4.17. Республіка Кіпр

Податкова система Республіки Кіпр (РК) має свої особливості,

пов’язані з адміністративним устроєм острова. Він поділяється на

дві частини: турецьку та грецьку. Сприятливішою для оподаткуван-

ня суб’єктів інших країн є грецька частина. Особливістю податкової

системи Кіпру є створення великої кількості офшорних компаній.

Для здійснення іноземних інвестицій в економіку РК необхідно

одержати дозвіл Національного банку та відповідного міні-

стерства.

Згідно з чинним законодавством в РК встановлені кілька органі-

заційно-правових форм компаній:

· акціонерне товариство;

· компанії з внесками членів як гарантією задоволення вимог кре-

диторів;

· повне товариство;

· командитне товариство.

Офшорні компанії, які реєструються в РК, повинні повністю, на

100 % Контролюватися іноземними резидентами та проводити свої

операції за межами острова. Але ці компанії можуть мати свій офіс в

РК і здійснювати управління своєю діяльністю. Крім того, в Рес-

публіці Кіпр можливе створення офшорних трастів, які повністю

звільняються від оподаткування. Компанії, які створені та зареєстро-

вані і здійснюють управління з острова, оподатковуються як резиден-

ти. Компанії, які зареєстровані на території РК, але керуються з

інших територій, оподатковуються податком на прибуток з доходів,

одержаних тільки на території острова. Ставка податку на прибуток

становить 20–25 %. Офшорні компанії сплачують податок за зниже-

ною ставкою 4,25 %. Якщо на острові існують філії, якими управля-

ють та контролюють із закордонних юрисдикцій, то вони звільня-

ються від сплати податків.

Система прибуткового оподаткування фізичних осіб в РК стиму-

лює участь фізичних осіб в офшорній діяльності. Ставка оподатку-

вання встановлюється в межах від 0 до 40 %. За зниженою фіксова-

ною ставкою 5 % оподатковуються іноземні інвестиційні доходи та

пенсії, що перераховуються в РК нерезидентами, які не здійснюють

безпосередньо свою діяльність на острові. Доходи, що одержують

кіпріоти, які проживають за межами острова, але переказують свої

інвестиції на острів, оподатковуються за ставкою 5 %. Іноземні служ-

бовці, які працюють в офшорних компаніях, сплачують прибутковий

податок за ставкою 0,5 % звичайної ставки. Крім того, ця категорія

працівників не сплачує податки на соціальне страхування.

Стандартна ставка податку на додану вартість в РК встановлена

у розмірі 8 %. Нульова ставка застосовується щодо фінансових по-

слуг, ренти, продажу нерухомості.

Податок на нерухомість стягується за прогресивною шкалою.

Найвища ставка становить 45 %.

Податок на оборону встановлений у розмірі 2–3 % загального до-

ходу.

Крім того, на острові стягуються податок на капітал та гербовий

збір.

З дивідендів, які сплачує компанія, зареєстрована на острові або

яка управляється чи контролюється з острова, стягується податок на

розподілений прибуток за ставкою 20 %. Офшорні компанії повністю

звільняються від сплати цього податку. Ставка податку на розподі-

лений прибуток залежить від податкових угод з іншими державами.

Такі угоди вже підписані з більшістю держав, але з деякими з них іс-

нують особливості, які полягають в створенні обмежень при викори-

станні кіпрських офшорних компаній (наприклад, США, Канада, Ве-

ликобританія).

Контрольні питання

1. Прибутковий податок з громадян та особливості його розрахун-

ку у Великобританії.

2. Податок на прибуток підприємств у Великобританії та методика

його розрахунку.

3. Податок на додану вартість у Великобританії та його зміст.

4. Місцеві податки та збори у Великобританії та їх зміст.

5. Сучасна податкова система Франції та її характеристика.

6. Непрямі податки та їх місце в бюджетній системі ФР.

7. Прямі податки, їх види та особливості розрахунку в ФР.

8. Місцеві податки та збори, особливості їх застосування в ФР.

9. Особливості податкової системи ФРН.

10. Податки з юридичних осіб у ФРН та їх характеристика.

11. Податкові платежі з фізичних осіб у ФРН.

12. Регулювання податкової системи ФРН.

13. Федеральні податки та їх місце в загальній системі оподаткуван-

ня АР.

14. Види податків в АР та їх характеристика.

15. Пільги, які мають підприємства при сплаті окремих видів подат-

ків в АР.

16. Оподаткування фізичних осіб в АР та його особливості.

17. Податкова система Італії та її особливості.

18. Оподаткування фізичних осіб в ІР.

19. Оподаткування юридичних осіб в ІР.

20. Податкова система КІсп. та її особливості.

21. Організаційна структура податкової служби КІсп.

22. Особливості оподаткування юридичних та фізичних осіб за тери-

торіальною ознакою в КІсп.

23. Податкова система Данії та її особливості.

24. Методика розрахунку податку на прибуток юридичних осіб в КД

та його особливості.

25. Характеристика податкової системи Швеції.

26. Особливості оподаткування резидентів та нерезидентів в КШ.

27. Стимулююча функція податків у Фінляндії та її зміст.

28. Оподаткування юридичних осіб в ФР.

29. Податкова система Норвегії та її характеристика.

30. Особливості оподаткування юридичних осіб в КН.

31. Оподаткування резидентів та нерезидентів у Нідерландах.

32. Оподаткування юридичних осіб у КБ.

33. Податкова система ВГЛ та її особливості.

34. Напрямки побудови податкової системи в ЧР та їх характери-

стика.

35. Характеристика податкових платежів, які сплачуються в ЧР.

36. Особливості побудови податкової системи в УР.

37. Непрямі податки РП та їх характеристика.

38. Місцеві податки та збори РП та їх характеристика.

39. Особливості податкової системи РК.

Розділ 5.

ПОДАТКОВІ СИСТЕМИ

КРАЇН АЗІЇ ТА АВСТРАЛІЇ

5.1. Японія

Важливе значення у податковій політиці Японії мають державні

податки. Серед усіх податкових надходжень приблизно 2/3 (або 64–

65 %) становлять державні податки і лише третина — місцеві. З ура-

хуванням невеликої їх частки в загальній сумі податків фінансування

місцевих бюджетів здійснюється за рахунок державних податків

(близько 2/3 державних ресурсів витрачається на місцеві податки).

Крім податкових відрахувань, для Японії характерні також непо-

даткові надходження (вони становлять близько 15 % податкових

надходжень до державного бюджету). Місцеві органи одержують

майже 25 % неподаткових надходжень.

Найбільшу питому вагу серед усіх податкових надходжень мають

прямі податки. Основні з них — це прибутковий податок з фізичних

та юридичних осіб, податок на майно та споживчий податок.

Прибутковий податок з юридичних осіб сплачується підприємства-

ми, але ставки залежать від того, куди сплачується цей податок. Так,

ставка державного прибуткового податку становить 33,48 %; пре-

фектурного — 5 % від державного, або 1,67 % від прибутку; місцевий,

районний — 12,3 % від державного, або 4,12 % від прибутку. Отже,

до бюджету надходить близько 40 % податку на прибуток.

Прибутковий податок з фізичних осіб теж має багаторівневу сис-

тему сплати. Державний податок має п’ять ставок оподаткування —

від 10 до 50 %; Префектурний податок має три ставки — від 5 до