1000 Літрів, на автомобілі залежить від фірми-виробника (вітчизняна

чи іноземна), а також від об’єму двигуна. Причому цей податок стя-

гується перед першою реєстрацією автомобіля в РП.

До непрямих податків належить також податок з ігор. Цією діяль-

ністю можуть займатися тільки особи згідно з умовами Акту “Про

азартні ігри та взаємні парі”. При цьому каталог ігор і парі має бути

зареєстрований у статуті. До азартних ігор зараховуються ігри з ме-

тою виграшу грошей або призів, результат яких залежить від випад-

ку. Це лото, лотерея жеребкування, ігри в казино, цифрові ігри, кар-

ти. Взаємні парі — це парі на грошові виграші, які залежать від ре-

зультатів:

· спортивних змагань людей, тварин, коли люди роблять ставки, а

сума виграшу визначається сумою зароблених ставок, як на тота-

лізаторі;

· різноманітних парі, в яких сума ставок та сума виграшу залежать

від співвідношення ставок та виграшу, яке узгоджується між одер-

жувачем та платником ставки.

Повноваження щодо визначення гри як азартної або парі як взає-

много має міністерство фінансів РП. Слід зазначити, що держава має

монополію на проведення діяльності у сфері цифрових ігор та грошо-

вих лотерей.

Одним із основних прямих податків є податок на доходи фізичних

осіб. Він стягується з усіх видів доходів фізичних осіб. Законодавчою

базою для сплати цього податку є Акт “Про податок на доходи фі-

зичних осіб”, який набрав чинності з 1 січня 1992 року. Цей документ

виділяє джерела одержання доходу та спосіб їх оподаткування. Дже-

релом одержання доходів є заробітна плата за контрактами, пенсії,

ануїтети, несільськогосподарська діяльність, прибуток від капіталу.

У РП застосовується дві форми оподаткування:

· загальні умови, коли сплата податку здійснюється фізичними осо-

бами відповідно до податкової шкали, яка встановлюється на

конкретний рік;

· загальна сума. Ця форма може обиратися платником податку са-

мостійно, коли він займається обмеженою економічною діяльні-

стю і здійснює сплату у формі акордного податку або “податкової

картки”. Така форма є обов’язковою при оподаткуванні деяких

видів доходів з таких джерел, як участь у прибутках, перемога у

змаганні, від незадекларованих джерел одержання доходу тощо,

не залежить від доходів фізичних осіб із різних джерел.

При оподаткуванні на загальних умовах ставки побудовані за

прогресивною шкалою, і всі платники поділяються на три групи. Але

доходи цих груп, як і сума, яка звільняється від оподаткування, виз-

начаються щорічно залежно від зростання середньомісячної заробіт-

ної плати в національній економіці загалом за останні три квартали

попереднього року. При цьому ставки оподаткування мають тенден-

цію до зниження. Ставка акордного податку на зареєстрований дохід

встановлюється залежно від виду діяльності. Ставка оподаткування

доходу від діяльності, пов’язаної з наданням послуг, становить 8,5 %;

доходу від виробничої та будівельної діяльності — 5,5 %; доходу від

надання послуг у сфері торгівлі та громадського харчування — 3,0 %.

Ставки “податкової картки” визначаються статусом платника по-

датку і щорічно переглядаються залежно від зростання цін на спо-

живчі товари та послуги в період перших трьох кварталів поперед-

нього перед податковим року відносно відповідного періоду попе-

реднього року. Сума податку залежить від форми та сфери діяльно-

сті, кількості працівників і осіб, які проживають за місцем здійснення

економічної діяльності.

Ставка акордного оподаткування з різних джерел одержання до-

ходу може дорівнювати 20 % (наприклад, при наданні знижки чи

зменшенні відсотків за цінними паперами, дивідендами або іншими

доходами від участі в доходах юридичних осіб) та 10 % (від перемо-

ги у змаганнях чи іграх). Податки від незареєстрованих джерел до-

ходів стягуються за ставкою 75 %.

Загальна сума цього податку становить 18 % усієї суми одержаних

податкових платежів. Але частка його в ВВП останнім часом має

тенденцію до зниження.

Податок на доходи юридичних осіб. Законодавчим документом

щодо сплати цього податку є Акт “Про податок на доходи юридич-

них осіб”, який введений в дію з 1.01.1992 року. Він стягується з до-

ходів юридичних осіб, структур без статусу юридичної особи. Не під-

лягають оподаткуванню доходи від сільськогосподарської діяльності

та лісового господарства. За цим податком діє єдина ставка — 30 %

з перспективою подальшого її зниження до 22 % у 2004 році. Зазначе-

ний податок є джерелом доходу як для державного бюджету, так і

для органів місцевого самоврядування. Питома вага його в усіх по-

даткових платежах становить близько 12 %, а частка у ВВП — понад

2,5 %.

Місцеві податки та збори є основним джерелом доходів гмін (міс-

цевих органів самоврядування). Крім прямих податків, які сплачу-

ються в місцевий бюджет, сюди належить також прибуток від подат-

ків з фізичних осіб, які здійснюють економічну діяльність і сплачують

податок у формі “податкової картки”.

Податок на нерухомість. Законодавчим документом цього подат-

ку є Акт “Про місцеві податки та збори”. Його сплачують фізичні,

юридичні особи та підприємства без утворення юридичної особи.

Об’єктом оподаткування виступають одиниця майна, приватна влас-

ність або безстроковий узуфрукт на нерухомість, майно або приватні

будівлі, які нероздільно не пов’язані з землею. При оподаткуванні

житлової одиниці об’єктом є корисна площа (квадратні метри), для

будівлі об’єктом оподаткування є вартість, яка становить базу для

розрахунку амортизації, для землі — її площа. Ставка податку у сфе-

рі статутної компетенції встановлюється для кожного податкового

ринку Радою гміни при прийнятті резолюції. Оцінка податку для фі-

зичних осіб проводиться відповідними податковими органами, для

юридичних осіб — шляхом самооцінки.

Сільськогосподарський податок був введений з 1 січня 1985 року

Актом “Про сільськогосподарський податок”. Базою для оподатку-

вання є доходи сільськогосподарського виробництва та оподаткову-

ваний оборот. Суб’єктами оподаткування виступають юридичні та

фізичні особи, а також особи без статусу юридичної особи, які на