3.6. Республіка Таджикистан

Податкова система Республіки Таджикистан (РТ) побудована від-

повідно до Податкового кодексу (ПК РТ), який був прийнятий та вве-

дений у дію з 1 січня 1999 року. Цей законодавчий документ регламен-

тує всі загальні положення податкової системи, затверджує перелік ді-

ючих податків та зборів, порядок їх введення, нарахування, стягнення

та скасування, весь комплекс взаємодій держави та платників подат-

ків. Його введення дало змогу здійснити систему заходів та перегляну-

ти всю систему оподаткування в країні. ПК РТ став єдиним законодав-

чим документом, який регулює всі податкові питання — від взаємовід-

носин податкових органів та платників до порядку розрахунку та

сплати всіх податків.

ПК РТ встановлюються чітка систематизація всіх податків, жор-

стка система введень, скасувань податків, ставки за всіма податками

та пільги. Порядок оподаткування складається з визначення платни-

ка податку, податкової бази, ставок, пільг тощо. За місцевими подат-

ками, згідно з чинною Конституцією та ПК РТ, визначаються єдині

для всіх органів місцевого самоврядування принципи оподаткуван-

ня, тобто забезпечується єдиний податковий порядок. Крім того, ПК

РТ скасував значну кількість підзаконних актів і дозволів, уможли-

вив спрощення законодавчої бази.

Податковий кодекс регламентував процедуру проведення пере-

вірок, застосування різних варіантів штрафних санкцій, коли плат-

ник податку не виконує свої зобов’язання, зменшив діючі раніше

жорсткі норми відповідальності за податкові порушення, а також

чіткіше сформулював склад податкових порушень. Була також зміне-

на система стягнення податкових платежів. Спочатку податкова ін-

спекція висуває вимоги про сплату, а потім у законодавчому порядку

до порушника податкового законодавства застосовуються фінансові

та штрафні санкції.

ПК РТ визначає порядок застосування штрафних санкцій до по-

рушників. Якщо платник не сплачує податкові платежі, у тому числі

й поточні, у встановлений законодавством термін, то він повинен

сплатити відсотки від цієї суми. У разі сплати більшої суми податку

нараховані відсотки підлягають поверненню платнику за період з

дати надходження заяви на повернення податку. Повернення зайвих

коштів, сплачених платником самостійно, якщо податковий орган

не дотримувався терміну повернення, здійснюється з відсотками ви-

ходячи з кожного поточного кварталу у вигляді середньоарифме-

тичних ставок кредитів кредитних аукціонів. ПК РТ передбачають-

ся штрафні санкції і до банків, які затримують списання коштів до

бюджету. Крім того, кошти, які потрібно було перерахувати підприєм-

ству, можуть бути зараховані у вигляді сплати податку в майбутньо-

му періоді.

Прийняття Податкового кодексу забезпечило гарантію того, що

кожен з учасників податкових відносин чітко знає і може планувати та

координувати свої дії. ПК РТ зменшив кількість податків та зборів з 40

до 17, з яких 14 мають республіканське значення. Введення нових по-

датків можливе тільки при внесенні змін у чинний кодекс. Він також

уможливив запровадження особистих податкових режимів та спроще-

ної системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва.

З 1 січня 1999 року в ПК РТ введено положення про обов’язкове

декларування доходів фізичних та юридичних осіб. За несвоєчасне

надання податкової декларації з платника стягується штраф у роз-

мірі 5 % суми податку до сплати за звітний період за кожний місяць,

за який не надана декларація, але не більш ніж 25 % загальної суми

податку. Частина штрафу, яка стягується, не може перевищувати 250

неоподатковуваних мінімумів за перший місяць, за який не була на-

дана декларація. У будь-якому разі сума штрафу не може бути мен-

шою ніж:

· 25 неоподаткованих прибутковим податком мінімумів доходів

громадян;

· 100 % розміру податку, який повинен бути вказаний у декларації.

При цьому сума недоплати визначається як різниця між сумою

податку, що повинна бути вказана в декларації, та сумою, яка спла-

чена до встановленого терміну платежу.

Податки РТ поділяються на дві групи. До першої належать за-

гальнодержавні податки та збори, які є основним джерелом форму-

вання дохідної частини бюджету держави:

· прибутковий податок з фізичних осіб, ставка якого має прогре-

сивний характер й знаходиться в межах від 10 до 30 %;

· податок на прибуток юридичних осіб. Ставка встановлена в роз-

мірі 30 %;

· податок на додану вартість — ставка 20 %;

· акцизи. Розмір ставки залежить від виду товару;

· соціальні внески. Їх загальна сума становить 20–25 %;

· земельний податок;

· податок із надрокористувачів;

· податок на майно підприємств;

· податок із власників транспортних засобів. Розмір ставки зале-

жить від потужності двигуна;

· податок з користувачів автомобільних шляхів. Ставка встановле-

на у розмірі 2 %;

· податок, який сплачують суб’єкти малого бізнесу та приватні під-

приємці за спрощеною схемою оподаткування. Ставка становить

5 %;

· податок з продажу бавовни — 23 % та алюмінію — 4 %;

· мито та інші митні платежі. Ставки встановлюються згідно з Мит-

ним кодексом РТ;

· державне мито. Ставка становить 15–30 % ціни позову.

Друга група податків та обов’язкових платежів — це місцеві по-

даткові платежі, тобто ті, які сплачуються в бюджети областей, міст,

районів, селищ. До них належать:

· податок з роздрібного продажу. Ставка встановлена у розмірі

5 %;

· податок на нерухомість фізичних осіб. Ставка становить 1 %;

· податок на утримання громадського пасажирського транспорту —

ставка близько 2 %.

Специфіка податкової системи РТ полягає в особливостях стяг-

нення кожного податку.

Податок на прибуток юридичних осіб. Суб’єктом оподаткування

виступають підприємства та організації — як резиденти, так і нерези-

денти. Основна ставка оподаткування — 30 %. Передбачаються зни-

жені ставки, за якими податок стягується з доходів юридичних осіб-

нерезидентів, які не мають постійного представництва на території

РТ. За ставкою 12 % стягується податок з доходів, одержаних у виг-

ляді відсотків та дивідендів; за ставкою 4 % — з доходів від страхо-

вих платежів, а також від надання послуг зв’язку та перевезень; за

ставкою 6 % — з доходів від фрахту; за ставкою 20 % — з доходів у

вигляді роялті. Прибуток до оподаткування визначається як різниця

між валовими доходами та відрахуваннями. Особливістю є порядок

оподаткування доходів підприємств-нерезидентів. Податковим ко-

дексом РТ вводиться термін “постійне представництво”. Це зареєст-

роване представництво іноземного підприємства, яке не є окремою

юридичною особою. Воно повинно мати постійний, підприємниць-

кий характер діяльності, а також здійснювати діяльність на території

тільки однієї з держав, які домовляються. Так, прибуток, одержаний

через представництво в РТ, оподатковується у загальному порядку,

а прибуток, не пов’язаний з постійним представництвом, — без здій-

снення відрахування. Тому від того, є постійне представництво чи

його нема, залежить розмір сплати податку.

До підприємств постійного представництва не належить ді-

яльність, пов’язана з використанням споруд виключно з метою нау-

кових досліджень, зберігання, реклами, демонстрації та постачання

товарів, здійснення підготовчої та допоміжної діяльності. Кодексом

визначений порядок, коли іноземна юридична особа, яка діє через

постійне представництво, розглядається як компанія РТ і платник

податку, але податок вона сплачує тільки з прибутку, одержаного від

діяльності на території РТ. Загалом при оподаткування не врахову-

ється прибуток іноземної юридичної особи, одержаний від проведен-

ня зовнішньоекономічних операцій виключно цією юридичною осо-

бою і пов’язаний із закупівлею продукції (робіт, послуг) в РТ, за умо-

ви, що при експорті в митній декларації як виробник виступає вироб-

ник — юридична особа РТ, а підприємство, яке отримує, — головний

офіс іноземної юридичної особи. Також не враховується прибуток

при постачанні іноземною юридичною особою продукції, робіт та

послуг, коли юридична особа — резидент РТ стає власником продук-

ції до перетину кордону держави. Згідно з чинним законодавством

податок на прибуток сплачується не пізніше 15 числа кожного міся-

ця у розмірі 1/12 частини суми податку за попередній податковий рік,

який множиться на коефіцієнт 1,2. Кінцевий розрахунок за цим по-

датком здійснюється не пізніше 30 квітня згідно з декларацією, яку

необхідно подати до державних податкових органів до 1 квітня.

Згідно з ПК РТ деякі юридичні особи мають право на пільги або

звільняються від сплати зазначеного податку. Таке підприємство

протягом року з дня одержання доходу подає заяву на зниження або

взагалі скасування податку. Тоді йому повертається сплачений пода-

ток або надається попереднє звільнення. Основною умовою застосу-

вання цієї пільги є наявність діючої угоди про усунення подвійного

оподаткування між РТ та державою, в якій перебуває юридична осо-

ба. Але для одержання пільги необхідно виконати такі умови. По-

перше, податкові органи повинні перевірити обґрунтованість заяви

на звільнення від оподаткування юридичної особи: чи має ця юри-

дична особа підстави для одержання податкових пільг. Необхідними

документами можуть бути різні угоди, контракти. Крім того, необ-

хідно, щоб особа мала постійне місцезнаходження на території рес-

публіки, тобто здійснювала свою діяльність та знаходилась на тери-

торії РТ не менш ніж 182 доби на рік, або щоб юридична особа, яка

одержує товар, також мала постійне місцезнаходження в країні, з

якою укладена угода про уникнення подвійного оподаткування.

Тільки після проведення ретельної перевірки податковий орган про-

тягом місяця дає дозвіл на податкову пільгу. Відмова має бути об-

ґрунтованою, і якщо особа, яка подала заяву на одержання дозволу

на відповідну пільгу, не отримала її, вона може оскаржити дії подат-

кової інспекції в судовому або адміністративному порядку.

Податок на майно підприємств. В РТ цей податок встановлюєть-

ся у розмірі 0,5 % від середньорічної балансової вартості майна, яка

розраховується як середньоарифметична залишкова балансова вар-

тість майна на початок та кінець звітного періоду. Платником цьо-

го податку є всі юридичні особи, іноземні підприємства, філії, ві-

докремлені підрозділи, які мають свій розрахунковий рахунок та

звітують окремим балансом. Об’єктом оподаткування є майно під-

приємств, які здійснюють свою діяльність на території РТ, у вартіс-

ному виразі, яке знаходиться на балансі підприємства, у тому числі

нематеріальні активи та запаси. Іноземні підприємства, які здійсню-

ють свою діяльність на території РТ, через свої постійні представ-

ництва сплачують податок тільки на майно, пов’язане з постійною

діяльністю. Цей податок стягується раз на рік до 1 квітня наступно-

го за звітним роком.

Земельний податок у Таджикистані встановлюється з урахуванням

складу землі, її якості, місцезнаходження земельної ділянки, кадаст-

рової оцінки землі, характеру її використання та економічних особ-

ливостей. Платниками є фізичні та юридичні особи, які мають землю

у власності, володінні або використанні. Всі землі поділяються на два

типи:

· землі міст та селищ міського типу;

· землі за межами міст та селищ міського типу.

Ставка земельного податку не залежить від результатів госпо-

дарської діяльності особи, яка користується землею, і встановлюєть-

ся у вигляді стабільного розміру з розрахунку на рік. Особа, яка ко-

ристується землею, щорічно до 1 березня звітного періоду подає у

податкові органи за місцезнаходженням земельної ділянки розраху-

нок податку. Якщо земельна ділянка тільки відведена, то розрахунок

податку подається протягом місяця з часу його надання. Цей пода-

ток сплачується до 15 березня, 15 червня, 15 вересня, 15 грудня рівни-

ми частинами.

Податок із надрокористувачів. У РТ він стягується згідно з кон-

трактом на надрокористування, який укладається між уповноваже-

ними від уряду та фізичними і юридичними особами. Контракти по-

діляються на два типу. Перший передбачає оплату надрокористува-

чем усіх видів податків та особливих платежів, встановлених ПК РТ.

Другий тип передбачає передачу надрокористувачем частки РТ при

розподілі продукції, а також сплату податку на прибуток юридичних

осіб, ПДВ, бонусів, роялті та інших платежів.

Перевага надається першому типу контрактів. Податковий ре-

жим встановлюється і діє протягом усього терміну дії контракту.

Крім того, слід зазначити, що цей податок передбачає сплату й

інших особливих платежів. Але вони відраховуються при розрахун-

ку податку на прибуток або податку на збитки (неприбуток). До ос-

новних із них належать:

· підписний бонус. Це разовий фінансовий платіж надрокористува-

ча за право здійснення діяльності з надрокористування при укла-

данні контракту. Кінцевий розмір бонусу визначається в контрак-

ті залежно від економічної значущості надрових сховищ, які пере-

даються в користування. Термін сплати бонусу встановлюється

угодою учасників контракту, але не більш як 30 календарних днів

з дати укладення контракту;

· бонус комерційного виявлення та бонус видобутку є фінансовими

платежами і сплачуються надрокористувачем за кожне комерцій-

не виявлення або при досягненні обсягів видобутку, які обумов-

лені в контракті. Порядок, умови та терміни сплати визначають-

ся в угоді;

· роялті сплачуються надрокористувачами за всіма видами корис-

них копалин на території РТ. Кодексом передбачається грошова

та натуральна форми сплати цього податку, причому ставка виз-

начається в кожному контракті залежно від виду корисних копа-

лин. Розрахунки проводяться платниками і подаються у подат-

кові органам за місцем реєстрації платника податку до 10 числа

місяця, наступного за звітним.

Об’єктом оподаткування надприбутку є сума чистого прибутку

надрокористувача за кожним укладеним контрактом, якщо вона пе-

ревищує 20 % від внутрішнього розміру прибутку підприємства на

кінець звітного періоду. Розрахунок надприбутку подається до по-

даткового органу до 1 квітня року, наступного після звітного, а спла-

чується до 10 квітня.

Також слід зазначити, що приєднання РТ до міжнародних угод

щодо податків, мита дає можливість збільшити ефективність подат-

кової системи держави.