20,5 %, Благодійні та громадські організації — 6,5–7,5 % фонду опла-

ти праці.

Державне мито стягується згідно з Законом “Про державну полі-

тику” № 1792 від 19 грудня 1992 року. Платниками є фізичні особи,

для яких відповідні уповноважені органи здійснюють дії та видають

документи, які мають юридичне значення. Зазначений податок роз-

раховується у відсотках до відповідної суми (розмір позову, який по-

свідчується угодою, та ін.) або до місячного розрахункового показ-

ника.

При стягненні місцевих податків їх ставки визначаються законо-

давчими та іншими правовими актами місцевого самоврядування,

якщо інше не передбачається законами РК. До місцевих податків на-

лежать податки та збори, які встановлюються рішенням районних та

місцевих органів державної влади (наприклад, податок з реклами, з

продажу автомобілів та ін.).

Земельний податок. Об’єктами оподаткування є земельна ділянка,

яка використовується для сільськогосподарського призначення, на-

селені пункти, промисловість, транспорт, зв’язок, оборона, лісовий

та водний фонди тощо. Платники податку — юридичні особи (в тому

числі нерезиденти), їх філії, представництва, інші відокремлені струк-

турні підрозділи, фізичні особи, які мають у власності або постійно-

му користуванні земельні ділянки. Розмір зазначеного податку виз-

начається залежно від якості, місцезнаходження, водозабезпечення

земельної ділянки. При цьому на ставку не впливає результат госпо-

дарської або іншої діяльності землекористувача або землевласника.

Земельний податок встановлюється у вигляді щорічних фіксованих

платежів за одиницю земельної площі. Ставка залежить від напрям-

ку використання земельної ділянки. Законодавством РК передбачені

пільги. Так, не оподатковуються землі природних територій лісово-

го та водного фондів, які знаходяться під охороною держави; землі

загального користування населених пунктів; землі під автомобільни-

ми шляхами загального користування; різні державні установи; това-

риства інвалідів; дитячі благодійні фонди; виробничі підприємства,

на яких працює не менш як 50 % інвалідів від загальної кількості пра-

цівників; Національний банк Казахстану та його філії і представниц-

тва; фізичні особи, які одержали фізичні ушкодження і не можуть ви-

конувати сільгоспроботи; землі підприємств, які здійснюють будів-

ництво в м. Акмола понад три роки; фізичні особи, які мають пільги

щодо прибуткового податку.

Податок з транспортних засобів. Платниками цього податку є

юридичні та фізичні особи, які мають ці засоби у власності, довірчо-

му керівництві, господарському оперативному управлінні і які знахо-

дяться на державному обліку. Цей податок стягується з усіх об’єктів

транспортних засобів, тобто легкових, вантажних автомобілів, авто-

бусів, самохідних машин та механізмів, яхт, різних суден, повітряних

апаратів тощо. Він сплачується один раз на рік і розраховується в

місячних розрахункових показниках залежно від об’єму двигуна, по-

садочних місць, потужності та ін. Від сплати цього податку звільня-

ються спеціалізована сільськогосподарська техніка, кар’єрні само-

скиди вантажопідйомністю понад 40 т, деякі категорії населення (ін-

валіди, Герої Радянського Союзу та ін.).

Податок на майно. Платником цього податку є юридичні особи (у

тому числі нерезиденти), філії, представництва, відокремлені підроз-

діли, фізичні особи, які мають об’єкти оподаткування на правах влас-

ності, довірчого керування власністю, господарського ведення та

оперативного управління. Об’єкт оподаткування — залишкова вар-

тість активів, які підлягають амортизації і знаходяться у власності

юридичних та фізичних осіб, які займаються підприємницькою ді-

яльністю; вартість житлових, дачних приміщень, гаражів та примі-

щень, які не знаходяться у приватному користуванні громадян. Став-

ки податку на майно юридичних та фізичних осіб, які займаються

підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, вста-

новлені в розмірі 1 % вартості цих фондів. Для фізичних осіб, які своє

майно не використовують для підприємницької діяльності, податок

сплачується щорічно в розмірі 0,1 % вартості майна до 1 млн теньге,

а також до 1 % при вартості майна понад 10 млн теньге. Від сплати

податку на майно звільняються державні установи та некомерційні

організації, які не використовують майно для підприємницької ді-

яльності; державні установи з особливими видами діяльності; На-

ціональний банк Казахстану, який використовує майно в основній

діяльності, та ін.

Починаючи з 1995 року, податкова система РК почала суттєво

змінюватись. Це викликано тими реальними змінами, які відбува-

ються в економіці держави. Так, з’явилось поняття сукупного річно-

го доходу, з якого вираховуються всі витрати, пов’язані з його одер-

жанням. Спростився порядок амортизаційних відрахувань на основ-

ні засоби. З’явилась можливість з метою більш стабільної роботи під-

приємств переносити збитки від підприємницької діяльності на

термін до п’яти років. Загалом зміни в податковому законодавстві

сприяли оздоровленню економіки та соціального становища в дер-

жаві. Значна увага приділяється стимулюванню інвестицій у вільні

економічні зони. Для юридичних осіб, які провадять діяльність у

ВЕЗ, встановлюється пільгова ставка оподаткування прибутку та

прибуткового податку, ПДВ з імпортованих товарів (якщо вони

придбані за рахунок державного бюджету та під гарантії держави).

Чіткіше визначаються права платника податків. Нині він має пра-

во надавати документи, що підтверджують його право на податкові

пільги, ознайомитись з актами проведення перевірок і надавати по-

датковим органам пояснення з приводу нарахування і сплати по-

датків, оскаржувати у встановленому законом порядку рішення по-

даткових органів. Встановлюються також чіткі терміни подання дек-

ларацій у податкові органи:

· про прибутковий податок — до 31 березня року, наступного за

звітним;

· про ПДВ — не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним пе-

ріодом;

· про податок на операції з цінними паперами — до 20 числа міся-

ця, наступного за звітним кварталом;

· про акцизи — щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного

за звітним періодом, з виділенням сум акцизів, що підлягають

сплаті;

· про платежі і податки за використання надр — у терміни, визна-

чені в контракті;

· про податки на надприбуток, одержаний у звітному році, — до 15

квітня року, наступного за звітним;

· про податок на землю — щорічно не пізніше 1 квітня поточного

року;

· про податок з транспортних засобів — не пізніше 31 березня року,

наступного за звітним;

· про податок на майно — до 31 березня року, наступного за

звітним.

На прохання платника податку керівництво податкових органів

може продовжувати терміни подання податкової декларації, але не

більш як на один рік.

У разі несплати податків або авансових платежів у бюджет у вста-

новлені строки органи податкової служби мають право списати з ра-

хунків платника податку чи його дебіторів кошти в межах заборго-

ваності за податками, штрафами і пенею, якщо платник податків чи

його дебітори погоджуються зі сплатою такої заборгованості. За зни-

ження суми податків у декларації на платника накладається штраф у

розмірі 100 % заниженої суми.