50 % На приріст витрат на науково-дослідні роботи. Але при цьому

встановлюється верхня межа витрат. На 25 % ставки діє податкова

пільга на приріст витрат компанії на професійну підготовку кадрів.

Важливе значення має амортизація. Вона проводиться у двох фор-

мах: лінійна, якщо амортизаційні відрахування розраховуються в

рівних частках протягом визначеного періоду, та прискорена, коли

застосовується відповідний коефіцієнт. Але остання стосується лише

промислового, енергозберігаючого обладнання. Крім того, комп’ю-

тери можна амортизувати протягом одного року.

При стягненні мита у ФР основним стає не поповнення державно-

го бюджету, а захист вітчизняного виробника, ринку. Особлива мит-

на політика є інструментом податкової політики. Вона забезпечує

вирівнювання (інколи і зниження) цін на продукцію вітчизняних ви-

робників. Мито стягується, як правило, з ціни виробу, а в деяких ви-

падках з ваги, площі тощо.

Податок з доходів, одержаних від операцій з нерухомим майном,

цінними паперами та іншим майном. Він встановлюється на доходи

від продажу нерухомого майна, причому оподаткування здійснюєть-

ся у разі фактичного продажу. За максимальною ставкою оподатко-

вується новозбудоване майно або таке, якому менше двох років. Не

підлягає оподаткуванню прибуток від продажу основного житла, а

також від продажу житла, термін власності якого понад 32 роки.

Податок на власність. Власність — це майно у вигляді будинків,

споруд, промислових та сільськогосподарських підприємств, акцій,

облігацій тощо. Ставка встановлюється таким чином, щоб прибут-

ковий податок і податок на власність не перевищували 85 % усього

прибутку. З деяких видів майна (яке використовується у професійній

діяльності, предмети старовини, художні та колекційні вироби) пода-

ток взагалі не стягується або надаються пільги. Ставка податку ста-

новить від 0 до 1,5 % вартості майна.

Реєстраційні та гербові збори, до яких належать різні соціальні по-

датки, податок на заробітну плату. Останній сплачується робото-

давцями з фонду оплати праці. Податок має прогресивну шкалу

Податок на професійну освіту. Основна мета цього податку —

знаходження коштів на фінансування професійно-технічної освіти у

країні. Він стягується з фонду оплати праці за ставкою 0,5 % річного

фонду оплати праці підприємства загалом плюс 0,1 %. Якщо на під-

приємстві працює понад 10 осіб, то воно переходить на фінансуван-

ня довгострокової професійної освіти. У цьому разі ставка під-

вищується до 1,2 % загального фонду заробітної плати. Якщо

підприємство використовує тимчасову робочу силу, ставка підвищу-

ється до 2 %. На професійну підготовку молоді стягується додатково

ще 0,3 %. Крім того, підприємство, на якому працює понад 10 пра-

цівників, обов’язково бере участь у фінансуванні житлового будів-

ництва, для чого відраховується 0,65 % річного фонду оплати праці

(при цьому форма участі може бути будь-якою: від прямого ін-

вестування до надання позики).

Податок з автотранспортних засобів підприємств та компаній.

Його платником виступають фірми, які мають власний автотранс-

порт. Ставка податку встановлюється залежно від потужності транс-

портних засобів та їх кількості.

Серед податків з фізичних осіб важливе значення має прибутковий

податок. Сума доходів громадян розраховується на початку року за

підсумками попереднього фінансового року. В доходи громадян вра-

ховуються всі види доходів, одержаних від будь-якої діяльності, у то-

му числі заробітна плата, доходи від операцій з нерухомістю, при пе-

редачі власності тощо. Згаданий податок стягується за прогресив-

ною шкалою. Для цього встановлюється неоподатковуваний міні-

мум доходів на рік, а далі застосовуються ставки від 0 до 56,8 %.

Крім прибуткового податку, фізичні особи сплачують різні соці-

альні відрахування, які, по суті, також є податками.

Поряд із загальнодержавними податками існує багато місцевих,

які встановлюють місцеві органи самоврядування, вони ж визнача-

ють їх ставки та порядок сплати.

1. Земельний податок. Якщо ділянка землі забудована, податок стя-

гується з усієї площі й стосується усієї нерухомості, яка є: спору-

ди, будинки, сільськогосподарські та інші будови, пристрої про-

мислового або комерційного використання. Частка, яка оподат-

ковується, дорівнює 1/2 кадастрової орендної вартості ділянки.

Щодо цього податку встановлюються пільги, а з деякої власності

він узагалі не стягується, наприклад, з державної власності, що

знаходиться за межами міст і призначена для сільськогосподарсь-

кого використання, з фізичних осіб, старших 75 років, та ін.

2. Податок на незабудовані ділянки стосується площі під забудову.

Базою оподаткування є кадастровий дохід. Він становить близь-

ко 80 % кадастрової орендної вартості ділянки. Від сплати подат-

ку тимчасово можуть звільнятися ділянки, які знаходяться у дер-

жавній власності.

3. Податок на житло сплачують як власники житла, так й ті, хто

його орендує. У деяких випадках малозабезпечені можуть звіль-

нятися від його сплати.

4. Професійний податок. Ним оподатковуються юридичні та фізич-

ні особи, які займаються професійною діяльністю і не одержують

при цьому заробітної плати. База для оподаткування розрахову-

ється як сума орендної вартості нерухомості, якою володіє плат-

ник і використовує для своєї професійної діяльності, або як відсо-

ток від заробітної плати, яка виплачується співробітникам, а та-

кож відсоток від одержаного доходу.

5. Податок на прибирання територій.

6. Мито на утримання сільськогосподарської палати.

7. Мито на утримання торгово-промислової палати.

8. Мито на утримання палати ремесел.

9. Місцеві збори за освоєння родовищ.

10. Збори на установку електроосвітлення.

11. Мито за використання устаткування.

12. Мито з автотранспортних засобів.

13. Туристський збір.

14. Податок за перевищення допустимого ліміту щільності забудови.

15. Податок за перевищення межі питомої зайнятості площі.

16. Податок на озеленення та ін.

За порушення податкового законодавства передбачаються ци-

вільні, адміністративні та карні санкції (останні визначаються не кар-

ним законодавством або нормами Кримінального кодексу, а норма-

тивними актами загальної системи податкового законодавства). До

таких порушень належать обман, шахрайство, приховування бази

оподаткування, подання заздалегідь неправильної бухгалтерської

звітності тощо. Особливо це стосується різних фіктивних угод купів-

лі-продажу. Як покарання можуть бути застосовані:

· штраф на велику суму;

· обов’язкове відшкодування сум податків;

· позбавлення волі порушника на різні строки;

· заборона займатися підприємницькою та комерційною діяльні-

стю;

· публікація вироку суду в пресі.

Порушенням вважається ситуація, коли платник податку про-

тидіє агентам, які здійснюють перевірку, образа їх тощо.