4.7. Королівство Данія

Королівство Данія (КД) належить до країн з високим рівнем по-

датків. Більшу частину в дохідній частині бюджету держави займає

прибутковий податок з фізичних осіб. Його ставка залежить від ба-

гатьох чинників. Платники поділяються на резидентів та нерезиден-

тів. Резиденти — громадяни, які знаходяться на території Данії більш

ніж півроку незалежно від постійного місця проживання. Згідно з за-

конодавством країни вони сплачують податки з усіх доходів, одер-

жаних як на території Данії, так й за її межами. Нерезиденти — усі

інші громадяни країни, вони сплачують податки тільки з доходів,

отриманих на території Данії.

Доходи фізичних осіб поділяються на чотири групи.

1. Особистий дохід. До цієї групи належать заробітна плата праців-

ників, вартість безкоштовного житла, витрати на службові від-

рядження, службовий автомобіль, який використовується в осо-

бистих цілях, пенсії, чистий дохід від підприємницької діяльності

(за вирахуванням витрат).

2. Дохід від капіталу. До нього належать чисті відсотки, прибуток

для оподаткування при продажу акцій, які знаходяться у власно-

сті понад три роки, дивіденди від іноземних компаній. Оренда

житла, яке здається в найом.

3. Звичайний дохід до оподаткування — це сукупність особистого до-

ходу та доходу з капіталу.

4. Дохід від акцій. До нього належать дохід від продажу акцій, які

утримуються у власника більш ніж три роки, дивіденди від акцій

датських компаній, доходи від трастових компаній.

Прибутковий податок стягується за трьома рівнями: державним,

муніципальним та церковним. Ставка державного податку диферен-

ційована залежно від виду доходу. Ставка муніципального та цер-

ковного разом становить близько 30 %. Загалом зазначений податок

становить приблизно 58–60 %.

Прибутковий податок сплачується протягом року авансовим спо-

собом. Кінцевий податок визначається, згідно із заповненою декла-

рацією, для фізичних осіб до 31 травня року, наступному за звітним,

для тих, хто займається підприємницькою діяльністю, — до 30 черв-

ня. На підставі заповненої декларації податковий орган надсилає по-

відомлення про розмір та терміни сплати (до серпня). Якщо платник

сплатив більшу суму, то йому повертають податок з відсотками

(4 %).

У 1994 році в Данії був введений податок у соціальні фонди. Це

відрахування у фонди соціального страхування, державні пенсійні

фонди, які здійснює роботодавець у розмірі 7 % валової заробітної

плати. Сплачений податок зменшує базу оподаткування платника.

Знижуватись ця база може також за рахунок відрахувань у фонди

страхування на випадок безробіття, деяких видів транспортних ви-

трат, пожертвувань, сплати аліментів, витрат на виховання дітей.

Дохід від акцій також оподатковується за різними ставками. Це

залежить від розміру доходу. Ставки оподаткування становлять 25–

40 %. Крім того, виділяють лістингові (акції, які беруть участь в ко-

тируванні) та нелістингові акції (які не беруть участі у котируванні).

За цими операціями (особливо з нелістинговими акціями) фізична

особа може зазнати збитків, які відраховуються з оподаткування до-

ходу або переносяться на прибуток майбутніх років.

Податок на дохід від інвестиційної діяльності. Ставка податку

становить 25 % на дивіденди. Якщо дохід перевищує встановлену за-

конодавством суму, то він оподатковується за ставкою 40 %. Для іно-

земних громадян існує особливий режим та правила оподаткування.

Якщо іноземний громадянин знаходиться в Данії від шести місяців

до трьох років, одержує заробітну плату в валюті КД і є резидентом,

то він має особливий податковий режим. Для цього необхідно вико-

нати такі умови: працівник повинен найматися на роботу датським

роботодавцем, який має постійне представництво на території Данії.

При цьому ставка оподаткування становить 15 %, а податок стягу-

ється безпосередньо роботодавцем. Якщо цей громадянин залиша-

ється ще на 48 місяців, то його доходи оподатковуються на постійній

основі, і надалі, перебуваючи на території КД, він сплачує податки,

як й громадяни країни.

Згідно з законодавством КД юридичною особою є всі підприєм-

ства, розташовані та зареєстровані на території країни, або ті, що

мають там основний орган управління. На резидентів розповсюджу-

ються всі зобов’язання, пов’язані зі сплатою податків за всіма дохо-

дами, одержаними як на території КД, так і за її межами. Податки

сплачуються за фінансовий рік, причому для новоствореної компанії

він починається з часу її реєстрації.

Основним податком для юридичних осіб є податок на прибуток.

Він стягується з чистого прибутку компанії, для чого розраховується

база оподаткування. Вона визначається зі звіту про фінансову діяль-

ність підприємства за звітний період. Дохід, згідно зі звітним фінан-

совим документом, зменшується на розмір фактичних витрат на ве-

дення бізнесу: до 25 % витрат на підготовку та проведення розва-

жальних заходів, деякі витрати, пов’язані з відкриттям та поширен-

ням бізнесу, витрати на маркетингові дослідження, оплата послуг

експертів, сплата мита, дивідендів та відсотків. Крім того, підпри-

ємство може зменшити на 12 % розмір чистої вартості матеріальних

запасів згідно з бухгалтерською звітністю (але вона постійно врахо-

вується в наступні роки).

Особливістю кооперативного оподаткування є те, що амортиза-

ція не враховується при визначенні оподатковуваного прибутку, а,

навпаки, додається до балансової вартості активів.

Податок на прибуток стягується за єдиною ставкою, незважаю-

чи на категорію платника (резидент чи нерезидент), і становить