенізація);
додавання смакових та ароматизуючих добавок, що було неможливо на попередніх стадіях (для окремих видів майонезів);
фасування, оформлення та реалізація.
5.3.1 Підготування окремих компонентів рецептурного складу
Підготування сипких компонентів: сухого молока, цукру-піску, яєчного-порошку, солі складається з просіювання на віброситах з магнітними уловлювачами феродомішок. Ця операція також збільшує вологоємність та дисперсність в процесі набухання, поверхнево-активні властивості і емульгуючу здатність.
Рисунок 3 – Технологічна схема виробництва майонезу
Підготування оцтово-соляного розчину складається зі змішування попередньо приготовленого, профільтрованого та доведеного до потрібної концентрації (від 9 % до 15 % в залежності від виду майонезу) соляного розчину з оцтовою кислотою в кількості, обумовленій рецептурою (5-9 %).
Приготування ароматизованого оцту передбачає настоювання оцтової кислоти на різних спеціях (лавровий лист, духмяний та чорний перець та інших).
Приготування гірчиці. За 24 год. до виробництва необхідну кількість гірчичного порошку заливають гарячою водою (80-100°С) у співвідношенні 1:2, добре перемішують до однорідної консистенції і витримують до вживання.
Підготовка емульгуючої та структуроутворюючої основи. Однією з умов отримання стійкої емульсії являється правильна підготовка емульгаторів, тобто отримання їх у вигляді однорідного колоїдного розчину з максимальною дисперсністю. Основними емульгаторами, які забезпечують необхідну стійкість емульсії, являється яєчний порошок та сухе молоко.
Приготування майонезної пасти складається із процесу розчинення сухих компонентів і змішування їх до гомогенного стану в суворій послідовності та при відповідній температурі.
Якщо гірчичний порошок попередньо не готують, то процес розчинення розпочинають з запарки гірчиці. В змішувач заливають воду з температурою 90-100°С і додають гірчичний порошок, в співвідношенні 1:(2–2,5) при постійному перемішуванні до отримання гомогенної маси. Потім додають воду з температурою 35-40°С, сухе молоко, питну соду, цукор-пісок в співвідношеннях, відповідних майонезам, що виготовляються. Розчин при постійному перемішуванні нагрівають до 90-95°С і витримують при даній температурі 20-25 хв., після чого суміш охолоджують до 40-45°С.
В другому малому змішувачі розчиняють яєчний порошок у воді, попередньо нагрітій до 40-45°С, у співвідношенні 1:(1,4 - 2) в залежності від рецептури, нагрівають суміш до 60-65°С і витримують при даній температурі 20-25 хв. Потім охолоджують розчин до 30-40°С.
Підготовлена паста з обох змішувачів подасться в третій змішувач, сюди ж при постійному перемішуванні додасться розрахована кількість олії (20 - 25°С), для рівномірного розподілення олії по всіх рівнях маси вона поступає повільно (4-12 л/хв.) та через розпилювач.
Потім сюди ж подають раніше приготовлений соляно-кислотний розчин також при постійному перемішуванні.
Послідовність подачі олії та оцтово-соляного розчину повинно суворо дотримуватися, так як одночасне та прискорене їх введення може призвести до отримання зворотного типу емульсії, а на відповідній фазі емульгування – до зворотного стану фаз.
Заключним етапом отримання товарного майонезу являється приготування тонкодисперсної емульсії, тобто гомогенізація. Ця операція проводиться під суворим дотриманням рекомендованого тиску, який лежить в межах 0,9-1,3 МПа в залежності від виду та жирності майонезу, що гoтується.